Як відомо, 15 та 17 лютого у Португалії відбудеться «Фінал чотирьох» першого офіційного чемпіонату Європи серед жінок. До четвірки команд-учасниць потрапила і національна жіноча збірна України. Кореспонденту «5х5» вдалося поспілкуватися з головним тренером нашої команди Олегом Шайтановим та дізнатись про стан справ перед відльотом до Португалії.

– Олеже Миколайовичу, що Ви можете розповісти про останній збір нашої жіночої збірної перед «Фіналом чотирьох» чемпіонату Європи?
– Зібрались ми 5 лютого у Броварах, одразу після того, як були зіграні матчі чергового туру чемпіонату України. Поки що в нас усе йде за графіком, який ми запланували. 13 лютого ми вилітаємо в Португалію.

– Чи всі здорові наразі у команді?
– Так, усі здорові, хоча є певні проблеми. Готується з нами і Дубицька, яка через відновлення після операції не брала участь у попередньому зборі та поєдинках з Італією. Повернулась до складу команди і Сагайдачна, яка не грала з італійками.

– Як справи у Титової? Наскільки вона зараз вже готова до поєдинків?
– Титова вже грала у матчах проти збірної Італії, а також у чемпіонаті України. Вона вже відновилась, і ми на неї розраховуємо, тому що Юля –  капітан, і її лідерські якості нам будуть дуже потрібні.

– Враховуючи те, що через травму, отриману в другому матчі з Італією, на жаль, нашій команді не зможе допомогти Олена Цикаленко, чи планували Ви викликати ще когось з воротарів?
– Ми вирішили нікого більше не викликати та зупинитись на Сагайдачній та Митрофанській. Вони обидві поїдуть на Євро.

– Сагайдачна та Цикаленко встигли утворити дійсно хорошу воротарську бригаду – мабуть,поки що найсильнішу в історії українського жіночого футзалу. Тепер, вочевидь, вона буде 100-відсотковим першим номером на Євро?
– Якщо говорити про наших воротарів, то Митрофанська останнім часом значно додала. Однак, у Сагайдачної більше досвіду. І ми робимо ставку, перш за все, на досвід Вікторії.

– На кого більше розраховує тренерський штаб – на досвідчених футзалісток чи на справ досвіду та молодості?
– З одного боку – в нас є такі досвідчені гравці, як Титова, Форсюк, Воловенко. А з іншого –  молоді дівчата на цих зборах показують себе з найкращої сторони . Тому, тут треба все ретельно зважити та остаточно вирішити, кого брати, а кого, на жаль, ні (розмова відбулась 10 лютого, за день до того, коли Олег Шайтанов вже мав визначитися зі складом, який вирушить у Португалію. – А. Т.). В принципі, з четвірками вже практично розібрались, і залишились лише деякі деталі по складу.

– Чи вдалося Вам подивитись нещодавні поєдинки нашого суперника по півфіналу Євро, збірної Португалії, проти збірної Угорщини?
– На жаль, ці два матчі не вдалося подивитись через те, що саме в цей час у нашої команди були тренування. Але результати знаємо (9:0 та 6:0 на користь Португалії. – А. Т.). Тим не менш, ми переглядали поєдинки підопічних Луїша Консейсао проти збірної Іспанії, а також ігри з Росією. Ці ігри надали нам багато інформації.

– Збірна Португалії грає у швидкий комбінаційний футзал. Чи є варіант, що позитивний результат у грі з господарками Євро ми зможемо здобути, якщо гратимемо більше у силовий футзал, через «стовпа»?
– Складність полягає у тому, що в нас немає яскраво вираженого «стовпа». Так, на цій позиції можуть зіграти Воловенко та Дударчук, але їх можна задіяти не як чистого «стовпа». На жаль, у нас практично немає таких дівчат, які могли би прикрити м’яч корпусом і достатньо довго його контролювати та створювати супернику проблеми на цій позиції.  Ми будемо робити акцент на те, що в нас виходить краще.

– Хотілося б спитати ще дещо у Вас. У 2001 та 2003 роках Ви були у складі чоловічої національної збірної України дворазовим віце-чемпіоном Європи. Ту команду багато хто називає «срібною», хоча її зараз можна вважати і «золотою». Нинішній наставник чоловічої збірної Олександр Косенко робить акцент на тому, що нинішньому поколінню нашої команди треба передавати той командний дух, який тоді був у «синьо-жовтих». Чи можливо цей дух передати нинішній жіночій збірній?
– Почнемо з того, що коли наша чоловіча збірна здобувала другі місця на Євро-2001 та Євро-2003, багато хто з цих дівчат, мабуть, ще не думав, що буде грати у футзал, оскільки вони тоді були ще маленькими. А щодо того командного духу – тут є свої особливості. Все-таки, це жіноча збірна, і тут деякі речі сприймаються по-іншому. Це може бути хіба що як частина мотивації для дівчат. Тим більше, у цієї збірної теж є свій командний дух, який передається, так би мовити, «з покоління в покоління», адже ті ж самі Титова, Форсюк, Бавзенюк грали за збірну України ще десять років тому, і якби тоді був запроваджений офіційний чемпіонат Європи, то наша команда була би серед кращих (до речі, багато хто називає те покоління «золотим» в історії українського жіночого футзалу, адже саме тоді ще й Аліну Горобець визнали найкращою футзалісткою світу. – А. Т.). Так що, тут з командним духом у нас все добре.

– Ви були учасником чемпіонатів Європи в якості гравця, а тепер – берете участь у Євро в якості тренера. Які відчуття у Вас пов’язані з такими моментами?
– Тільки хороші. Далеко не кожному гравцю вдається зіграти у фінальній частині чемпіонату Європи, а тим більше – стати його призером. І про це я кажу зараз дівчатам, тому що невідомо, коли ще може у них бути такий шанс. Тому, як тренер, налаштовую їх на те, щоб вони зіграли на чемпіонаті Європи якнайкраще. 

Артем ТЕРЕНТЬЄВ, «5х5»

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.