Олімпійська перспектива – 2026: знайомимося зараз. Частина 1. Воротарі

Ми вже неодноразово згадували про те, що через перенесення Юнацьких Олімпійських Ігор з 2022 року на 2026 рік, юні футзалісти 2004 року народження не зможуть взяти участь у олімпійському футзальному турнірі. Натомість, юнаки 2008 року народження та молодші (відповідно, 2009 та, можливо, навіть 2010 року народження) матимуть шанси зіграти на футзальному турнірі Юнацьких Олімпійських Ігор у Дакарі-2026. Відповідно, вже зараз потрібно придивлятися до тих юнаків, які, можливо, вже за кілька років туруватимуть шлях на ЮОІ. Тому, ми починаємо знайомство з кадровим потенціалом майбутньої можливої олімпійської збірної України з футзалу. Більшість з цих юнаків у сезоні 2020/2021 р. р. грала у чемпіонатах України серед 11-річних та 13-річних. А дехто встиг пограти і в чемпіонаті України (U-15). У новому сезоні ті ж самі юнаки здебільшого гратимуть у чемпіонаті України (U-15), хоча деяких футзалістів ми побачимо й у чемпіонаті України (U-13). Додамо також, що у цьому сезоні планується формування юнацької збірної України (U-15), і вона буде створюватися явно під майбутній відбірковий турнір ЮОІ (хоча зазначимо, що у цьогорічному чемпіонаті України (U-15) гратимуть юнаки 2007-2008 років народження, а також «позняки» 2006 року народження – А. Т.). Так що, у тренерського штабу збірної буде можливість протягом сезону придивлятись до гравців та робити свій вибір. А ми же, зі свого боку, спробуємо вже зараз познайомити українську футзальну спільноту з потенційними «збірниками». Зазначимо, що ми будемо робити своєрідний моніторинг гравців за географічною ознакою, тобто – за Конференціями, які представляють клуби (ніхто не забув, що кілька сезонів тому чемпіонати України, окрім Юнацької Екстра-ліги, проводились у форматі Конференцій? – А. Т.). Також зазначимо, що будуть вказані ті команди, кольори яких потенційні «збірники» захищали у сезоні 2020/2021 р. р.

Ми розпочнемо з воротарів, і тут у нас поділу на Конференції не буде. Ми взяли найкращих голкіперів чемпіонату України протягом трьох останніх сезонів.

Воротарі

Олександр Вишневецький («ДЮСШ-Respect», Маневичі), 09.08.2009.

У сезоні 2020/2021 р. р. був основним голкіпером «ДЮСШ-Respect» (U-13), а також дублером Ореста Савоніка у «ДЮСШ-Respect» (U-15). З одного боку – той факт, що його залучали до старшої команди, свідчить про те, що у Савоніка, на жаль, не було гідного дублера-однолітка. А з іншого боку – це свідчить про те, що Вишневецький є талановитим воротарем та одним з найбільш перспективних голкіперів у своїй віковій категорії. Беззаперечний перший номер своєї команди. Непогано грає ногами, полюбляє підключатись до атак своєї команди у якості п’ятого польового гравця. Окрім того, має гарну реакцію та непогано грає на виходах. Щоправда, йому ще потрібно навчитись не втрачати концентрацію у деяких епізодах, особливо коли його команда грає вп’ятьох, але при цьому є ризик пропустити у власні ворота. Втім, з досвідом такі навички обов’язково прийдуть.

Віталій Крутко (Академія НФК «Ураган», Івано-Франківськ), 20.04.2009.

Цей воротар не був основним в «Урагані» (U-13), оскільки основним голкіпером вважався Олександр Тутка. Проте, це не завадило Крутку заявити про себе на повний голос. Особливо проявлялись його лідерські якості, коли при критичній ситуації Віталій проявляв ініціативу та йшов уперед у якості п’ятого польового та допомагав своїй команді. Непогано грає як на лінії, так і на виходах, але, мабуть, саме гра на виходах є його головним козирем. До того ж, він вміє командувати партнерами під час матчу. Враховуючи те, що Тутка у новому сезоні гратиме за «Ураган» (U-15), то немає сумнівів у тому, що саме Крутко буде основним воротарем «Урагану» (U-13).

Дмитро Стефанович (ДЮСШ № 4, Рівне), 20.10.2008.

Вже протягом кількох років цей воротар є основним воротарем рівненської команди у своїй віковій категорії. Враховуючи те, що наразі у Рівному формується хороша воротарська школа, то Стефановича вже зараз можна вважати її продовжувачем. І у Дмитра все для цього є. У нього блискавична реакція, вдалий вибір позиції, гарна гра як на лінії, так і на виходах. Єдиний мінус – зріст. Але сподіваємось, що скоро цей мінус перетвориться в плюс, і тоді Дмитро Стефанович буде воротарем без слабких місць. Але вже зараз можна сказати, що у перспективі нинішні рівненські воротарі – Дяченко, Рафальський та Швець – можуть бути спокійними за гарну зміну, яка підростає.  

Андрій Криса (КІВС «Енергія», Львів), 09.12.2009.

Цей воротар багатьом запам’ятався не тільки своїми підключеннями до атак своєї команди, а і красенями-голами у ворота суперників. Звичайно, коли Андрій ще був молодшим та грав у вікових категоріях U-10 та U-11, то у Криси була перевага над колегами по воротарському цеху в тому, що юні голкіпери були маленького зросту, чим і користувався страж львівських воріт, надсилаючи м’ячі по високій дузі у дальні «дев’ятки» чужих воріт. Щоправда, подекуди Андрій і сам пропускав подібні м’ячі у власні ворота. Проте, це було рідкістю. У більшості епізодів Криса проявляв себе надійно. Таким чином, ми маємо воротаря, який може допомогти своїй команді на обох половинах майданчику. А якщо ще згадати його лідерські якості, то у перспективі ми зможемо отримати непоганого воротаря, який цілком зможе підтримати високе реноме львівської воротарської футзальної школи. 

