Перед тим, як у Ліможі розпочався товариський матч між збірними Франції та України, було неможливо не згадати поєдинок за третє місце ЧС-2024, де за «бронзу» боролись ті ж самі збірні. Чим закінчився той поєдинок – усі пам’ятають: феєричними 7:1 на користь збірної України та хет-триком Даниїла Абакшина. Тож, підопічні Рафаеля Рейно, незважаючи на товариський статус поєдинку, прагнули взяти реванш. Іншої думки були українці, які, до речі, після того самого «бронзового» матчу на «мундіалі» в Узбекистані ще жодного разу не програвали як в офіційних, так і товариських поєдинках.

Враховуючи те, як збірна Франції потужно грає у рідних стінах, було логічно передбачити, що з боку підопічних Рафаеля Рейно цілком реально може бути тиск на стартових хвилинах гри. Але українці виявились до цього готовими. Більше того – підопічні Олександра Косенка не дозволили своїм візаві взяти гру одразу під свій контроль. А вже на 6-й хвилині саме українці відкрили рахунок у зустрічі. Це сталося після першого у даній грі підключення Сухова до атаки «синьо-жовтих». Саме він почав атаку, яка у підсумку стала гольовою. Далі Швед віддав пас на Семенченка, який зробив силовий простріл у штрафний майданчик, але там Локока прочитав цей простріл. Щоправда, голкіпер збірної Франції відбив м’яч прямо на ногу Корсуну, який і став автором голу.

Після пропущеного голу французи спробували одразу відповісти. І здавалося, що до цього футзалісти збірної України мали би бути готовими. Однак, по факту «синьо-жовті» в деяких моментах припускались помилок, які могли би стати фатальними. Втім, таких епізодів було замало. А вже далі підопічні Олександра Косенка за рахунок високого пресингу не давали «трикольоровим» швидко переходити від оборони до атаки. Щоправда, варто зазначити, що подекуди у Сухова з’являлась робота, але воротар збірної України, коли було потрібно, грав надійно. Однак, був момент, коли м’яч міг опинитись у воротах збірної України – Мухудін якимось чином не замкнув простріл Мохаммеда. Разом з тим, українська команда впевненіше грала в атаці. Зокрема, відзначимо момент після екватору першого тайму, коли Микитюку дещиці не вистачило, аби замкнути простріл з правого флангу на дальню стійку. А вже незадовго до кінця першого тайму вигідний момент для того, щоб збільшити рахунок, мав Фаренюк. Під кінець першої 20-хвилинки французи трохи активізувались – перш за все, завдяки зусиллям Мохаммеда, який і сам намагався створити загрозу воротам Сухова, і виводив партнерів на перспективні позиції. Зокрема, в одному з епізодів незадовго до перерви Мохаммед класно вивів на ударну позицію Бельхаджа, проте гравець, для якого цей поєдинок був 150-м у складі збірної Франції, не зміг зробити собі подарунок до такого ювілею.

Французи зі стартом другого тайму суттєво додали в активності. Це ледь не призвело до голу у виконанні Гіріо, але Сухов виручив українську збірну. Також господарі паркету на початку другого тайму подали кілька кутових, які не принесли бажаних результатів. А вже на 26-й хвилині українці відповіли на тиск французів голом. Це сталося після того, як Микитюк віддав передачу на Первєєва, а той змусив Локока вдруге витягати м’яч з сітки власних воріт. Такий розвиток подій змушував «Ле Блю» шукати інші варіанти для зміни ситуації на паркеті. Зокрема, до атаки французької команди підключався Локока. Однак, більш гострішою була ситуація все-таки біля воріт «галльських півнів». Зокрема, хороший момент для збільшення переваги «синьо-жовтих» мав Микитюк, але його удар прийшовся у стійку воріт збірної Франції. Але вже незабаром Мохаммед міг скоротити відставання французької збірної до мінімуму, проте виручив Сухов.

Тим не менш, французи намагались більше грати першим номером, оскільки навряд чи вони хотіли програвати на власному паркеті, та ще й всуху. Однак, незважаючи на спроби підопічних Рафаеля Рейно, ворота Сухова залишались на замку. Але на це в українців було, чим відповідати. На 33-й хвилині Абакшин перекидав м’яч через Локока, але влучив у стійку. Потім щось подібне намагався створити Корсун. Зрештою, на 35-й хвилині м’яч таки влетів у ворота французів. Первєєв віддав пас з ауту на Чернявського, і той зробив рахунок 3:0.

Рафаель Рейно одразу взяв тайм-аут, але після поновлення гри Абакшин ледь не забив четвертий гол у ворота французької збірної. А вже трохи згодом французи пішли грати вп’ятьох, і розіграш зайвого гравця приніс господарям майданчику свої дивіденди у вигляді голу Бендалі. Щоправда, заради справедливості, скажемо, що там не обійшлося без рикошету, який дезорієнтував Сухова. Олександр Косенко одразу взяв тайм-аут.

Зрештою, французи продовжували шукати щастя біля воріт Сухова у форматі «5х4». На 38-й хвилині непоганий момент мав Мухудін, але він не зміг переграти голкіпера української команди. Після цього «Ле Блю» і надалі намагались тиснути на ворота «синьо-жовтих» за рахунок гри у «штучній» більшості, але «сейви» Сухова зводили нанівець усі зусилля французів. За 9,6 секунд до кінця матчу Корсун міг поставити масну крапку, але його постріл по порожніх воротах не став результативним.

Що ж, французам, на щастя для української збірної України, не вдалося взяти реванш за поразку на ЧС-2024. Але, разом з тим, «синьо-жовті» продовжили свою серію перемог, яка налічує вже дванадцять матчів поспіль. І це – хороший момент перед майбутнім Євро-2026.      

Франція – Україна – 1:3
Голи:
Бендалі (36) – Корсун (6), Первєєв (26), Чернявський (35)

Франція: Локока – Саадауі, Мухудін, Мохаммед, М. С. Туре – Чапчет, Бельхадж, Гіріо, М. Туре – Бендалі, Рамірес, Лютен, Гедура
Україна: Сухов – Семенченко, Корсун, Швед, Абакшин – Микитюк, Шотурма, Чернявський, Жук – Фаренюк, Первєєв, Зварич,
Попередження: Саадауі (9), М. Туре (19), Локока (29) – Шотурма (11), Семенченко (34) 

Артем ТЕРЕНТЬЄВ, «5х5»
Фото:
fff.fr

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.