Воротар юнацької збірної України (U-19) та «Кардинала-Рівнестандарта»​ Дмитро Дяченко підбив підсумки першого матчу проти Португалії та розповів про важливість практики у PARIMATCH Екстра-лізі для молодих футзалістів.

–​ Дмитре, вчора наша збірна поступилася своїм суперникам з рахунком 7:2. Перший тайм вийшов досить непоганим, але другий був явно за суперником. Як вважаєш, у чому причини?
– Дійсно, першу половину ми провели досить непогано. Була максимальна самовідданість, мали більше сил. На другий там їх трохи не вистачило. Якби не пропустили п’ятий гол – думаю, що нервова гра точилася б до останніх секунд. Можливо, дався взнаки досить непростий переліт, суперник грав удома. Рідні трибуни, свій паркет і зал також йому допомагали. Однак, це робочі моменти. Потрібно працювати над собою, щоб демонструвати кращі результати!

–​ На початку 2020 року ти також грав проти Португалії. Як вважаєш, чим відрізнялися ці матчі?
– Тоді ми протистояли трохи молодшим суперникам. Однак, вважаю, що обидві команди є приблизно рівними за класом. Тоді наша збірна не мала такого балансу, як зараз. Усі хлопці виступають у PARIMATCH Екстра-лізі або Першій лізі та мають ігрову практику разом з активним тренувальним процесом. Зараз ти виходиш на майданчик і не маєш особливого хвилювання, адже звик грати з професіоналами, які досвідченіші за тебе.

–​ За рахунок чого сьогодні наша команда може зіграти краще?
– Потрібно не боятися та брати більше ініціативу на себе! Ми маємо активніше працювати з м’ячем, йти в обіграш і бути максимально сконцентрованими на кожному епізоді, адже у футзалі не буває дрібниць.

–​ Олександр Бондар потроху підпускає тебе до основної команди та дає невеличку ігрову практику. Наскільки це додає впевненості такому молодому воротарю як ти?
– Це безцінний досвід. Виходиш на паркет, щось відбиваєш, не пропускаєш, граєш пліч-о-пліч з досвідченими виконавцями. Навіть тренування з такими гравцями як Бондар і Волянюк – це чудова практика. Ти робиш «сейви» після їхніх ударів, вони завжди підтримують і дають поради. Навіть зараз, коли граєш проти португальських одноліток – краще знаєш, як діяти у конкретному епізоді. Якщо повертатися до питання про попередній виїзд у Португалію, то зараз я відчуваю себе значно спокійніше.

–​ Ви разом з Максимом Малиновським постійно викликаєтеся до юнацьких збірних, але склад команди потроху поповнюють і ваші партнери по «Кардиналу-Рівнестандарт». На ці матчі до лав команди запрошений Дмитро Скибчик. Наскільки приємно, що рівненська делегація у збірній стає більшою?
– Звичайно, вдвічі приємніше захищати кольори своєї країни разом з партнерами по команді, з якими ти граєш тривалий час. Додається такий компонент, як зіграність. Наша вікова категорія з ДЮСШ №4 розділилася на першу і другу команди «Кардинала-Рівнестандарта», які виступають у PARIMATCH Екстра-лізі та Першій лігах відповідно. Є також інші хлопці, які народилися у 2004 році й підходять за віком навіть у збірну U-17.

–​ Сьогодні команда провела невеличку екскурсію Елвашем. Які твої враження від міста?
– За архітектурою воно мені нагадало Венецію. Гарні вулиці, фортеці, замки. Отримав велике задоволення від прогулянки.

За матеріалами офіційного сайту Асоціації футзалу України

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.