Арсеній Нікітін (ДЮСШ № 25, Київ), 20.05.2009.

Голкіпер столичної ДЮСШ № 25 по праву вважається першим номером своєї команди. Хоча треба сказати, що у ігровому ансамблі Миколи Соколовського Арсеній не є явним лідером – там є, кому вести партнерів за собою. Однак, з Нікітіним у воротах «чорні соколи» грають більш впевнено, тому що вони знають, що за спиною є воротар, який може і підчистити чиюсь помилку, і врятувати, і просто додати впевненості польовим гравцям. Арсеній вдало грає як на виходах, так і на лінії, володіє непоганим першим пасом, що дозволяє йому одразу знаходити партнерів по команді, які готовити розвинути атаку. Окрім того, цей воротар непогано читає гру. Але є один момент. Арсеній проявляє себе непогано як у футзалі, так і у футболі. І наразі у цього, безумовно, талановитого воротаря має бути вибір, де йому далі розвиватися. Київська футбольна воротарська школа завжди була сильною. А от що стосується футзальної столичної воротарської школи, то на серйозному рівні вихованців київського воротарського цеху наразі дуже мало. Тому, київські любителі футзалу, вочевидь, сподіваються, що саме Арсеній у перспективі може продовжити традиції київського футзального воротарського цеху.    

Артем Ковальов (КДЮСШ-1 МСК «Дніпро», Черкаси). 05.02.2008.

В принципі, майже все те, що ми сказали про Арсенія Нікітіна, можна віднести і до Артема Ковальова. Цей воротар є і лідером, і капітаном своєї команди. Він читає гру та завжди підказує своїм партнером. Окрім того, Артем володіє непоганою реакцією. На даний момент перед Артемом Ковальовим, так само як і перед Арсенієм Нікітіним, є право вибору, де надалі розвиватись: у футболі чи у футзалі. Варто зазначити, що у футзалі він вже себе давно зарекомендував, і наразі (про це можна казати сміливо) він дійсно є одним з топ-воротарів у своїй віковий категорії. До того ж, у нього є хороший приклад старшого одноклубника по КДЮСШ-1-МСК «Дніпро» Максима Пономаренка, який довгий час був одним з кращих голкіперів у своїй віковій категорії (тобто, серед юнаків 2004 року народження. – А. Т.). Тому, Артемові є, до чого прагнути.

Деметре Деканадзе («Іллічівець», Чорноморськ), 29 12.2009.

Довгий час «пост № 1» у «Іллічівці» асоціювався з Данилом Заносієм, який вже доріс до рівня воротаря юнацької збірної України (U-17). І зараз у Чорноморську підростає гідна зміна Данилові – це Деметре Деканадзе. Щоправда, не завжди йому доводиться бути першим номером, адже коли є на рік молодший Галдін, то саме йому Олександр Каплун довіряє «пост № 1». Тим не менш, у більшості матчів ворота «Іллічівця» йдуть на відкуп саме Деканадзе. Якщо говорити про сильні сторони цього юного воротаря, то він непогано грає на лінії, а також вдало керує своїми партнерами. Зі слабких сторін можна відзначити те, що подекуди він втрачає ворота, що може привести до неприємностей. Окрім того, Деканадзе потрібно ще працювати над ігровою стабільністю, тому що часто буває таке, що він може один матч зіграти просто феноменально, а в іншому – припуститися результативної помилки, яка може вплинути на результат гри. Якщо Деканадзе над цим попрацює, то йому буде цілком по силах не тільки виграти конкуренцію у Галдіна, а, можливо, і очолити рейтинг топ-воротарів у своїй віковій категорії.  

Іван ІВАНОВ («Темп-ЗАЕС», Енергодар), 30.08.2009.

Ще один талановитий воротар. Він представляє команду, яка виховала чотирьох воротарів рівня PARIMATCH-Екстра-ліги та збірної України: Дмитра Литвиненка, Юрія Савенка, Олександра Сухова та Іллю Бакінського. Тому, є сподівання на те, що Іван Іванов продовжить славні традиції енергодарської воротарської футзальної школи. Про його перспективи можна говорити вже зараз, адже хоча Іван 2009 року народження, проте головний тренер «Темпа» Ігор Черненко залучав його і за старші команди «Темпа», зокрема і за команду U-15. Там він відіграв дуже добре, був основним воротарем, і визнання не змусило на себе довго чекати. Якщо говорити про сильні сторони цього голкіпера, то він вміє правильно обирати позицію та вдало діє на лінії. Щоправда, це не означає, що він не приділяє уваги грі на виходах – Іван працює і над цим компонентом своєї гри. А якщо врахувати той момент, що його кумиром є Олександр Сухов, то є велика ймовірність і того, що Іван буде розвивати і гру ногами, щоб мати можливість підключатись до атак своєї команди в якості п’ятого польового. І якщо цей талановитий воротар серйозно попрацює над усіма аспектами воротарської гри, то у майбутньому ми отримаємо ще одного класного кіпера з Енергодара.  

Далі буде… 

Артем ТЕРЕНТЬЄВ, «5х5»
Фото: Асоціація футзалу Волині, Комітет ДЮФ АФУ, Академія НФК «Ураган» (Івано-Франківськ)