Жіноча збірна України та кваліфікація чемпіонату світу: причини провалу

Що ж, настав час підбивати підсумки виступу жіночої збірної України в Основному раунді Європейської кваліфікації ЖЧС-2025. Хоча одразу зрозуміло, що підсумки невтішні. Невихід підопічних Олега Шайтанова до Елітного раунду відбору на «мундіаль» – це однозначний провал. Інакше цей результат охарактеризувати не можна. Це дуже сильно відобразиться на позиціях жіночої збірної України у рейтингу ФІФА. Точніше – вже відображпється, оскільки перед стартом Основного раунду Європейської кваліфікації ЖЧС-2025 українки вже втратили одну позицію, опинившись на 13-й сходинці. Є припущення, що в оновленому рейтингу українки ще втратять кілька позицій, а після чемпіонату світу, який пройде без українок, тим паче. І це – ціна провалу. Точніше – один з його наслідків.

А з чого цей провал розпочався? Тут варто зробити невеличкий відступ. Пам’ятаєте, як перед Елітним раундом відбору на ЧС-2020 (який потім трансформувався у ЧС-2021), чоловіча збірна України мала лише кілька днів навчально-тренувального збору перед виїздом у сербський Ніш? У підсумку тоді наша збірна провалила Елітний раунд та не поїхала у Литву, де проходив «мундіаль«. І тоді «синьо-жовтим» та їх тренеру Олександрові Косенку дісталося чимало критики, яка була справедливою, тому що той невихід на чемпіонат світу теж був визнаний провалом. І зараз – практично ідентична ситуація виникла з жіночою збірною…

Як відомо, стартом ЧС-2024 тренерський штаб чоловічої збірної України поповнив наставник жіночої збірної Олег Шайтанов, який почав працювати у чоловічій команді у якості відеоаналітика. Автор цього матеріалу чудово знає, як Олег Миколайович професіонально працює з відеоматеріалом, і тому це підсилення тренерського штабу чоловічої збірної України виглядало логічним. АЛЕ!!! Фактично це нашкодило жіночій збірній України. Дивіться: наша чоловіча збірна пройшла на «мундіалі» максимальну дистанцію, зігравши у підсумку в матчі за «бронзу» 6 жовтня. Після цього – додаємо два дні на повернення додому, після чого Олег Шайтанов розпочав збори жіночої збірної України в Ужгороді. А вже з 16 по 19 жовтня вже були матчі Основного раунду Європейської кваліфікації ЖЧС-2025 у чеському Тепліце. Тобто, додайте ще дорогу з Ужгорода до Тепліце. І виходить, що на підготовку до виїзду в Чехію та награвання ігрових зв’язок у жіночої збірної України фактично було кілька днів. Так само, як і у чоловічої збірної – перед згаданим вище виїздом у Сербію.

Можна припустити, що у такому розкладі справ Олег Миколайович фактично став заручником ситуації, адже він був змушений пожертвувати підготовкою жіночої збірної України, погодившись стати відеоаналітиком у чоловічій збірній. Можливо, якби чоловіча збірна України не вийшла у топ-четвірку ЧС-2024, то у Олега Шайтанова було би більше часу на підготовку до матчів у Чехії. Але тоді виникають питання. Чому ці моменти не були продумані заздалегідь? Чому не можна було організувати збір одразу в Тепліце, тим більше, що половина складу – легіонерки, а виїзд з України подекуди тягнеться до двох діб? Усі ці питання наразі без відповіді. Але стає зрозумілим, що ці фактори також стали одним з тих чинників, які призвели до провального виступу (а зайняте друге місце у групі за умови, що в Елітний раунд відбору проходила лише одна команда – це провал. – А. Т.).

