2025 рік: головні події українського футзалу у році, що минув + ФОТО

2025 рік вже став історією кілька днів тому. Однак, його підсумки підбиваються і зараз. Тож, футзальний портал «5х5» підбиває підсумки 2025 року для українського футзалу та згадує головні події року, що минув, які так чи інакше вплинули на футзальне життя в Україні.

Ростислав Семенченко – найкращий молодий футзаліст світу. 

Розпочався 2025 рік підбиттям підсумків за 2024 рік. Зокрема, авторитетний портал futsalplanet.com визнав гравця національної збірної України Ростислава Семенченка найкращим молодим гравцем світу у 2024 році. І це була перша перемога представника України саме в цій номінації «Futsalplanet Awards». До того часу найкращим досягненням українців було потрапляння до топ-10 Максима Літвінова та Максима Малиновського.

Нагадаємо, що Ростислав Семенченко у складі збірної України став бронзовим призером ЧС-2024, а також володарем «Бронзового м’яча» за підсумками «мундіалю» в Узбекистані. Наразі він захищає кольори польського «Євробусу».

Чоловіча збірна України пройшла відбір на Євро-2026 без поразок піднялась на восьме місце рейтингу ФІФА. 

Національна чоловіча збірна України з футзалу цілком сміливо може записати собі до активу рік, що минув, незважаючи на поразку в останньому поєдинку року від чинних чемпіонів Європи – португальців. Ця поразка поклала край блискучій серії української команди, яка налічувала майже півтора десятки офіційних та товариських матчів без поразок. І в цю серію органічно вписався відбір на Євро-2026, де «синьо-жовті» не зазнали жодної поразки та вийшли на чемпіонат Європи з першого місця у своїй групі.

Такі результати не могли не відобразитись і на позиціях збірної України у рейтингу ФІФА. Вже у грудні 2025 року українська команда піднялась з дев’ятої сходинки на восьму. І є всі підстави сподіватись на те, що вдалий виступ на Євро-2026 покращить позиції команди Олександра Косенка у рейтингах ФІФА та УЄФА. Особливо це стосується рейтингу УЄФА, де поточна п’ята сходинка (а без участі росіян – четверта) дає Україні можливість делегувати дві команди до Ліги чемпіонів. Більше того – в разі вдалого виступу на Євро-2026 Україна може обійти у рейтингу УЄФА збірну Казахстану, яка не потрапила на континентальний форум. Тобто, це може навіть закріпити участь двох команд у Лізі чемпіонів.

І погодьтесь: після четвертого місця на Євро-2022 та історичної «бронзи» на ЧС-2024 ми маємо право розраховувати на те, що ця збірна візьме медалі на Євро-2026. Сподіваємось, що наші сподівання втяляться у реальність.  

Підсумовуючи тему виступів збірної України у 2025 році, неможливо не відзначити, що роботу Олександра Косенка вкотре оцінив портал futsalplanet.com, номінувавши тренера української збірної на перемогу у номінації «Найкращий головний тренер чоловічої збірної». 

Дві команди представили Україну у Лізі чемпіонів. 

Наслідком вдалих виступів збірної України протягом кількох крайніх років став той факт, що у сезоні 2025/2026 р. р. Україна вперше в історії делегувала дві команди до головного клубного футзального турніру Європи – Ліги чемпіонів. І треба ж такому було статися, що обидві українські команди – і «ХІТ», і «Kyiv Futsal» – потрапили до однієї групи Основного раунду Ліги чемпіонів. Але оскільки обидва наших представники цього сезону потрапили до Шляху «Б», то до 1/8 фіналу (до речі, неможливо не сказати про те, наскільки вдалою виявилася реформа щодо плей-оф Ліги чемпіонів – у кількох поєдинках 1/8 фіналу були зафіксовані аншлаги, і вже зараз відомо, що на чвертьфінальні поєдинки у Франції, Іспанії та Казахстані повний «sold out». – А. Т.) мала пробитись лише одна команда з групи. І цією командою став «ХІТ», який на першій стадії плей-оф поступився чинному переможцю Ліги чемпіонів – іспанській «Пальмі Футзал».

