Лише тур залишається до завершення літнього сезону в Гранд Лізі Львова з футзалу на відкритих майданчиках, і лише два питання залишаються відкритими, відповіді на які має дати заключний тур першості. Приємно, що одним з цих двох запитань залишається запитання щодо переможця турніру, адже нема нічого цікавішого, ніж чемпіонат, де все вирішується в останньому турі. Іншою інтригою першості залишається відповідь щодо команди, яка займе п’яту сходинку турнірної таблиці, на яку претендують два колективи. Усі решту невизначеностей, які існували перед 15-тим туром першості, були вирішені протягом чотирьох матчів звітного туру. Вже впевнено можна привітати команду «Максимус» зі завоюванням срібних нагород чемпіонату, вже може сконцентруватися на чемпіонаті України серед представників ІТ-компаній «CoreValue», адже вони гарантували собі четверте місце першості, вже визначилися команди-аутсайдери першості, які займуть останню та передостанню сходинки за підсумками чемпіонату.
Отож, якщо поглянути на статистичні дані 15-го туру, то слід відмітити його високу результативність, команди забили 25 м’ячів (середня результативність 6,25 м’ячі за гру), і цей тур став найрезультативнішим туром в другому колі чемпіонату. З цих забитих м’ячів 4 м’ячі було забито, використовуючи тактику гри в 5 польових гравців, 2 м’ячі забито в порожні ворота та зафіксовано один автогол. Жодного пенальті чи дабл-пенальті у звітному турі не було призначено. З гольових серій можна відмітити серію Володимира Гриника, який відзначається вже в 4-му турі поспіль, забили також Орест Патько та Володимир Іляш, в яких хоча й перервалися їхні вражаючі гольові серії, проте вони «мовчали» кілька турів, а в цьому турі обоє синхронно відмітилися в воротах суперників. Навіть за відсутності Віталія Багряка ніхто з конкурентів не зміг наздогнати його в суперечці бомбардирів, тому, схоже, статуетка кращого голеадора першості нікуди від Віталія не подінеться. Загалом тренери команд змогли задіяти в цьому турі 73 гравці, що стало одним з найнижчих показників у першості, і цей параметр доводить, що деякі команди вже відверто дограють чемпіонат. В 15-му турі арбітри показали 8 попереджень (2 жовті картки за гру), і це є середній показник протягом усієї першості. І надалі найбільш дисциплінованою командою Гранд Ліги залишається колектив «Меркурію», адже у них найменше попереджень в сезоні, а також найменше командних фолів. Командою, на якій суперники найбільше порушують правила, є команда «Бастіон», і, схоже, вже ніхто з конкурентів не зможе наздогнати фортечників. У звітному турі не було зафіксовано жодної вольової перемоги, тому лідера в цій номінації й надалі залишаються 2 колективи: «Бастіон» та «Максимус», в яких по 4 вольові перемоги протягом звітної першості. Приз глядацьких симпатій наразі належить гравцям «Максимуса», адже огляди матчів за їхньою участю переглянуло найбільша кількість глядачів на каналі Youtube.
Отже, перейдемо до коротенького огляду кожного з матчів 15-го туру, не зупиняючись детально на перебігу подій в них, адже про це можна довідатись, переглянувши відео огляди матчів.
«Меркурій» – «NG Metal» 0:7 (0:3).
Голи: Кіндратів 6’ (Цюпка), Ленько 11’ (автогол, Цюпка), Савін 15’ (Денис), Денис 19’ (Савін), Хавер 21’ (Цюпка), Горбатий 30’ (Маринюк), Маринюк 30’ (Горбатий).
Попередження: Залізняк 15’ – Горбатий 17’.
«Меркурій»: Кадира, Залізняк, Вишиваний, Галах, Ленько, Тодощук А.
«NG Metal»: Чеботарь, Русецький, Денис, Горбатий, Кіндратів, Кольцун, Маринюк, Савін, Цюпка, Хавер.
Гравець матчу: Цюпка («NG Metal»).