І тут варто ще один момент, на який варто звернути увагу. У тих футзалісток, які виступають за кордоном, наразі є ігрова практика. Однак, у іншої частини збірної її, за великим рахунком, не було. По-перше – чемпіонат України серед жіночих команд ще не стартував. Традиційно йде підлаштування під жіночий футбол, щоб розпочати сезон тоді, коли футболістки підуть «зимувати» у зали. Наразі в українському жіночому футзалі відбулись лише матчі першого етапу Кубку України. Тобто, фактично у тих «збірниць«, які грають в Україні, було обмаль ігрової практики. Хтось грав у збірній України з пляжного футболу, а також у пляжному «Ред Девілз«, хтось коментував матчі чоловічої збірної України та отримував посади в Українській Асоціації футболу, а хтось ще з літа був без клубу.

Тому, за таких обставин, можливо, керівництву Асоціації футзалу України мало би всі ці нюанси прорахувати та не запрошувати Олега Шайтанова на посаду відеоаналітика чоловічої збірної України, а створити відповідні умови для належної підготовки для жіночої збірної. Адже, як сказав президент «Луганочки» Микола Нікішин, такого шансу зіграти на чемпіонаті світу може і не бути. І хоча я з паном Нікішиним рідко в чомусь погоджуюсь, то тут – згоден на всі сто відсотків. Невідомо, що буде перед відбором на ЖЧС-2029, але зараз українські футзалістки фактично змарнували чудовий шанс вписати свої імена в історію. А якби в Олега Шайтанова були належні умови для підготовки збірної до відбору на ЖЧС-2025, і якби у нього було достатньо часу для того, щоб довести кондиції дівчат до спільного знаменника, то, можливо, і не було би цього провалу.

Але, разом з тим, і про наших футзалісток також треба трохи згадати. Так, були питання щодо підготовки до матчів у Чехії, згоден. Але при цьому гравчині збірної України вже привчили нас до того, що вони можуть буквально вигризати потрібні результати, як це було у півфіналі жіночого Євро-2023 проти Угорщини (там, звичайно, був бенефіс Анни Шульги, яка показала свою, мабуть, найкращу гру за збірну України. – А. Т.). Але при всіх цих проблемах з підготовкою до міні-турніру в Чехії, українки були фаворитками групи 3. По-перше – «синьо-жовті» – чинні віцечемпіонки Європи. По-друге – індивідуально українки насправді сильніші за своїх опоненток з Франції, Північної Ірландії та Чехії. Тим більше, що українки, на відміну від тих же француженок, є суто футзалістками, у той час як у тих же «Ле Блю» є представниці футболу. І по-третє – підопічні Олега Шайтанова мали перевагу над усіма суперницями у плані досвіду. Тобто, ми маємо вже три фактори, які мали би сприяти виходу українок до Елітного раунду відбору на ЖЧС-2025.

Однак все це перекреслив один матч з француженками, особливо – перший тайм, який, мабуть, став найгіршим за весь час існування жіночої збірної України. Так, Шульга, після того, як залишила «Торребланку«, перебуває у пошуках клубу (хоча перед написанням цього матеріалу його автор спілкувався з головним редактором сайту futsalplanet.com Лукою Ранокк’ярі, і він поділився інсайдом, що «Шуля» може продовжити свою кар’єру в Італії. – А. Т.). Однак, від цієї гравчині, як від лідера, багато хто очікував саме лідерської гри. Та, на жаль, Шульга зараз не в оптимальних кондиціях. Також відверто розчарувала Дубицька, яка зараз не грає на тому рівні, на якому вона була ще кілька років тому. І дві жовті картки, які автоматично перетворились на червону у матчі з Францією – також з цієї опери. А дві червоні від Кислової та Терех протягом однієї хвилини у матчі з Чехією – навіть складно пригадати, коли таке востаннє було на моїй пам’яті. Такі, здавалося б, дрібниці також стали частиною одного великого провалу.

