Як відомо, у столиці Японії, Токіо, стартували ХХХІІ Літні Олімпійські Ігри. Але, на жаль, у програмі Літніх Олімпійських Ігор знову немає футзалу. Хоча після того, як цей вид спорту з’явився у програмі Літніх Юнацьких Олімпійських Ігор у 2018 році, коли ЮОІ приймав Буенос-Айрес, тоді з’явилась надія на те, що, можливо, футзал з’явиться у Токіо.

На користь футзалу саме в Токіо були кілька важливих факторів. По-перше – популярність футзалу у світі стрімко зростає. І такі зірки, як Фалькао, Рікардіньйо, Феррао вже зараз так само впізнавані, як відомі зірки футболу – Кріштіано Роналду, Ліонель Мессі та Кілліан Мбаппе. Більше того – з кожним роком зростає глядацька аудиторія шанувальників цього виду спорту, і це особливо помітно на прикладі чемпіонату Іспанії, прямі трансляції матчів якого (особливо у соціальній мережі «Фейсбук») викликають неабиякий інтерес. По-друге – футзал у Японії має серйозні традиції, адже збірна Країни сонця, що сходить – багаторазовий призер чемпіонату Азії з футзалу (щоправда, це не допомагає японцям скинути з азійського футзального трону збірну Ірану, яка є флагманом футзалу в Азії. – А. Т.), і цей фактор, безумовно, міг би вплинути на включення футзалу в програму Літніх Олімпійських Ігор. По-третє – не забуваємо, що у Японії свого часу виступав один з найкращих футзалістів світу – Рікардіньйо, котрий деякий час грав за один з найтитулованіших футзальних клубів Азії – «Нагоя Оушенс». Окрім того, на представників японського футзалу вже давно звертають увагу топ-клуби Європи, чому яскраве підтвердження – той факт, що лідер збірної Японії Рафаел Хенмі грає у португальській «Бенфіці», і, безумовно, якби футзал був у програмі Олімпійських Ігор у Токіо, то Хенмі був би одним з тих гравців, до якого японська публіка проявляла би інтерес. А уявіть собі, якби на Олімпійських Іграх зіграли Ігіта, Ортіс, Айкардо, Рікардіньйо, Феррао та інші зірки світового футзалу – однозначно присутність таких зірок забезпечила би олімпійському футзальному турніру в Токіо велику відвідуваність. Усі ці фактори, безумовно, на користь футзалу як олімпійського виду спорту. 

Рікардіньйо – один з найбільш зіркових футзалістів світу.