Матч між двома командами, які знаходяться на різних полюсах турнірної таблиці, мав дати відповідь на запитання чи доля чемпіонства вирішуватиметься в останньому турі першості, чи планетарні зможуть здолати металістів і таким чином зможуть подарувати нагоду команді «Бастіон» достроково забезпечити себе золотими медалями першості. Проте відразу після ознайомлення зі стартовими протоколами стало зрозумілим, що в цей день гравцям «Меркурію» щось протиставити своїм суперникам буде надзвичайно важко, адже лише 5 польових гравців планетарних зібралося на матч проти двох повних четвірок металістів. Тому питання щодо переможця в цьому поєдинку як таке не стояло, більше цікавило наскільки довго вдасться гравцям «Меркурію» зберігати свої ворота на замку і чи зможуть підопічні Василя Дениса обійтися без кадрових втрат перед вирішальним наступним туром, не отримавши лишніх карток у звітному матчі.
Щодо самого поєдинку, то тут сталося кілька знакових подій, про які варто згадати. По-перше, металісти вийшли на матч в новій синьо-червоній формі, і тим самим засвідчили, що вони впевнені в своїх силах, адже, зазвичай, мало хто наважується міняти форму після вдалих матчів. Тепер в Василя Дениса перед вирішальною грою з «Бастіоном» додалося ще одна проблема: в якій формі виходити на цей надзвичайно важливий матч. По-друге, в складі планетарних в цей день ми побачили Андрія Васильовича Тодощука, який вперше появився на полі в цьому чемпіонаті і який є другий найстаршим гравцем цьогорічної Гранд Ліги Львова.
Якщо повернутися до самого поєдинку, то вже зі стартових секунд зустрічі металісти пішли великими силами вперед, створюючи гострі моменти біля воріт Віталія Кадира чи не в кожній атаці. Проте вони не спішили доводити атаки до завершального удару, довго розігруючи свої комбінації. Команда «NG Metal» грала з позиції сили, демонструючи супернику свою перевагу, проте поважаючи його, бо при кожній контратаці планетарних усі гравці команди поверталися до своїх воріт. На початку зустрічі ми не побачили швидкого голу, тому появилась якась мінімальна надія на сенсацію, проте ця надія розвіювалась з кожною зіграною хвилиною гри, адже гравці «Меркурію» поволі виснажувалися фізично, що давало змогу металістам нарощувати свою перевагу. А зі забитими всередині першого тайму м’ячами прийшла й впевненість щодо загальної перемоги «NG Metal». Матч завершився з рахунком 7:0 на користь синьо-червоних, хоча міг бути і більшим, якби вони реалізували хоча би половину своїх моментів. Тепер на них очікує найважче випробування в чемпіонаті – чемпіонський поєдинок проти фортечників, в якому ми отримаємо нового чемпіона Гранд Ліги Львова, адже попередній чемпіон «Галицька Здоба» не заявилась на участь в найпрестижнішому дивізіоні з футзалу Львова. А планетарним варто віддати належне за цей непростий поєдинок, адже навіть в таких не рівних умовах вони старалися нічим не поступатися опоненту, боролися за кожен м’яч, намагались гостро загрожувати воротам суперника і вкотре продемонстрували свій незламний характер. На жаль, ця команда остаточно займає останню сходинку першості, що в деякій мірі не відображає реальної сили планетарних.
«Бастіон» – «Максимус» 3:3 (1:2).
Голи: Іванишин 6’ (Кулик), Кулик 20’ (Кузик), Іванишин 30’ (Кулик) – Гриник 13’ (Жезло), Іляш 15’ (Сергієнко), Гриник 21’.
Попередження: Стасюк 13’ – Михалюньо 18’, Галамага 26’, Хіреш 27’.
«Бастіон»: Стасюк, Савич, Кікоть, Кудінов, Цимбаляк, Косий, Іванишин, Лаба, Любуська, Кулик, Кузик.
«Максимус»: Жезло, Сергієнко, Хіреш, Гриник, Москвитин, Галамага, Іляш, Патуляк, Сікач, Михалюньо.
Гравець матчу: Кулик («Бастіон»).