Довелося почитати у коментарях під різними постами, що декого дістало те, що Олег Шайтанов постійно викликає у збірну одних і тих же гравчинь, і що треба давати дорогу молодим. Але при цьому – ось вам приклад Дар’ї Ковшик, яка однозначно стала найкращою гравчинею нашої збірної у цьому провальному відборі. Нещодавно у національній збірній України дебютувала Варвара Новікова, сподіваємось, що скоро у національній збірній України дебютує Оксана Шевчук, яка перед стартом нового сезону підписала професіональний контракт з польським «Рекордом» (і тут важливо, щоб поляки не випередили і не запропонували Оксані польське громадянство, а такий варіант, на жаль, існує. – А. Т.). Але по факту – для того, щоб було поповнення у жіночій збірній України, потрібно, щоб у нас буа на пристойному рівні дівочий чемпіонат України у всіх вікових категоріях. Ви подивіться на роботу Комітету дитячо-юнацького футзалу АФУ – там усе налагоджено та працює, як годинник. Окрім того – розвинена і медійна складова. А головне – рівень юнацького футзалу є дуже пристойним.

І в цьому контексті голові Комітету жіночого футзалу Володимирові Жилі треба повчитись у Максима Чубінського, який організовує всеукраїнські дитячо-юнацькі змагання під егідою АФУ. Якби така ж робота проводилась і у Комітеті жіночого футзалу, то ми би знали більше про юних зірочок українського жіночого футзалу, які у перспективі могли би поповнити згодом і лави національної жіночої збірної України. А від рівня дівочого футзалу напряму залежить і те, який у майбутньому буде рівень чемпіонату України серед жінок, який, на жаль, з кожним роком падає. І в цьому контексті – знову неможливо не згадати про Академію футзалу, яка базується в Ужгороді та функціонує під егідою АФУ. Я вже писав, і напишу ще раз.

Асоціація футзалу України планувала зробити юнацьку та дівочу команди Академії. Перш за все, задля того, щоб зберегти потенційно сильних юнаків та дівчат, яких можна було би готувати до відбору на Юнацькі Олімпійські Ігри – 2026 у Сенегалі. Але якщо з юнацькою командою проблем нема (там селекція і зараз працює. – А. Т.), то з дівочою командою виникли проблеми. Перш за все, через те, що, за словами Олега Шайтанова, багато хто з батьків не хотів відпускати своїх доньок в Академію. Але насправді є така думка, що батьки вкрали у своїх дітей шанс надалі прогресувати у футзалі. Ось вам і ще одна проблема, яка у майбутньому може зіграти проти жіночої збірної України.

З іншого боку – хто би що не казав, але кістяк національної жіночої збірної України з футзалу переважно залишиться. І це, в принципі, дає надію на те, що ця збірна ще зможе «вистрілити». І тут ми знову повертаємось до прикладу чоловічої збірної України. Після провалу у Сербії та невиходу на «мундіаль» у Литву, Асоціація футзалу України не стала звільняти Олександра Косенка. Натомість, він отримав можливість зробити певні висновки, трохи змінив склад, після чого збірна заграла у зовсім інший футзал. І результати не змусили на себе довго чекати. Четверте місце на Євро-2022 та історична “бронза” на ЧС-2024 – яскраві тому підтвердження.

Чи буде щось подібне з жіночою збірною України? Це залежить від того, хто надалі працюватиме з нею. Якщо Олег Шайтанов і надалі працюватиме зі збірною, і якщо його робота на цій посаді не перетинатиметься з функціями відеоаналітика у чоловічій збірній України, то все можливо. Українки все ще являються віцечемпіонками Європи. І у тренерського штабу «синьо-жовтих» до відбору на жіночий Євро-2027 ще є час для того, щоб зробити висновки та повернути нашу жіночу збірну на високий рівень. АЛЕ!!! При цьому на належному рівні має працювати і Комітет жіночого футзалу, який має робити все для підвищення рівнів як дівочих чемпіонатів України у всіх вікових категоріях, так і дорослого. І це має стати основою для відродження українського жіночого футзалу.

Артем ТЕРЕНТЬЄВ, «5х5»

Підтримати футзальний портал «5х5» на «Патреоні»