Тим не менш, цей євросезон для українського сезону вже став історичним. І є всі підстави вважати, що на сезон 2026/2027 р. р. Україна збереже квоту для двох команд у Лізі чемпіонів. А виступ на Євро-2026, який, сподіваємось, буде вдалим, зможе гарантувати участь двох команд у Лізі чемпіонів ще як мінімум на сезон 2027/2028 р. р.

Збірна України (U-19) – знову в топ-4 найкращих команд юніорського чемпіонату Європи. 

Юніорська збірна України, складена з юнаків 2006 року народження та молодше, продовжила приємну тенденцію попередніх поколінь та вийшла до півфіналу чемпіонату Європи (U-19), який восени 2025 року проходив у Молдові. Нагадаємо, що перед тим збірна України (U-19) виходила до півфіналів Євро-2023 у Хорватії та Євро-2022 в Іспанії (Євро-2021 був перенесений на рік через пандемію коронавірусу, але юнакам 2002 року народження дозволили взяти участь у чемпіонаті. – А. Т.).

Приємно, що з цього покоління юніорської збірної України двоє гравців нещодавно дебютували за національну збірну України. Це воротар казахстанського «Каспію» Іван Бєлімов та гравець «Урагану» Ілля Приходько, який, на жаль, через ушкодження не зіграв на Євро у Молдові. До речі, нагадаємо, що Іван Бєлімов увійшов до символічної збірної Єіро-2025 (U-19).

Нагадаємо, що наступний юніорський чемпіонат Європи відбудеться у 2027 році у столиці Казахстану, Астані, і там гратимуть юнаки 2008 року народження та молодше.  

Срібні медалі юнацької та дівочої збірних України на чемпіонаті світу серед школярів. 

Порадувала у минулому році й та сама юнацька збірна України (U-18), яка вже скоро боротиметься за право зіграти на юніорському Євро-2027 у Казахстані. Юнаки 2008 року народження та молодше здобули срібні медалі на чемпіонаті світу серед школярів. Для цієї юнацької збірної це був фактично перший міжнародний досвід, хоча деякі гравці цього покоління викликались до юніорської збірної України попереднього скликання. І хочеться вірити, що «срібло» на «мундіалі», нехай і серед школярів – далеко не останній успіх цієї збірної, адже покоління юнаків 2008-2009 років народження теоретично може стати одним з найсильніших в історії українського футзалу.  

Також варто сказати про успіх дівочої збірної України, складеної з дівчат 2008 року народження та молодше. За це покоління, якщо чесно, були побоювання, і воно є і зараз. Однак, вдалий виступ українських дівчат на шкільному «мундіалі» у Бразилії показав, що у цього покоління дівочої збірної України є непогані перспективи, якщо бодай би половина цього складу залишиться у жіночому футзалі. Тим більше, що одна представниця цього скликання – Оксана Шевчук – вже нещодавно встигла дебютувати у національній жіночій збірній України. Тож, цьому поколінню дівчат є, до чого прагнути. Але, разом з тим, не забуваємо про те, що зараз у жіночій збірній України поступово проходитиме зміна поколінь. І важливо, щоб перед відбірковими матчами жіночого Євро-2027 новий головний тренер жіночої збірної України Олександр Золотухін мав розуміння, що у нашої збірної є гідний резерв.

Марія Мисловська представила Україну на ЖЧС-2025. 

На жаль, жіноча збірна України не потрапила на перший офіційний чемпіонат світу, який з 21 листопада по 7 грудня проходив на Філіппінах (ось так вилізла боком фатальна поразка від збірної Франції. – А. Т.). Однак, наша країна все-таки була представлена на жіночому «мундіалі». Честь української футзальної спільноти на ЖЧС-2025 захищала Марія Мисловська. Зокрема, вона обслуговувала півфінальний поєдинок між жіночими збірними Португалії та Аргентини.

Нагадаємо, що Марія Мисловська номінована на перемогу у номінації «Найкращий арбітр світу» за підсумками 2025 року за версією сайту futsalplanet.com. 