Однак, як ми бачимо, ці фактори не спрацьовують, тому футзал досі не в числі олімпійських видів спорту. Чому? На це питання одразу дати відповідь складно. Але спробуємо це зробити завдяки деяким прикладам. Ось візьмемо, наприклад, європейський футзал. Почнемо з чемпіонату Європи. В УЄФА дуже правильно зробили, перейшовши на чотирирічний відбірковий цикл чемпіонатів Європи. Перш за все, через те, що тепер не будуть в один рік проходити чемпіонати світу та Європи, як це було, наприклад, у 2016 році, коли взимку проходив чемпіонат Європи, який приймала Сербія, а вже восени – чемпіонат світу, який приймала Колумбія. Відповідно, команди отримали змогу цілеспрямовано готуватися спочатку до відбору на «мундіаль», а потім – до відбору на Євро. Більше того – у відбірковому циклі чемпіонату Європи відтепер не буде міні-турнірів, коли чотири команди однієї групи збираються в одному місці та з’ясовують, хто з них гідний продовжити боротьбу. Тепер у відбірковому етапі футзального Євро (окрім кваліфікаційного раунду) діє система «дім-виїзд», що має дати можливість уболівальникам трохи частіше бачити футзальну збірну своєї країни. Щоправда, через карантинні обмеження, пов’язані з пандемією коронавірусу, більшість матчів проходила без глядачів, а деякі поєдинки взагалі не відбулись. Тим не менш, є надія на те, що вже у відборі на Євро-2026 ігри проходитимуть з глядачами на трибунах, і від цього популярність футзалу (принаймні, у Європі) лише зростатиме. У той же час – візьмемо до прикладу футзальну Лігу чемпіонів УЄФА. До сезону 2020/2021 р. р. Попередній, Основний та Елітний раунди Кубку УЄФА/Ліги чемпіонів проходили, знову ж таки, за схемою міні-турнірів у групах. А потім чотири команди, які перемогли у групах Елітного раунду, виходили до «Фіналу чотирьох». У сезоні 2020/2021 р. р., знову ж таки, через ситуацію, пов’язану з коронавірусом, Ліга чемпіонів проходила у форматі плей-оф, причому на кожній стадії був зіграний лише один матч, і лише вісім найкращих команд увійшли до «Фіналу восьми». У новому сезоні (тобто, у сезоні 2021/2022 р. р.) Ліга чемпіонів повертається до старого формату змагань. І це – замість того, щоб спробувати популяризувати найпрестижніший футзальний клубний турнір Європи! Рішення повернутись до старого формату змагань, як на мене, є абсолютно нелогічним, якщо подивитись на те, що футзальні збірні вже грають з роз’їздами. Якби клуби-учасники Ліги чемпіонів (принаймні, Основного раунду) почали би грати з роз’їздами вже у новому сезоні, то популярність Ліги чемпіонів збільшилася б у рази. До того ж, не забуваємо про фактор трансляцій та наявність телеаудиторії. Тут одразу згадується простий приклад. Раніше фінальну частину Кубку УЄФА/Ліги чемпіонів показував канал «Євроспорт». Тепер же УЄФА віддає права на трансляції тим каналам, які мають право транслювати змагання під егідою УЄФА на території своєї країни. Наприклад, у Казахстані – канал «QAZSPORT», а в України – медіа-холдінг «Україна» (а конкретно – канали «Футбол 1», «Футбол 2», «Футбол 3»). Проте, медіа-холдінг «Україна» не показував на територію України матчі «Фіналу восьми» Ліги чемпіонів УЄФА з футзалу – вочевидь, через те, що представник України, херсонський «Продексім», не потрапив до фінальної частини змагань. Тому, українські любителі футзалу були змушені дивитись матчі «Фіналу восьми» або на офіційному сайті УЄФА, або ж на сервісі «YouTube». Наразі медіа-холдінг «Україна» програв тендер і, відповідно, права на трансляцію матчів футбольних турнірів УЄФА (Ліги чемпіонів, Ліги Європи, Ліги Конференцій) сервісу «MEGOGO». Чи входить до цього медіа-пакету трансляція матчів футзальної Ліги чемпіонів та Євро-2022 з футзалу? Це питання, відповідь на яке ми скоро дізнаємось. Ви спитаєте – до чого ці приклади? Відповідь проста: трансляції футзальних матчів (як єврокубків, так і чемпіонатів Європи та світу) призведе до зростання популярності футзалу в багатьох країнах. Тут потрібно знову привести приклад каналу «Україна», який свого часу транслював домашні матчі футзального клубу «Шахтар» (Донецьк) не тільки у чемпіонаті України, а й у Кубку УЄФА. Саме телетрансляції призвели до того, що, наприклад, чемпіонат Іспанії став одним з найпопулярніших та найсильніших футзальних чемпіонатів не тільки у Європі, а й у світі. І саме телетрансляції, а також перехід Ліги чемпіонів на формат з роз’їздами збільшать не тільки популярність цього виду спорту, а і шанси побачити його на Олімпійських Іграх. Не на Юнацьких Олімпійських Іграх, а вже справжніх Олімпійських Іграх вже найближчим часом. Так що, тут, на мою думку, все взаємопов’язано. 

Чвертьфінальний матч «Фіналу восьми» Ліги чемпіонів «Барселона» (Іспанія) – «Добовець» (Словенія). В атаці найкращий футзаліст світу за версією сайту futsalplanet.com – Феррао

Ще одна проблема, на яку потрібно звернути увагу – це турніри для юнацьких збірних, які можуть стати потенційними учасниками Юнацьких Олімпійських Ігор. Розглянемо це на прикладі команд з Європи. Для того, щоб юнацькі збірні мали можливість якнайкраще готуватись до відбіркових матчів ЮОІ-2018 у Буенос-Айресі, УЄФА організовував Турніри Розвитку з футзалу для юнацьких та дівочих команд у вікових категоріях U-17 та WU-17. Потім вже були відбіркові матчі ЮОІ-2018 і, власне кажучи, сам футзальний турнір Юнацьких Олімпійських Ігор. Але після цього УЄФА більше не проводив Турніри Розвитку серед 17-річних. Про відбіркові матчі ЮОІ, враховуючи фактор переносу цих змагань з 2022 року на 2026 рік, казати не будемо. Але що заважає УЄФА системно проводити такі турніри для 17-річних? Так, можна одразу відповісти, що це пов’язано з карантином та ситуацією з пандемією коронавірусу, через що навіть фінальна частина футзального Євро-2021 (U-19) була перенесена на 2022 рік. І це ми ще не згадуємо юнацькі футбольні турніри, проте для прикладу все-таки візьмемо юнацький футбол. До введення карантину УЄФА проводив не тільки Турніри Розвитку серед 16-річних юнаків та дівчат, а й чемпіонати Європи серед юнаків та дівчат у вікових категоріях U-17 та WU-17, а також чемпіонати Європи у категоріях U-19 та WU-19. У футзалі ж ситуація інша. Офіційний турнір для юнацьких команд лише один – чемпіонат Європи (U-19). Дівочого чемпіонату Європи (WU-19) немає взагалі. Збірні у віковій категорії U-17 проводять лише товариські матчі. А якби можна було би розробити такий механізм, щоб були проведені, наприклад чемпіонати Європи U-17 та WU-17, з таким прицілом, щоб найкращі команди цих континентальних форумів представляли Європу на футзальному турнірі ЮОІ – погодьтесь, це був би вже інший рівень розвитку футзалу. І УЄФА потрібно над цим задуматись. Тоді була б непогана «структура» змагань. У юнаків – ЧЄ (U-17) – ЮОІ – ЧЄ (U-19) – ОІ. Так само і у дівчат: ЧЄ (WU-17) – ЮОІ – ЧЄ (WU-19) – ОІ. Але для того потрібно, щоб УЄФА звернув увагу не тільки на чоловічий та жіночий футзал, а і на юнацький та дівочий.   

