Сезон 2020/2021 р. р., безумовно, увійде в історію «Любарта». Упродовж року «князі» захистили титул обласних чемпіонів, взяли «бронзу» Другої ліги чемпіонату України та сенсаційно перемогли у Першій. Після такого успіху волиняни здобули право грати в Екстра-лізі, проте вирішили не форсувати подій. Разом з цим, невдовзі «князі» виходять з відпустки та повертаються до тренувань. Про це, а також про фінансування та стратегію розвитку клубу говоримо з наставником Назаром Бугайчуком, спортивним директором Сергієм Піддубним та генеральним менеджером команди Дмитром Пасічником.

– Головним завданням «Любарта» у Першій лізі було зіграти якнайбільше матчів та дати змогу розкритися молодим гравцям. Перший пункт  ви виконали на відмінно. А що скажете про молодих та їх прогрес?
Назар:
Я вважаю, що ми можемо бути задоволеними. Під час групового етапу зовсім юні гравці, вихованці нашої школи, отримали свої хвилини в офіційних матчах.

Поряд з ними трохи старші колеги здобували дуже потрібний ігровий досвід всеукраїнського рівня, якого нам не вистачає. Вони набралися впевненості. Хтось проявив лідерські якості та почав виділятися на полі, відзначатися результативними діями у відповідальних матчах стадії плей-оф. Хлопці показали, що мають характер та волю до перемоги, що можуть терпіти, коли виникають труднощі, як це було проти «Інтера» або у Запоріжжі, коли вони дочекалися та використали свій шанс. Звісно, усе це й завдяки нашим досвідченим виконавцям. Завдяки ним молодь вчиться та швидше прогресує.
Сергій: Головне, що з’явився дух переможців. У фінальній грі на виїзді ми пропустили швидкий гол, але, не зважаючи на це, команда продовжила гнути свою лінію та довела матч до бажаного результату. Така ж історія з «Інтером». Після програшу ми вийшли на другу гру, налаштувалися та показали гідний футзал, здобувши позитивний для себе результат.

– На груповому етапі «Любарт» починав доволі повільно. Дві поразки рівнянам та дві непрості перемоги над «Енергією-2» не віщували медальних перспектив. Що змінилося у плей-оф? За рахунок чого команда змогла додати вже під час турніру?
Назар:
Після Другої ліги в команди відбувся спад ігрової форми, ми вийшли з цього ігрового тонусу, оскільки хлопці пішли на відпочинок, у деяких гравців були травми. Разом з цим, не було проведено акцентованої підготовки до старту в Першій лізі. Тому, вийшло так, що саме за рахунок матчів групового етапу ми набрали потрібний тонус та підійшли до стадії плей-оф у хорошому стані.

– У фіналі в двох матчах «Любарт» здолав «АРПІ». Ви перемогли у першій грі та поїхали відстоювати право на титул у Запоріжжя. Як ви готувалися до другого матчу і що стало ключем до позитивного результату у підсумку?
Сергій:
Я вважаю, що питання про переможця у цій серії ми могли закрити ще в Луцьку. У нас були можливості для цього. Разом з цим, команда гарно підготувалася до матчу-відповіді.

Ми прибули до Запоріжжя за день до вирішального протистояння. Це дозволило нам адаптуватися та відпочити після довгої дороги. Ми все правильно спланували і тактично зіграли так, що не дозволили «АРПІ» скористатися своїми козирями.

– Другий поспіль всеукраїнський чемпіонат не проходить без індивідуальних нагород для виконавців «Любарта». Цього разу найкращим молодим гравцем Першої ліги визнали Владислава Сизика. Також Сизик взяв «бронзу» за юнацьку збірну України на міжнародному турнірі у Хорватії. Якими бачите подальші перспективи Влада та яких результатів чекаєте від нього у наступному сезоні?
Назар:
Дуже добре, що нашого гравця визнають найкращим серед інших. Влад вже вийшов на хороший рівень майстерності, проте над багатьма моментами йому потрібно продовжувати добросовісно працювати.

Важливо, щоб він був максимально вмотивованим та не зупинявся на досягнутому. Це вже більше психологічні аспекти. А також потрібно продовжувати працювати на тренуваннях над своїми слабкими сторонами та удосконалювати сильні. Ми хочемо та стараємося, щоб він прогресував ще більше.

– Чи збереже «Любарт» більшість своїх гравців на наступний сезон, зокрема досвідченого Степанюка? Та чи варто очікувати якогось підсилення?
Сергій:
Плануємо залишити усіх у складі. Разом з цим, ми постійно перебуваємо у пошуку нових талантів. Є гравці, які самі просяться до нас на перегляд, зокрема, з Бразилії та інших далеких країн.

– Загалом, які плани у «Любарта» на залишок 2021-го і на 2022 рік? Коли команда виходить з відпустки? Чи плануєте участь в якихось передсезонних турнірах?
Сергій:
Оскільки Перша ліга затягнулася, зараз наші гравці відпочивають. В середині серпня плануємо усіх зібрати.
Назар: Будемо відновлювати тренувальний процес та вмикатися в роботу. Потім почнемо акцентовану підготовку під Кубок України та розіграш Першої ліги. На цей період плануємо спаринги з командами PARIMATCH-Екстра-ліги, можливо, візьмемо участь у якомусь передсезонному турнірі.

– Яким би ви хотіли бачити формат Першої ліги у наступному сезоні?
Сергій:
Хотілося б, щоб лігу поділили на дві зони і було менше дальніх роз’їздів. А найголовніше – це якісні ігрові майданчики.

