Де проходитиме ЧС-2028? Версія від Артема Терентьєва

Авторитетний іспанський журналіст Густаво Муньяна оприлюднив інформацію щодо країн-кандидатів на проведення чемпіонату світу – 2028. За його інформацією, на проведення наступного «мундіалю», окрім Іспанії, також претендують Марокко, Індонезія, Польща, Хорватія та Угорщина. Також очікується заявка від Південної Америки.

Тут одразу варто сказати, що у Марокко ще після ЧС-2024, який проходив в Узбекистані, оголосили про готовність прийняти у себе ЧС-2028. І логіка полягає в тому, що ця африканська країна була фаворитом у тендері на організацію «мундіалю» у 2024 році. Більше того – деякі мої закордонні колеги були впевнені у тому, що ЧС-2024 відбудеться у Марокко та готувались вже їхати туди. Але рішення щодо Узбекистану стало для всіх несподіванкою. Зараз же Марокко, на мою думку, є фаворитом, до того ж, чемпіонат світу з футзалу ще жодного разу не проходив у Африці. І у ФІФА це чудово знають.

По Іспанії зайвий раз казати не доводиться – це суто футзальна країна, з великими футзальними традиціями, і там може бути хороша аудиторія. Але не на користь Іспанії те, що передостанній чемпіонат світу (у 2021 році) проходив у Європі, а конкретно – у Литві. 

Щодо Індонезії. Буквально днями у цій країні завершився розіграш Кубка Азії з футзалу. Цей турнір викликав великий інтерес у індонезійських любителів футзалу, особливо у півфіналі та фіналі, які відвідали понад 10000 глядачів. Тобто, є варіант, що з інтересом глядачів проблем не буде. Але є два моменти не на користь Індонезії. Перший – потрібно мати три арени (Кубок Азії проходив на двох майданчиках. – А. Т.). Втім, вважаю, що з цим моментом у Індонезії проблем не буде. А ось другий момент – це те, що Азія приймала крайній «мундіаль». Тож, навряд чи наступний чемпіонат світу пройде у ще одній країні з цього континенту.

А ось щодо Польщі, Угорщини та Хорватії – цікава ситуація, яка є приводом для роздумів.

У Польщі достатньо арен для того, щоб прийняти ЧС-2028 самостійно. Буквально кілька днів тому я спілкувався зі своїм колегою Рафалом Кшишкою, який коментує матчі ФОГО Екстракласи, щодо того, чи є інтерес у Польщі щодо того, щоб прийняти один з двох найближчих «мейджорів» – щоправда, конкретно мова йшла Євро-2030. Зійшлись на тому, що теоретично Польща могла би прийняти у себе наступний Євро. Я висловив думку, що Євро може пройти на «ПреЗеро Арені Глівіце» у Глівіце та «Атлас Арена» у Лодзі. Рафал Кшишка додав сюди арену «Сподек» у Катовіце, «Тарнув Арену» у Кракові, а також арену у Гданьску. У той же час головний редактор сайту futsal–polska.com.pl Якуб Мікульскі повідомив про те, що інформація про те, що Польща може прийняти у себе ЧС-2028, не відповідає дійсності.

У Хорватії є три арени, які точно можуть прийняти цей захід. «Арена Загреб» у Загребі, «Спалладіум Арена» у Спліті приймали Євро-2012. «Крешимір Чосіч Арена» у Задарі приймала «Фінал восьми» ЛЧ-2021. Тобто, у Хорватії є досвід організації подібних заходів. Але мінус для Хорватії – це те, що вона у 2027 році прийматиме жіночий чемпіонат Європи (в Осієку). Тому, є думка, що два «мейджори» поспіль їй точно не дадуть. Однак, колеги з сайту crofutsal.com на запит щодо підтвердження інформації про можливість прийняти у себе ЧС-2028 відповіли наступне: офіційної інформації нема, проте є неофіційна – Хорватія зацікавлена у проведенні ЧС-2028. Щось відбувається. Оця фраза «щось відбувається» насправді дуже інтригує, враховуючи вказані вище плюси Хорватії, яка за шістнадцять років встигла у себе провести у себе три чемпіонати Європи серед закладів вищої освіти (2010 – Загреб, 2023 – Спліт, 2025 – Загреб), Євро-2012 (Загреб, Спліт), «Фінал восьми» Ліги чемпіонів (2021, Задар), Євро-U-19 (2023 – Пореч), і вже точно проводитиме ще один серйозний турнір (згаданий вище жіночий Євро-2027 в Осієку). .

Угорщина має у себе дві арени, які приймали Євро-2010 – «Ласло Папп Арену» у Будапешті та «Фенікс Арену» у Дебрецені. Додамо також, що «Фенікс Арена» приймала жіночий Євро-2023, який став останнім у форматі «Фіналу чотирьох» (нагадаємо, що у фінальній частині жіночого Євро-2027, який відбуватиметься у Хорватії, вже зіграють вісім команд. – А. Т.). Однак, якщо ми кажемо про ЧС-2028, то тут двох арен може бути мало. Тож, навряд чи Угорщина прийматиме «мундіаль» сама. До того ж, офіційного чи неофіційного підтвердження угорської заявки наразі немає. А ось варіант спільної заявки з Хорватією – можливий. Тим більше, враховуючи досвід проведення Євро-2026 одразу в трьох країнах. До того ж, чемпіонати світу ще жодного разу не приймали одразу дві країни. А ось якщо Угорщина та Хорватія теоретично об’єднають зусилля, то це може бути цікаво, і це може бути заявка, яка буде гідним конкурентом Іспанії та Марокко. Знову ж таки – якщо гіпотетично подумати, то Латвія та Литва спочатку теж подавали окремі заявки на Євро-2026, але у підсумку подали спільну. І за рахунок цього виграли. Але поки що це лише версія. ФІФА вміє дивувати, і приклад з Узбекистаном – яскраве тому підтвердження.

Тож, підсумовуючи все те, що було написано вище, автор цього матеріалу приходить до наступного висновку. Головним фаворитом на проведення ЧС-2028 є Марокко, хоча Іспанія – дуже сильний конкурент. Але при цьому Іспанія хоче прийняти у себе не тільки ЧС-2028, а й футзальну Фіналіссіму, ЖЧС-2029 та Євро-2030. У той же час Марокко цьогоріч вдруге поспіль прийматиме Кубок Африканських націй (перед цим торік у Марокко проходив жіночий Кубок Африканських націй, який визначив учасниць ЖЧС-2025 від Африки. – А. Т.). Тобто, Марокко, на відміну від Іспанії, вже приймає у себе багато футзальних «мейджорів». Але головна перевага марокканської заявки – це те, що чемпіонат світу з футзалу ще жодного разу не приймала Африка. До того ж, це може бути генеральною репетицією перед футбольним ЧС-2030, який проходитиме у Марокко, а також Іспанії та Португалії. Про шанси індонезійської заявки вже було сказано вище. Поки невідомо, чи буде заявка від Південної Америки. Якщо і буде, то, швидше за все, від Аргентини або Бразилії (не виключається варіант спільної заявки. – А. Т.). А ось щодо Польщі, Хорватії та Угорщини, то вони, вочевидь, будуть конкурентами Іспанії у боротьбі на проведення Євро-2030. Але це вже інша історія…

Артем ТЕРЕНТЬЄВ, «5х5»
Фото: ФІФА