Вже знаючи результат матчу металістів, гравці «Максимусу» розуміли, що чемпіонами цього сезону їм не вдасться стати, тому протистояння з «Бастіоном» зводилося лише до можливості завоювати срібні нагороди, причому, що їм потрібна була лише перемога і перемога металістів у наступній грі з фортечниками. Здавалося, що такі перспективи мало тішили максималістів, тому були сумніви в їхній мотивації та налаштованості на звітний матч. І сам початок матчу підтверджував, що фортечникам більше потрібна була перемога, адже вони зі стартових хвилин захопили ініціативу і створили ряд гострих гольових моментів. А коли на 6-й хвилині зустрічі Олег Іванишин вивів свою команду вперед, то, здавалося, що підопічні Ігоря Кудінова здобудуть чергову впевнену перемогу. Проте про характер та волю до перемоги максималістів вже знає кожен вболівальник, який слідкує за розвитком подій в аматорських чемпіонатах Львова з футзалу. Тому ближче до середини першого тайму вони вирівняли гру, а згодом і перехопили ініціативу. Такий хід матчу відобразився і на табло, оскільки на перерву команди вже пішли за мінімальної переваги команди Олега Галамаги, і саме такий розвиток подій вже не задовільнив тренера фортечників, для яких поразка могла дуже дорого коштувати – в останній грі проти металістів їм би потрібно було лише перемагати, а в разі поразки вони взагалі могли скотитися на третю сходинку турнірної таблиці.
Тому з початком другої половини зустрічі фортечники збільшили тиск на ворота Андрія Жезла, проте в цей день голкіпер проводив дуже непоганий поєдинок і часто рятував свою команду від пропущеного м’яча. Загалом в другому таймі точилася рівна боротьба з гострими моментами біля обох воріт. Наслідком цього стало два м’ячі всередині тайму, якими обмінялися команди, тому на завершальні хвилини гри колективи виходили за мінімальної переваги максималістів, а градус протистояння на той момент збільшувався обернено пропорційно до часу, який залишався до фінального свистка. І саме тому момент, який виник біля воріт Андрія Жезла за пів хвилини до кінця матчу викликав шалений викид емоцій з боку обох команд, які намагалися довести арбітрам свою правоту. А причиною усього став епізод, в якому м’яч начебто перетнув лінію воріт команди «Максимус», проте сказати впевнено ніхто не може чи було там взяття воріт. Відповідальність на себе взяв арбітр зустрічі, який вказав на центр поля, таким чином дозволивши фортечникам уникнути поразки за кілька секунд до завершення матчу. Тепер для максималістів останній матч першості перетворюється на тренувальний, а для фортечників навіть нічия в матчі з металістами не гарантує золотих медалей, адже наразі у них порівну очок, а згідно Регламенту проведення змагань в такому випадку призначається Золотий Матч за чемпіонство.
«CoreValue» – GTL 2:0 (1:0).
Голи: Патько 8’ (Ліщинський), Дудаш 30’.
Попередження: Романишин 20’, Шокарєв 27’.
«CoreValue»: Дець, Петрушка, Патько, Тедіков, Москвін Є., Дудаш, Ліщинський, Баран, Москвін П., Зінич.
GTL: Сіньков, П’ятковський, Кунський, Лаврін Я., Лаврін Ю., Романишин, Хомченко, Хохлов, Шокарєв.
Гравець матчу: Патько («CoreValue»).
Звітний матч практично нічим не здивував присутніх вболівальників, адже ще до матчу прогнозувалася рівна позиційна гра, в якій все може вирішити один забитий м’яч. Саме такою була гра між цими суперниками в першому колі, з того часу команди нічого принципово не змінили в тактичній побудові гри, тому й очікувати чогось нового в даному протистоянні не доводилося. Хоча варто відмітити, що цього разу команди створили на порядок більше гострих моментів, обидві команди були дуже близькими до взяття воріт, проте воротарі в цей день грали дещо краще за форвардів. Варто відмітити в воротах айтішників Віталія Деця, який провів чудовий «сухий» матч, проте його «геніальні» введення м’яча рукою в гру в аути дещо зіпсували враження від гри вцілому.