Повернення Одеси та дебют Коломиї та Броварів у Екстра-лізі. 

Однією з найбільш цікавих подій в українській betking Екстра-лізі перед стартом сезону 2025/2026 р. р. стало повернення на мату елітного дивізіону українського футзалу міста, яке має серйозні футзальні традиції – Одеси. Відтепер це місто у betking Екстра-лізі представляє «Tyre Expert», який здобув перемогу в Першій лізі. Нагадаємо, що у різні часи Одеса була представлена у Вищій лізі, яка потім трансформувалась в Екстра-лігу, такими командами, як «Локомотив» (3-разовий чемпіон України, колишній базовий клуб збірної України), «Марріон» та «Епіцентр К Авангард».

Також на футзальній мапі betking Екстра-ліги з’явились два нових міста – Коломия та Броварі. Коломийська «Фурнітура» стала віцечемпіоном Першої ліги сезону 2024/2025 р. р., а прихід на тренерський місток Максима Павленка вже показував те, що у цієї команди є плани поборотися за вихід до Екстра-ліги. І ці плани втілились у життя. Більше того – відтепер Івано-Франківська область має двох представників у еліті українського футзалу – «Ураган» та «Фурнітуру». І це, до речі, сталося вперше в історії. Тож, тепер прикарпатським любителям футзалу стало ще цікавіше стежити за чемпіонатом України.

Що стосується «Авалону», то бронзовий призер минулорічного сезону Першої ліги втілив у реальність давні мрії любителів футзалу з Броварів. Адже свого часу Броварщина вже була представлена у Першій лізі командою «Атлетик», яку тренував нинішній наставник «Авалону» Олександр Славінський. До того ж, не забуваємо, що свого часу у Броварах свої товариські матчі проводили чоловіча та жіноча національні збірні України з футзалу. І вже давно поставало питання: «Чому Броварі не представлені в Екстра-лізі?». Зрештою, цього сезону це таки сталося.   

Не лагідна трансформація «Енергії». 

На жаль, не обійшлось і без сумних новин. Після багатьох років участі в Екстра-лізі на сезон 2025/2026 р. р. не заявився 3-разовий чемпіон України та 5-разовий володар Кубка України – львівська «Енергія». На жаль, ситуація у клубі склалась не найкращим чином, і основний склад львівського клубу був розформований. Хоча до останнього була інформація, що «енергетики» можуть розпочати новий сезон у Першій лізі, але вони не заявились навіть туди. Натомість, керівництво клубу оголосило, що починає робити акцент на виховання своєї молоді, створивши клубну академію. Наразі кілька дитячих команд «Енергії» грають у всеукраїнських змаганнях під егідою Комітету дитячо-юнацького футзалу АФУ, а молодіжний склад «Енергії» грає у Молодіжній Екстра-лізі (U-19), а також встиг стати бронзовим призером Кубка України (U-19).

У цьому контексті варто додати, що через перехід до Першої ліги іншого львівського клубу, «In.IT», Львів у цьому сезоні взагалі не представлений в Екстра-лізі. Також варто нагадати, що під час літнього міжсезоння майже схожа ситуація була у принципового суперника «Енергії» – івано-франківського «Урагану». Однак, «дракони» знайшли собі нового спонсора, знову омолодили склад, і наразі продовжують виступати в Екстра-лізі.

Чи повернеться «Енергія» на мапу Екстра-ліги у сезоні 2026/2027 р. р.? Подивимось. Поки що нам залишається тільки констатувати, що без «Енергії» Екстра-ліга вже багато втратила, а львівський футзал – тим паче. І залишається лише згадувати, як колись Львів був представлений у Вищій лізі одразу чотирма командами.

Що нам готує 2026 рік?

Безумовно, вся українська футзальна спільнота вже перебуває в очікуванні Євро-2026, який стартує у другій половині січня одразу в трьох країнах – Латвії, Литві та Словенії. І, як вже писалося вище, ми маємо повне право чекати на треті в історії українського футзалу медалі чемпіонату Європи. Ця збірна, яка вже встигла своєю грою підкорити серця багатьох уболівальників не тільки в Україні, заслуговує на ці нагороди.

