Рік тому «Джимбі Картахена» вперше у своїй історії здобула бронзові медалі Ліги чемпіонів. Відповідно, у поєдинку проти «Етуаль Лаваллуаз» чемпіони Іспанії фактично відстоювали титул чинного бронзового призера ЛЧ. Водночас, «Етуаль Лаваллуаз» міг переписати історію та здобути перші медалі Ліги чемпіонів для французького футзалу, оскільки у 2022 році «ACCS Футзал» фінішував четвертим.

Водночас, варто не забувати, що обидві команди провели виснажливі півфінальні поєдинки. І обидва колективи поступилися своїм опонентам у серії пенальті. Але було таке відчуття, що психологічна перевага все-таки на боці підопічних Дуди. Чому? Тому що так, як «Етуаль» програв свій півфінал «Пальмі», звісно, буде психологічно бити по амбіціях команди. Однак, разом з тим, здобуття бронзових нагород мало би стати чудовою мотивацією для підопічних Мануеля Мойя.

Враховуючи те, що у півфіналі проти «Спортінга» травмувався Чемі, місце у воротах «Джимбі Картахени» прогнозовано зайняв Чіспі. Відповідно, у заявці іспанського клубу в якості другого воротаря з’явився 17-річний Фернандо Алькала, який автоматично став наймолодшим учасником фінальних етапів Ліги чемпіонів за всю історію. Також сталися зміни й у стартовій четвірці картахенців, де замість Мельядо та Даріо Хіля з’явились Гон Кастехон та Кортес. У французів же жодних змін у «старті» не сталося.

На перших секундах поєдинку «Етуаль Лаваллуаз» міг відкривати рахунок, але Мохаммеду не пощастило стати автором першого голу в цій зустрічі. У відповідь «Джимбі Картахена» змогла організувати два поспіль моменти, але ані Кортесу, ані Гону Кастехону не вдалося «пробити» Марке. Після цього обидві команди почали подекуди застосовувати високий пресинг. Причому, французи намагались у цьому компоненті гри все-таки грати більш акцентовано. Також по ходу першого тайму вистачало боротби, особливо це стосувалося гравців «Джимбі Картахени», що, зрештою, призводило до того, що Даріо Хіль та Хесус Ізкієрдо вже були на жовтих картках.

Цю не зовсім приємну для картахенців ситуацію розрядив Осаманмуса, який зробив гол фактично з нічого, обігравши на рівному місці колишнього одноклубника Мухудіна та пробивши поміж ніг Марке. А за кілька хвилин Пабло Рамірес нагадав усім, як він забивав на Євро-2026 та подвоїв перевагу «Джимбі Картахени». Після цього Мануель Мойя був змушений брати тайм-аут, по завершенню якого Лютен почав виходити п’ятим польовим. Зрештою, ці намагання французів забити у «штучній» більшості призвели до голу від Мохаммеда, який повернув інтригу в цей матч. А на 18-й хвилині у ворота «Джимбі Картахени» був призначений пенальті за гру рукою від Валтіньйо, і Мухудін з 6-метрового забив своєму колишньому клубу, з яким ще минулого сезону ставав чемпіоном Іспанії та бронзовим призером Ліги чемпіонів. Так рахунок став 2:2, і до перерви він не змінився. А це означало, що у другому таймі обом командам довелося все починати спочатку.

«Етуаль Лаваллуаз» спробував на старті першого тайму прибрати ініціативу до своїх рук. Однак, скористатися цим підопічним Мануеля Мойя не вдалося. Натомість, «Джимбі Картахена» не тільки перехопила ініціативу, а й почала часто загрожувати воротам Марке, змушуючи його працювати. Особливо варто відзначити Мельядо, який мав кілька непоганих нагод. Але на 28-й хвилині м’яч влетів саме у ворота іспанської команди після того, як Баккалі скористався непорозумінням між Чіспі та Даріо Хілем. Практично одразу «Джимбі Картахена» могла забивати, але Осаманмуса не втілив у гол передачу Гона Кастехона. Трохи пізніше ще один момент мав Кортес, але Лютен та Марке спільними зусиллями ліквідували загрозу.

Той же таки Кортес на 32-й хвилині мало того, що привіз собі жовту картку, так ще після його фолу «Джимбі Картахена» вже не мала права порушувати правила, щоб у ворота Чіспі не був призначений дабл-пенальті. І тут дуже доречним став гол Гона Кастехона на 34-й хвилині, після якого рахунок став 3:3. Гравець «Джимбі Картахени» пробив здалеку, і Марке не впорався з його ударом. І тепер питання було в тому, чи вдасться комусь з двох команд забити вирішальний гол, аби не перевести гру в серію пенальті.

На 36-й хвилині Дуда вирішив ризикнути та перейшов на гру вп’ятьох за рахунку 3:3. Так само вирішив ризикувати і Мануель Мойя. Однак, цього разу п’ятим у «Етуаля» виходив не Лютен, а Ель-Месрар. Однак, ці атака вп’ятьох виникали лише тоді, коли обом командам вдавалося закріпитися на чужій половині. На на 38-й хвилині вже й «Етуаль Лаваллуаз» почав сидіти на п’ятьох фолах, що тільки додало напруги цій грі. А на останніх секундах другого тайму Музудін міг принести «Етуалю» перемогу, але його удар прийняла на себе стійка.

Доля бронзових нагород визначилась у серії післяматчевих пенальті. І там вирішив один промах Лютена. Хоча після цього удару та «сейву» Чіспі арбітри пішли переглядати на відео момент можливого виходу голкіпера «Джимбі Картахени» за лінію. Однак, після перегляду епізоду арбітри зарахували «сейв». А далі вже гравці «Джимбі Картахени», які били без хиб, довели цю серію до перемоги та вдруге поспіль здобули бронзові медалі Ліги чемпіонів. І вдруге поспіль – у серії пенальті.    

«Джимбі Картахена» (Іспанія) – «Етуаль Лаваллуаз» (Франція) – 3:3 (по пенальті – 5:4)
Голи:
Осаманмуса (8), Пабло Рамірес (12), Гон Кастехон (34) – Мохаммед (16), Мухудін (18 – з 6-метрового), Баккалі (28)  

«Джимбі Картахена»: Чіспі – Томас Брага, Гон Кастехон, Кортес, Пабло Рамірес – Мельядо, Хесус Ізкієрдо, Даріо Хіль, Валтіньйо – Жуніньйо, Осаманмуса, Лукас Фаріас
«Етуаль Лаваллуаз»: Марке, Монгмо – Мухудін, Баккалі, Лютен, Мохаммед – Ель-Месрар, Гіріо, Мегру, Т. Кольскі  
Попередження: Даріо Хіль (4), Хесус Ізкієрдо (6), Дуда (18 – головний тренер), Томас Брага (21), Кортес (32), Рафа (32 – асистент головного тренера) – Мохаммед (26)
Вилучення: Рафа (32 – повторне попередження)
Серія пенальті:
Мухудін – 0:1
Валтіньйо – 1:1
Мохаммед – 1:2   
Томас Брага – 2:2
Лютен – 2:2 (воротар)
Пабло Рамірес – 3:2
Мегру – 3:3
Мельядо – 4:3
Баккалі – 4:4
Жуніньйо – 5:4

Артем ТЕРЕНТЬЄВ, «5х5»
Фото: УЄФА

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.