– Невдовзі буде рік, як функціонує дитяча академія «Любарта». Велику частину ресурсів клуб витрачає саме на виховання юних футзалістів. Чому ви обрали таку стратегію і як будете надалі розвивати власну школу?
Дмитро:
Оскільки стратегія нашого клубу передбачає розвиток на базі волинських вихованців, дитяча школа є ключовим елементом. Якщо ми хочемо виступати у PARIMATCH-Екстра-лізі та єврокубках, то повинні мати міцний фундамент. Ми хочемо досягати високих спортивних результатів не виключно за рахунок дорогих гравців з інших міст чи країн. Навпаки, робимо ставку на власних вихованців та їх майбутній продаж у топові клуби.

На жаль, у цьому році ми не могли подорожувати та переймати досвід європейських клубів. Проте, це в наших планах. У нас є попередні домовленості з португальськими грандами. Плануємо вивчити їх досвід та побачити, як виховують зірок футзалу в академіях «Бенфіки» та «Спортинга». Також у нас дружні відносини з «Кайратом». Тому, як тільки з’явиться можливість повноцінно переймати досвід, а нашим тренерам та молодим гравцям проходити стажування, ми будемо це все використовувати на повну.

– Усі ми знаємо, що футзал потребує значно менше коштів, ніж футбол, але вони все одно повинні бути. Зазвичай, будь-які професіональні клуби в Україні є власністю окремих багатих людей або ж компаній. Яку фінансову модель сповідує «Любарт» та як планує залучати гроші для подальшого розвитку та ймовірного дебюту в PARIMATCH-Екстра-лізі?
Дмитро:
Футзал і справді потребує значно менше фінансових вливань, ніж футбол. І я вважаю це однією з найбільших переваг цього виду спорту. Візьмемо Луцьк. Доволі непросто у такому обласному центрі утримувати професіональну футбольну команду, що ми й бачимо в житті. А ось футзальний клуб високого рівня розвивати значно простіше. Це нам доводять Рівне, Івано-Франківськ, Хмельницький. Той же «Ураган» став чемпіоном, і в цьому році гратиме у Лізі чемпіонів. Це і наша заповітна мрія та мета – привезти єврокубки до Луцька. Тому, ми дивимося на наших друзів, партнерів, конкурентів і намагаємося рухатися вперед.

Щодо фінансування. Від початку «Любарт» створювався як суспільний проєкт з регіональним брендом без приєднання до якихось персоналій чи приватних компаній. Усе це видно і в айдентиці, і в назві, і у нашому позиціюванні.

На мою думку, ідеальна модель – це симбіоз бізнесу та небайдужих людей, вболівальників або ж просто прихильників спорту. Також в якійсь формі допомагати може й влада. Проте не варто основним джерелом обирати саме місцевий бюджет. Особисто ми не вимагаємо, щоб нас фінансували з грошей платників податків. Це нестабільна ситуація, і бути її заручниками бажання у нас нема. Оскільки в один рік підтримка може бути, а в інший – уже ні. А це ризики для стабільного функціонування клубу.

Тому, ми просто сподіваємося на зацікавленість влади у розвитку спорту в регіоні, пропаганді здорового способу життя. Якщо у них виникне бажання та буде можливість нас підтримувати – ми завжди раді. Власне, і зараз маємо невеличку підтримку від міськради, яку дуже цінуємо. Віримо, що й надалі будемо корисні для регіону і зможемо розраховувати на допомогу.

Станом на зараз «Любарт» функціонує та розвивається за кошти спонсорів та людей, яким не байдужий футзал. Я вкладаю у клуб власні гроші, велику підтримку маємо від будівельної компанії «Інвестор» та її директора Андрія Разумовського. Але ми хочемо, щоб в майбутньому у фінансуванні та управлінні клубом брало участь якнайширше коло людей, яким це справді цікаво.

Найближчим часом ми плануємо дати старт цікавому проєкту. Можливо, не унікальному, але доволі щирому. Тому, усім, хто захоче долучитися до  управління «Любартом», ми надамо таку можливість. Зараз цей проєкт працює у тестовому режимі і декілька людей долучилися та фінансують клуб.

Я розумію, що тренд «народної» команди в Україні має трохи негативний відтінок та багато негативних прикладів. Ми врахуємо усі моменти та зробимо так, аби кожен, хто долучиться, отримав свою вигоду та важелі управління. Як це буває в іспанських та німецьких командах.

Максимальне залучення громадськості, активне підключення бізнесу та невелика підтримка від влади – ось наша модель.

– У «Любарта» була нагода стартувати в PARIMATCH-Екстра-лізі вже в цьому сезоні, проте ви вирішили не поспішати. Чому?
Сергій:
Ми обрали еволюційний шлях розвитку і йдемо до своїх цілей поступово. Порадившись, вирішили, що в цьому сезоні залишаємося у Першій лізі. Для того, щоб підготувати наших молодих місцевих гравців до виступів у PARIMATCH-Екстра-лізі.
Дмитро:
Окрім цього, нам потрібен час, аби удосконалити нашу структуру та додати ті елементи, яких не вистачає професіональному клубу. Ми свідомо вирішили не поспішати, оскільки хочемо прийти в PARIMATCH-Екстра-лігу максимально сильними та надовго.

За матеріалами пресслужби ФК «Любарт» (Луцьк)

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.