Але у цьому році ми чекаємо не тільки на Євро. Також ми чекаємо на Літні Юнацькі Олімпійські Ігри у Сенегалі. І дуже хочеться побачити там нашу юнацьку збірну. Але наразі досі немає чіткої картини – чи буде відбір на ЮОІ-2026? Якщо так, то у «синьо-жовтих» можуть бути реальні шанси на поїздку у Дакар. Якщо учасники відбиратимуться за рейтингом, то по-перше – це знецінює спортивний принцип, а по-друге – знижує шанси нашої команди на потрапляння на ЮОІ. І як тут не згадати ЮОІ-2018, де футзал був уперше представлений. Тоді на цей турнір був відбір у європейській зоні, який, щоправда, юнацька та дівоча збірні України, на жаль, не подолали. Якщо не буде відбору за спортивним принципом, то це буде ще одне каміння у город ФІФА та УЄФА. Особливо у бік ФІФА, оскільки ця контора вже обіцяла, що зробить усе, щоб найближчим часом футзал став олімпійським видом спорту. Але поки що, на жаль, слабо віриться у це.

Також ми з нетерпінням чекаємо і на чемпіонат світу серед студентів, який цього літа проходитиме у Варшаві. Два роки тому чоловіча та жіноча збірні України, на жаль, не порадували потраплянням на п’єдестал. Зараз же ми можемо сподіватись на вдалий виступ хоча б від чоловічої студентської збірної. Чому? Річ у тім, що на минулому студентському «мундіалі», який проходив у Шанхаї, брали участь юнаки та дівчата 1999 року народження та молодше. На жаль, історично склалося так, що саме в цій віковій категорії у нас стався провал що у юнаків, що у дівчат. Тому, два роки тому обидві наші студентські збірні грали складами, де переважна кількість гравців була молодшою за потрібний «віковий ценз» на рік-два, а то й три. І це – при тому, що, наприклад, у деяких представників чоловічої студентської збірної України вже був досвід виступів на юніорських чемпіонатах Європи. Зараз же на студентському чемпіонаті світу в Польщі гратимуть юнаки та дівчата 2001 року народження та молодше. І якщо головному тренерові жіночої збірної Олександрові Золотухіну ще доведеться проаналізувати та визначитися зі складом, то у команди Олександра Косенка кістяк команди майже зберігся. Більше того – деякі потенційні гравці нинішньої студентської збірної України, вже перебувають на провідних ролях у головній збірній України. Тобто, потенційно ця чоловіча студентська збірна України цілком реально може бути серед претендентів на перемогу на студЧС у Польщі. Цього ми «синьо-жовтим» і бажаємо.

Також не забуваємо про юніорську та жіночу збірні України. Зокрема, жіноча збірна України вже восени цього року гратиме у матчах Елітного раунду відбору на Євро-2027 серед жінок, фінальна частина якого проходитиме за рік у хорватському Осієку. А збірна України (U-19) готуватиметься до відбіркових матчів юніорського Євро-2027, фінальна частина якого, як вже писалося вище, пройде у Казахстані. При цьому, тримаємо у голові, що частина гравців цієї юніорської збірної ще теоретично може виступити і на ЮОІ-2026 у Сенегалі.

І, звісно, ми чекаємо на те, щоб знову побачити дві команди від України у Лізі чемпіонів. Сподіваємось, що цього разу – не у Шляху «Б», і не в одній групі, що має збільшити шанси виходу наших команд у плей-оф.

Багато хто каже, що 2026 рік – це рік сподівань та мрій, які мають здійснитись. Тож, сподіваємось на те, що 2026 рік, який вже настав, буде одним з найкращих в історії українського футзалу. І, звісно, ми дякуємо за ці сподівання та можливість грати на паркеті та показувати гідні результати Збройним Силам України. Тільки завдяки їм ми можемо це робити.

Артем ТЕРЕНТЬЄВ, «5х5»
Фото: Асоціація футзалу України