Євро-2019 (U-19) у Латвії. Матч між юніорськими збірними України та Нідерландів.

Таким чином, ми робимо висновки. Для того, щоб футзал розвивався та нарешті став олімпійським видом спорту, потрібні наступні кроки:

  1. Активна популяризація футзалу не тільки у соціальних мережах, а й у пресі та на телебаченні;
  2. Виходячи з пункту 1 – збільшення телевізійних трансляцій матчів континентальних клубних турнірів (для Європи – Ліги чемпіонів УЄФА) та престижних змагань серед збірних (чемпіонат світу та чемпіонат континенту), навіть якщо збірна країни не представлена там;
  3. Проведення континентальних форумів серед юнацьких та дівочих збірних U-17 та WU-17;
  4. Зірки футзалу – амбассадори Олімпійських Ігор;
  5. Серйозна підтримка футзалу на рівні континентальних футбольних Конфедерацій.

Однак, повернемося все-таки до перспектив футзалу посісти своє місце у складі олімпійських видів спорту. У 2022 році мали би пройти Юнацькі Олімпійські Ігри, які мав би приймати Сенегал (а точніше – столиця цієї країни, Дакар). Але у 2020 році було оголошено про те, що ЮОІ-2022 переносяться на 2026 рік. Особисто у автора цього матеріалу тоді було лише одне питання: а чи не поспішив Міжнародний Олімпійський Комітет з цим рішенням? Так, я розумію, що МОК хотів таким чином перестрахуватися. І також я розумію, що всі відбіркові змагання на ЮОІ мали би відбутись у 2021 році, і у 2020 році ще не було відомо, яка буде ситуація з пандемією коронавірусу. Але наразі ми бачимо таку картину: 2021 рік, і на матчах футбольного чемпіонату Європи, а також на поєдинках плей-оф НБА та НХЛ трибуни вже заповнювались (яскравий приклад – у Лас-Вегасі на матчах між «Вегас Голден Найтс» та «Монреаль Канадієнс» був аншлаг, і без карантинних обмежень). Тобто, світовий спорт поступово оживає та повертається до «докарантинного» та «допандемійного» життя. І звідси виникає висновок: можливо, МОК і поспішив з перенесенням ЮОІ-2022 на 2026 рік. Відповідно, нам доведеться чекати футзального турніру на Юнацьких Олімпійських Іграх до 2026 року. За цей час може багато що змінитись. Однак, нам лише залишається сподіватись на те, що ці зміни будуть у позитивний бік. 

Юнацькі Олімпійські Ігри – 2018 у Буенос-Айресі. Футзальний турнір серед юнаків.
Юнацькі Олімпійські Ігри – 2018 у Буенос-Айресі. Футзальний турнір серед дівчат.

Наразі, якщо вже заглядати у майбутнє, то випливає наступна ситуація. У 2024 році мають відбутись Літні Олімпійські Ігри у Парижі. Знаючи те, що у Франції зараз приділяють достатньо уваги розвитку та популяризації футзалу (щоправда, на чемпіонат світу та Євро-2022 французи не потрапили, але після відносно вдалого виступу на Євро-2018 та фактору Рікардіньйо та Ортіса, які виступали у Франції за «ACCS Футзал»), немає сумнівів у тому, що французи надалі будуть робити все для подальшого розвитку футзалу в своїй країні (до речі, Франція подавала заявку на проведення Євро-2022, проте цього разу право провести фінальний етап чемпіонату Європи віддали Нідерландам. – А. Т.). А це буде зайвим «козирем у рукаві» для того, щоб футзал увійшов до програми ОІ-2024. Далі – ОІ-2028, які мають бути у Лос-Анджелесі. Між ними мають пройти Юнацькі Олімпійські Ігри – 2026 у Сенегалі. І там футзал буде представлений. І саме на футзальний турнір у Дакарі ми покладаємо великі сподівання. Саме там футзал має зарекомендувати себе таким чином, щоб у 2028 році ми побачили його у Лос-Анджелесі. До речі, якщо, наприклад, брати до уваги європейські футзальні команди, то для них усе мало би теоретично складатися наступним чином: ЮОІ-2026 – Євро-2027 (U-19) – ОІ-2028. Про молодіжний чемпіонат світу ми наразі не говоримо, але погодьтесь: якщо далі продовжувати цей логічний ланцюжок, то наступним кроком мав би бути ЧС-2029 (U-21), але ФІФА поки що про це мовчить. Тому, поки що нам залишається сподіватись на ЮОІ-2026, а там, можливо, і на ОІ-2028.

P. S. Зазначимо, що даний матеріал є лише поглядом автора на зазначену проблему.

Артем ТЕРЕНТЬЄВ, «5х5»
Фото: МОК, УЄФА

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.