Гравець національної збірної України Ігор Чернявський поділився враженнями від першого товариського матчу з Литвою, на який він виводив команду з капітанською пов’язкою.

– Вчора було відчуття, що ви не зупинялися всі 40 хвилин. Звідки така зарядженість та спортивна агресія? Це прийшло перед матчем чи впродовж гри, зважаючи на те, як грав суперник?
– Ще на установці головний тренер намагався донести серйозність матчу. Попри те, що це товариська зустріч, у нас є свої цілі – підготовка до Євро, до якого залишилося вже не так багато. Плюс ми передивлялися нашу попередню гру з Литвою, яка відбулася півтора роки тому. Той матч давався нам дуже важко, особливо перший тайм – тоді ми навіть першими пропустили.

Тому перед самим виходом на майданчик домовлялися, що будемо грати агресивно з першої до останньої хвилини. Вважаю, що добре впоралися з цією задачею.

– На цей матч ти виводив команду з капітанською повʼязкою. Не вперше, але один із перших разів у своїй карʼєрі. Як це – бути капітаном головної команди країни?
– Це вже мій другий матч у статусі капітана. Якби мені хтось сказав, що я буду капітаном, коли я тільки потрапив до лав збірної – мабуть я б не повірив. Дуже вдячний тренеру та тренерському штабу за довіру. Сподіваюся, що я достойно виглядав у вчорашньому матчі в ролі капітана та гравця.

– Перед початком зустрічі ти сказав класну промову. Я так розумію, це один із обовʼязків капітана. Ти готував її чи це був експромт?
– Я знаю, що в збірній є така традиція – ставати в коло і слухати промову капітана. Спершу в мене було трохи хвилювання – не кожен день виходиш з капітанською повʼязкою збірної України. Спочатку думав записати якусь промову собі в замітки, але потім вирішив казати від серця. Те, що думав, що хотів сказати – те і сказав.

– Ти не той гравець, який уникає боротьби на майданчику – поштовхатися, пободатися, але від суперника було якось забагато боротьби, подекуди нечоловічої.
– Так, на жаль, коли суперник не може продемонструвати свої футзальні якості на майданчику, він починає вмикати не зовсім красиві якості для цього виду спорту. Але це елементи гри, і рано чи пізно ти з цим стикаєшся – цього не уникнути.

Силова боротьба – так, це елемент гри. Тренери і в клубах, і в збірних постійно кажуть, що виграна силова боротьба – це досить багато для успіху. Стики, підбори – цього багато стало у футзалі, тому я вважаю, що потрібно з самого початку налаштовувати себе на важку гру як в плані ігрових якостей, так і боротьби. Думаю, ми з цим впорались.

– Немає якоїсь ще більшої зарядженості на другий матч? Бо як я бачу, після першого в роздягальні хочуть ще більше покарати суперника.
– Зараз у нас 10 ранку, я тільки нещодавно прокинувся та поснідав, тому, напевно, ментально готуватися до гри я почну після обіду, коли ми підемо на установку. І тоді вже якось буду налаштовуватись. Думаю, зараз подивимось деякі моменти, можливо, щось потрібно змінити, покращити, і вже від цієї інформації я буду відштовхуватись, налаштовуючись на гру.

– Коли ви підійшли дякувати вболівальникам за гру, в мене було відчуття, що цей матч проходив вдома.
– Так, можу сказати, що у країнах ближнього зарубіжжя, Польщі, Латвії, Литві, Молдові, у зв’язку з війною проживає досить багато наших людей. Дуже приємно всіх бачити, підтримка завжди на найвищому рівні, тому дуже всім дякую.

За матеріалами офіційного сайту Асоціації футзалу України  

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.