Перед першим фінальним протистоянням у чемпіонаті Білорусі. І «Вітен», і «ВРЗ» були на підйомі. І він був пов’язаний не тільки з тим, що ці два колективи вийшли до фіналу, а і з тим, що чемпіонський титул став вакантним, тому це мало стати додатковим стимулом як для «енергетиків», так і для «вагоноремонтників». Хоча було таке передчуття, що психологічна перевага була все-таки у гостей з Гомеля. Чому? По-перше – вони у півфіналі зняли «скальп» з принципового суперника – «БЧ» (не секрет, що підопічні Дмитра Камека вважались фаворитами у цій парі). У той же час для підопічних Анатолія Яновського це вже четвертий вихід до фіналу. І поки що жодного разу «ВРЗ» не вдавалося заволодіти бажаним титулом чемпіона Білорусі – тричі вони залишалися за крок від нього. Тому, мотивація у гомельчан на цю серію більш ніж серйозна. Але ж і у «Вітена» з мотивацією було все в порядку. По-перше – «енергетики» грали перший матч на своєму майданчику. І хоча підопічні Олексія Попова, через усім зрозумілі причини, не могли розраховувати на підтримку власних вболівальників, та все ж таки перевага власного майданчику в оршанців була. Тому, знаючи про те, як «Вітен» грає вдома, можна було зробити висновок, що «ВРЗ» однозначно буде не солодко.
Щоправда, проблеми на старті гри почались як раз у «енергетиків». І наче вони спробували одразу заволодіти ініціативою, про що мали свідчити два закидання на Дядічкіна. Однак, ніяких результативних дій з них не вийшло. Натомість, «ВРЗ» відповів голом, якого оршанці аж ніяк не чекали. Батурін помилився біля своїх воріт, і це призвело до взяття воріт Чуріліна у виконанні Зайця. Такого початку господарі майданчику точно не чекали. Натомість, швидкий гол надихнув «вагоноремонтників» на подальші дії біля воріт оршанців. І кілька разів підопічні Анатолія Яновського цілком реально могли як мінімум подвоїти свою перевагу. Однак, ані Осіновському, ані Євгенові Клочку не щастило.
У «Вітена» гра в атаці не клеїлась. Перш за все, це стосується першої четвірки, де вже по ходу першого тайму Олексій Попов був змушений піти на зміни, які стосувались позиції «стовпа». Зокрема, замість Дядічкіна у першому квартеті почав з’являтись Якубов, який одразу став більш активно чіплятися за м’ячі біля воріт Дегтяренка. Однак, цього було замало. Хоча вже ближче до середини першого тайму «енергетики» все-таки прийшли до тями та згадали, що грають вдома, тому стали більш ретельно підходити до створення моментів на чужій половині майданчику. Відповідно, у Дегтяренка з’явилось більше роботи. А в одному з епізодів він протягом кількох секунд тричі врятував свою команду від голу. Такі дії голкіпера мали надихнути гостей на те, щоб перевести гру на половину майданчику «Вітена». Однак, по факту «ВРЗ» в ці хвилини був змушений здебільшого розраховувати на контратаки – благо, у гомельчан було, кому втікати у ці контрвипади. І один такий випад призвів до того, що на 17-й хвилині Заяць оформив дубль. 0:2 практично перед кінцем першого тайму – це було фактично як покарання для «енергетиків» за змарновані моменти. Тому, перед початком другої половини поєдинку перспективи «енергетиків» щодо відновлення інтриги були, м’яко кажучи, туманними.