Забивши м’яч в середині першого тайму айтішники дещо відійшли до своїх воріт, запрошуючи логістів більше часу проводити в атаці. Варто відмітити, що часто хороші розіграші вдавалися гравцям GTL, від їхніх комбінацій часто в захисників «CoreValue» часто паморочилась голова, проте влучного завершального удару так і не вдалося їм нанести протягом усього матчу. Тим часом айтішники проводили не менш гострі контратаки, в яких інколи диво рятувало логістів від взяття воріт. Проте якби там не було, під кінець зустрічі підопічні були змушені кинутися на воорта суперника, часто оголюючи свої тили. І такий ризик був покараний на останній хвилині гри, коли Олександр Дудаш втік на побачення з Юрієм П’ятковським і встановив кінцевий рахунок на табло 2:0, який став ідентичним до рахунку в першому матчі цих команд.
Таким чином, останні матчі обох команд перетворюються на чисту формальність, – логісти гарантували собі сьоме місце в чемпіонаті, а айтішники вже нікуди не перемістяться з четвертої сходинки, яка стала кроком назад в порівнянні зі зимовою першістю.
«Fujikura» – АК «Старява» 6:4 (3:0).
Голи: Сенишин 2’ (Танечник), Федина 11’ (Саприка), Мірзаєв 15’, Федина 20’ (Танечник), Якимов 27’ (Когут), Федина 29’ – Коваль 18’ (Радько), Пунда 18’ (Радько), Білоус 22’ (Бішко), Коваль 30’ (Радько).
«Fujikura»: Мірзаєв, Сенишин, Танечник, Федина, Саприка, Когут, Якимов, Сагайдак.
АК «Старява»: Пунда, Михалець, Білоус, Бішко, Ковалишин, Коваль, Лех, Радько, Чурко.
Гравець матчу: Федина («Fujikura»).
Виходячи на даний матч, старявці вже знали, що їм не вдасться піднятися вище п’ятого місця в турнірній таблиці, тому головним завданням, яке стояло перед ними було не поступитися кабельникам, адже в такому випадку їм загрожувало спуститися на шосту сходинку турнірної таблиці. Як показало життя, гравці «Fujikura» також мають певні амбіції щодо підсумкового місця по завершенню чемпіонату, оскільки зібрали на звітну гру досить бойовий склад, підсилений кількома гравцями ФК «Миколаїв». Тому зважаючи на відсутність кількох основних гравців АК «Старява» саме кабельники виглядали фаворитами цього протистояння. І початок матчу це підтвердив – вже на 2-й хвилині Назар Сенишин забив красивого м’яча, який і визначив подальший хід поєдинку. Бо саме після пропущеного м’яча підопічні Юрія Хавера кинулися відіграватися, що послужило хорошою нагодою для кабельників зіграти на контратаках. А маючи таких майстрів націленої передачі як Іван Федина та Андрій Сагайдак, не доводилося сумніватися, що рахунок на користь гравців «Fujikura» зростатиме. Дещо логічним виглядав рахунок на табло після завершення першого тайму 3:0, хоча й старявці награли на гол.
Те, чого не вдалося реалізувати до перерви, вдалося відразу по перерві, – протягом однієї хвилини старявці двічі відзначилися в воротах Руслана Мірзаєва, повернувши інтригу в матчі. Проте в цей день кабельники були саме тою командою, яку ми бачили в кількох феєричних матчах першого кола – швидкою, комбінаційною, гострою, несподіваною в своїх діях. Тому сторонньому спостерігачеві навіть не вірилося, що вони можуть не перемогти у цій зустрічі. Не вірили у власну перемогу, схоже, і гравці АК «Старява», оскільки досить швидко вони дозволили опоненту знову збільшити відрив у рахунку, а у вирішальні моменти, коли ще можна було перевернути гру, вони хибили з вигідних позицій. Таким чином, кабельники здобули закономірну перемогу, яка дозволила зрівнятися зі старявцями по набраних очках, і тепер вже в останньому турі визначатиметься, хто з команд займе вищу позицію.
Символічна збірна туру: Жезло («Максимус») – Кулик («Бастіон»), Цюпка («NG Metal»), Федина («Fujikura»), Патько («CoreValue»).
За матеріалами офіційного сайту Асоціації футзалу Львівщини