Після тривалої перерви, пов’язаної з травмою, Ростислав Нападюк – знову на майданчику. 24-річний універсал «Фурнітури» вже встиг провести кілька поєдинків, а у матчі з «Сухою Балкою» (2:5) відзначився забитим голом. Про непростий період реабілітації, підтримку команди та емоції від повернення до улюбленої справи – Нападюк розповів в інтерв’ю клубній пресслужбі.
– Привіт, розпочнемо з приємного. У грі з «Сухою Балкою» тобі вдалося відзначитись забитим м’ячем. Можеш пригадати цей епізод?
– Так, епізод дійсно приємний, оскільки я тільки повернувся після травми і одразу, можна сказати, в дебютній грі забив свій перший гол у betking Екстра-лізі. Емоції неможливо було передати словами! Шкода, що ми програли цю гру, але емоції запам’ятаються на ціле життя.
– Було помітно, що емоції тебе переповнювали. Кому присвятив цей гол, з ким його святкував?
– Це така історія, яка почалася з початком моєї реабілітації у спортзалі. Ми з тренером почали досягати якихось результатів з коліном, прогресувати в цьому плані і домовились, що перший гол, коли я заб’ю, то ми його відзначимо святкуванням в стилі Роналду. Тож цей гол і присвятив своєму тренеру-реабілітологу.

– Востаннє ти виходив на футзальний майданчик ще навесні. Прикра травма, операція, період відновлення. Як приходила реабілітація, хто тобі допомагав?
– Так, справді, дуже прикра травма вийшла у грі з «Агроматом». Реабілітація тривала дуже важко. Після операції взагалі не міг ні ходити, ні ноги зігнути. Але дякувати команді, дякувати реабілітологу Савочкіну, який поставив мене, можна сказати, на ноги. І далі поступово я почав займатися у тренажерному залі. Ну і зараз вже повернувся у гру.
– Як зараз оцінюєш свій функціональний стан? Коли ти будеш в оптимальних кондиціях?
– Зараз я на 100% точно не готовий. Думаю, процентів 70 максимум. Наслідки травми ще даються взнаки. До кінця не можу зігнути коліно, тож поступово продовжую набирати ігрову форму.
– Матч з «Сухою Балкою» був для тебе лише другим за «Фурнітуру» у цьому сезоні. Як тобі новий рівень, порівнюючи з Першою лігою?
– Повернувся у домашньому матчі з «Київ Футзал», але я майже не відчув тієї гри для себе, бо тоді дуже боліло коліно, заважало повністю виконувати усі дії на майданчику. А вже у поєдинку з «Сухою Балкою» довелося відчути рівень Екстра-ліги. З перших хвилин стало зрозуміло, що тут все відбувається набагато швидше, аніж у Першій лізі. Тиск на майданчику, вболівальники на трибунах якось додатково мотивують. Рівень суперників – набагато вищий і сильніший, а саму гру можна за кілька хвилини перевернути як в один бік, так і в інший.

– Стартові матчі сезону ти спостерігав або в онлайні, або з трибун. Що скажеш про виступи «Фурнітури»?
– Наша команда молода, тільки дебютувала в Екстра-лізі. І зрозуміло, що суперники були дуже непрості. Гадаю, шо з кожним матчем ми будемо набиратися досвіду в Екстра-лізі і здобувати свої очки.
– «Фурнітура» змінилася, змінилися ігрові четвірки. Як тобі вдається знаходити спільну мову з партнерами по команді?
– Досить непросто, бо це лише другий тиждень, як я почав тренуватись повноцінно. На кожному тренуванні віддаюсь на повну силу, з партнерами по четвірці намагаємося налагодити взаємодію. Тож все поступово – крок за кроком…
– Які завдання ставиш перед собою на цей дебютний сезон в Екстра-лізі?
– В першу чергу це, як ви казали раніше, по функціоналу вийти на 100% свого рівня. А загалом буду намагатися допомогти команді у кожній грі, щоб здобути позитивний результат.