Але, як виявилось, результат на табло спорткомплексу «Олімпієць» лише по-спортивному розізлив «енергетиків». Вони з початку другої 20-хвилинки намагались не тільки не давати суперникам щось створювати біля воріт Чуріліна, а і самі шукали слабкі місця в обороні «вагоноремонтників». І на 24-й хвилині таки знайшли. Це Дмитро Клочко, як справжній капітан, повів партнерів за собою. Він зробив класний сольний рейд, після якого м’яч опинився у воротах Дегтяренка. І тепер усе виглядало для «енергетиків» не так безнадійно. Більше того – вони почали шукати можливості для того, щоб якомога швидше зрівняти рахунок. Але при цьому «енергетики» ризикували, тому що могли серйозно оголити тили. Більше того – вони могли реально пропустити після контратак «ВРЗ». І якби Пінчук та Матвеєнко мали побільше фарту у своїх епізодах, то «вагоноремонтними» могли би знову збільшити свою перевагу. Однак, не судилося. Варто також додати, що гравці «ВРЗ», вочевидь, після цього пропущеного голу стали трохи нервувати, оскільки почали стрімко збирати фоли. Для порівняння – у першому таймі на дві команди було зафіксовано лише два порушення правил. І обидва – з боку «ВРЗ». А вже до екватору другої половини гри і «вагоноремонтними», і «енергетики» привозили фоли до свого пасиву. Щоправда, у гостей це виходило дещо «краще», тому коли вони вже набрали чотири порушення, то намагались грати акуратніше. А «Вітен» не полишав надій зрівняти рахунок, тому біля воріт Дегтяренка постійно була напруга. Однак, ані Клочку-старшому, ані Гусакову, ані Перемітіну (який, до речі, був одним з найактивніших гравців своєї команди у другому таймі) не вдавалося зрівняти цифри на табло. Однак, на 35-й хвилині це таки сталося. І знову не обійшлося без Дмитра Клочка. Цього разу український легіонер «Вітена» став автором гольової передачі. Так рахунок став 2:2, і обом командам фактично довелося все починати спочатку, хоча «Вітен» на той момент вже мав певну психологічну перевагу. Однак, розвинути свій успіх до кінця основного часу підопічним Олексія Попова не вдалося. Так само як і не вдавалося гостям знайти можливість для того, щоб вирвати для себе перемогу в основний час. Тому, з’ясування стосунків перейшло в овертайм.
Напруга зросла ще більше, коли під час овертайму обидві команди заробили по п’ять фолів, тому були змушені грати ще більш обережно. Адже будь-яка помилка могла стати фатальною. І коли вже все йшло до того, що доля матчу буде вирішена у серії пенальті, «ВРЗ» припустився фатальної помилки. Все сталося на останніх секундах матчу, коли Дядічкін вибивав м’яч ближче до воріт Дегтяренка. Коли м’яч був у польоті, то пролунала сирена, яка мала би сповістити про закінчення матчу. І «вагоноремонтник» Артем Золотухін, вирішивши, що основний час вже завершено, взяв м’яч у руки – мабуть, для того, щоб потім віддати цей предмет арбітрам. Однак, є один момент: матч, згідно Правил гри у футзал, вважається закінченим тоді, коли після сирени, яка сповіщає про кінець часу гри, пролунав свисток. А свисток не пролунав. Тому, у врота «ВРЗ» був призначений фол, який став для команди вже шостим. А оскільки це порушення відбулось ближче до воріт (тобто, не за 10-метровою позначкою), то «Вітен» отримав право пробити дабл-пенальті з місця порушення. В результаті Рось реалізував цей дабл-пенальті, не залишивши Дегтяренку жодних шансів. І матч одразу закінчився.
Таким чином, «Вітен» повів у фінальній серії до трьох перемог. Наступна гра відбудеться 11 червня у Гомелі.
Від редакції футзального порталу «5х5». Нам вдалося зв’язатися з головою Комітету арбітражу Асоціації футзалу України Сергієм Кравцовим та поцікавитись його думкою стосовно ключового епізоду першої фінальної гри чемпіонату Білорусі. Сергій Васильович авторитетно заявив, що арбітри в цій ситуації вчинили згідно Правил гри у футзал, які рекомендовані на сезон 2019/2020 р. р. Тобто, як ми казали вище, гравець вчинив порушення у проміжку між сиреною та фінальним свистком арбітрів, і представники Феміди мали всі підстави дати шостий фол «ВРЗ», що вони і зробили. Таким чином, рішення арбітрів можна розцінювати як правильне.
«Вітен» (Орша) – «ВРЗ» (Гомель) – 3:2 ОТ
Голи: Д. Клочко (24), Якубов (35), Рось (46 – з дабл-пенальті) – Заяць (3, 19)
«Вітен»: Чурілін – Д. Клочко, Гусаков, Рабико, Дядічкін – Рось, Перемітін, Батурін, Петров – Якубов, Козел
«ВРЗ»: Дегтяренко – Золотухін, Є. Клочко, Чернейко, Осіновський – Рябцев, Заяць, Пінчук, Матвеєнко – Лемешко
Попередження: Рябцев (22), Чернейко (45), Золотухін (46)
Рахунок у серії – 1:0