Ігор МОСКВИЧОВ: «З Жуковим та Приходьком ми були би у фіналі»

Головний тренер юніорської збірної України Ігор Москвичов дав велике інтерв’ю прес-службі АФУ, в якому розлого підсумував виступ на Євро-2025 (U-19), назвав гравця, який змусить усіх говорити про себе, поділився думками про відсутність матчу за 3-тє місце та дав оптимістичний прогноз на майбутнє.

Втім, перед початком бесіди Ігор Євгенович вирішив сказати вступне слово, в якому подякував Силам оборони України та всім причетним до підготовки юних футзалістів.

– Насамперед хотів би подякувати Збройним силам України – за те, що ми мали змогу представити нашу країну на найважливішому змаганні в юнацькому футзалі. Кожну хвилину в нашій команді всі розуміли завдяки кому в нас була ця можливість.

Також вдячний керівникам клубів, які розвивають український дитячий футзал. Дякую першим тренерам цих хлопців, які виступили на Чемпіонаті Європи, та загалом усім тренерам, які займаються дитячим футзалом.

По-третє, хотів би подякувати всім тренерам, які працюють з моїми підопічними зараз. І дякую самим хлопцям, які зробили все, що було в їх силах. Це в якості передмови до інтерв’ю.

– За 5-бальною шкалою оцінюєте це Євро на тверду «четвірку»?
– Так, напевно, «п’ятірка» була б, якби вийшли у фінал. Для цього нам не вистачило майстерності та глибини складу. А так – тверда «четвірка».

– Як відомо, історія не визнає формулювання, які починаються зі слів «якби». Але все ж цікаво, якби змогли зіграти лідери команди Ілля Приходько та Олександр Жуков, то результат міг би бути ще кращим?
– Пам’ятаєте, як в інтерв’ю після турніру в Поречі я сказав, що ми будемо у фіналі? Так от я впевнений, що якби були лідери, то ми були б у фіналі. Ви знаєте, що Приходько – атакувальний гравець, який може створити момент з нічого, Жуков був найкращим бомбардиром у відборі. Ми втратили двох атакувальних гравців, які могли створити гостроту.

До того ж, ми втратили четвірку, яка була першою у відборі на всіх попередніх турнірах. Цим складом ми вже не зіграємо – це в національній збірній можна отримати травму, а потім повернутися через півроку чи рік. У юнацькій же – завершився вік і все.

Ви правильно кажете, що це вже історія, і її вже не переписати. Дуже шкода, але будемо рухатися далі. Думаю, що перспективи у нашої юнацької збірної є, тому що 6 гравців, які брали участь у Євро-2025, зіграють і на наступній континентальній першості.

Все те, що нам не вдалося у Молдові, постараємося зробити через два роки. Будемо готуватися, покращувати взаєморозуміння між гравцями. Сподіваюся, що нові гравці будуть не слабшими за це покоління.

– Чи є вже розуміння, який найближчий резерв у юніорської збірної України?
– У нас дуже великий вибір – є дуже хороші гравці 2008-2009 року народження. У нас буде від 20 до 30 кандидатів, із яких потрібно буде обрати найкращих. Це буде дуже складна робота.

Наприклад, у збірній попереднього скликання було 5-6 лідерів, а решта – всі більш-менш одного рівня. У команді, яка нещодавно виступила на Євро-2025, було 10-12 виконавців одного рівня.

А от у наступному поколінні очікуємо 20-30 кандидатів, тому обирати буде дуже важко. Головне – не помилитися та зробити правильний вибір. І я впевнений, що якщо ми не помилимось з вибором складу, то в нас буде дуже конкурентоздатна команда, яка нарешті побореться з Іспанією та Португалією.

– Всі потенційні кандидати в юнацьку збірну зараз грають в Україні?
– Так, наразі всі перебувають в Україні, на виду. У грудні ми плануємо організувати збір, щоб приблизно починати розуміти, хто готовий до вимог, хто підходить, а хто ні. Починаючи з грудня, вже будемо готуватися до спарингів та будувати нову збірну.

– Як ви вважаєте, хто з цієї юніорської збірної, яка увійшла у четвірку найсильніших на Євро-2025, вже в найближчому майбутньому може отримати запрошення від європейських клубів? Адже в Кишиневі за нашими гравцями могли спостерігати скаути.
– Скажу відразу – це Артем Малиновський. Він 2009 року народження, тобто на 3 роки молодший, але я не бачив, щоб він десь «тушувався», випадав, а навпаки – нав’язував свою боротьбу. Розуміння футзалу, надзвичайна техніка, хороший дриблінг – у нього все є, тому думаю, що Артем Малиновський перевершить свого брата і змусить говорити про себе.

– Було б цікаво все-таки побачити «бронзовий фінал» проти збірної Словенії, але УЄФА, на жаль, не проводить матчі за третє місце на юніорських чемпіонатах Європи. Чи залишився осад через те, що ваша команда могла б зіграти «лебедину пісню» та виграти медалі, але такої можливості просто не надали?
– Так, звісно. Для багатьох це дикість… Зараз я перебуваю у Запоріжжі й мені всі кажуть: «Матч за 3-тє місце був би дуже цікавим, ми б усі дивилися та вболівали». УЄФА вкрав видовище та емоції вболівальників – не важливо, позитивні чи негативні.

На мою думку, УЄФА відібрав у наших вболівальників радість від перемоги або розпач від поразки. Принаймні, вболівальники подивилися б гру та отримали насолоду. Як я вже сказав, це крадіжка ще одного хорошого матчу.

– Дивлячись фінал Євро-2025 (U-19) між Іспанією та Португалією, ловили себе на думці, чого нам бракує, аби конкурувати з цими гігантами юнацького футзалу? І що можна зробити, щоб наблизитись до їхнього рівня?
– Що кинулося в обличчя – це те, що вони вдвічі швидше приймають рішення на майданчику. Ми, українці, завжди славилися виходом з оборони в атаку, але Іспанія та Португалія абсолютно не давали нам цього робити.

При втраті м’яча вони йшли у такий контр-пресинг, що наші не встигали навіть голову підняти. Ми програли їм у швидкості прийняття рішень та швидкості переходу з оборони в атаку.

Ми не маємо права пропускати голи з контратак, а в півфіналі проти Іспанії ми пропустили 4 чи 5 м’ячів саме після контратак суперника. Сильні сторони іспанців – це контроль м’яча, розхитування захисту, тобто вони забивають з позиційних атак.

Але ми пропустили п’ять після контратак – ми не маємо права так грати. Тому ми заслужено програли. Це в нас повинні були бути швидкі контратаки, але їх не сталося. Зрозуміло, що ми завжди технічно виглядали слабшими за португальців, бразильців, іспанців, але ми не маємо права бути повільнішими та поступатися у перехідних фазах.

Я впевнений, що ми потихеньку наближаємося до Португалії та Іспанії. Так, поступилися Португалії 0:4, але я не можу сказати, що на майданчику була повна домінація Португалії. Так, на початку вони були трохи кращими, але забили б ми свій гол, може навіть два – невідомо, як склалася б гра.

Втім, ми поки що десь ментальні слабші, не віримо у свій успіх. Будемо готувати нове покоління до перемог, прищеплювати юним гравцям упевненість у собі, щоб вони відчували, що здатні виграти в будь-якої команди.

За матеріалами офіційного сайту Асоціації футзалу України
Фото: УЄФА