Ліга чемпіонів – 2022. Підсумки «Фіналу чотирьох» + ФОТО

Футзальний портал «5х5» підбиває підсумки «Фіналу чотирьох» Ліги чемпіонів, який відбувся у Ризі з 29 квітня по 1 травня. Нагадаємо, що переможцем футзальної Ліги чемпіонів сезону 2021/2022 р. р. стала іспанська «Барселона», яка у фіналі переграла португальський «Спортінг» з рахунком 4:0. Також у «Фіналі чотирьох» брали участь португальська «Бенфіка» та французький «ACCS Футзал». Гру цих команд ми проаналізуємо у зазначеному порядку: від команди, яка посіла четверте місце, до переможця. Отже…

«ACCS Футзал» (Франція).

Перед стартом «Фіналу чотирьох» ми називали французький «ACCS Футзал» «футзальною Попелюшкою». Адже французький клуб отримав можливість зіграти у «Фіналі чотирьох» Ліги чемпіонів тоді, коли УЄФА заборонив російським клубам грати у турнірах під своєю егідою, через що до Риги не поїхала «Тюмень». І тут порівняння з футбольною збірною Данії було дуже доречним.

Однак, сталося те, що, в принципі, ми і передбачали. Відсутність у багатьох гравців (окрім, звичайно, Рікардіньйо) досвіду саме матчів такого рівня далася взнаки. Це було особливо видно по першому тайму матчу зі «Спортінгом». Так, вже потім французька команда трохи адаптувалась, але, як то кажуть, вже було пізно. У матчі проти «Бенфіки» «ACCS Футзал» виглядав вже трохи цікавіше, але знову ж таки – відсутність досвіду матчів рівня «Фіналу чотирьох» Ліги чемпіонів далася взнаки. Тому, навряд чи Рікардіньйо та компанію хтось серйозно критикуватиме за підсумкове четверте місце у Ризі. 

До речі, про Рікардіньйо. Вочевидь, це був його останній «Фінал чотирьох» Ліги чемпіонів. Звісно, він хотів його виграти. Однак, не вдалося. Можливо, якщо він наприкінці своєї кар’єри повернеться у «Бенфіку», то у нього ще буде нагода зіграти у «Фіналі чотирьох» Ліги чемпіонів. Однак, Рікардіньйо вже привчив усіх, що якщо він каже «востаннє», значить, так і буде.  

На жаль, ми не побачимо «ACCS Футзал» у наступному сезоні Ліги чемпіонів. Нагадаємо, що чинний чемпіон Франції на початку сезону був переведений до Другого дивізіону чемпіонату Франції через фінансові проблеми. Тому, стан французьких «левів» залишили тренер Хесус Веласко та провідний гравець оборони Карлос Ортіс, які перейшли до «Барселони», з якою і стали переможцями цьогорічної Ліги чемпіонів. Наразі «ACCS Футзал» повернувся у Перший дивізіон, де гратиме у наступному сезоні. Відповідно, команда Серхіо Мульйора знову намагатиметься боротися за титул чемпіона Франції. І якщо це станеться, то, можливо, вже у сезоні 2023/2024 р. р. ми знову побачимо цю цікаву та самобутню команду у «Фіналі чотирьох» футзальної Ліги чемпіонів.  

«Бенфіка» (Португалія). 

Лісабонські «орли» цілком реально вийти до фіналу Ліги чемпіонів. І після того, як у першому таймі півфінального матчу проти «Барселони» підопічні Пулпіса вели 3:0, то здавалося, що інтриги у другій 20-хвилинці вже не буде. Так, історія світового спорту знає багато різних «камбеків». Однак, якщо чесно, не вірилося в те, що «Барселона» зможе перевернути все догори дригом. Але це сталося. Чому? Можливо, «червоно-білі» занадто рано повірили у перемогу. Можливо, десь втратили концентрацію, і це, до речі, цілком реально можна пояснити як причину пропущеного голу на початку другої 20-хвилинки. Але, мабуть, усе й одразу та у комплексі. І після голу Матеуса на початку другого тайму «Бенфіка» втратила з уваги той момент, коли «Барселона» почала поступово набирати хід. Так, тривожні сигнали були ще у першому таймі, коли «Барса» трохи більше володіла ініціативою та трохи частіше била по воротах «Бенфіки». Однак, шикарна гра Андре Соузи давала багато впевненості польовим гравцям португальської команди. А 3:0 на користь «червоно-білих» по ходу вже першої половини гри були вагомим аргументом на всі дії іспанців. І, до того ж, не забуваємо про те, як класно «Бенфіка» грала у захисті, покладаючись, перш за все, на дисципліну. Це стало для команди Хесуса Веласко сюрпризом, так само як і високий пресинг, у якому дуже важливу роль відігравав Вінісіус Роша, котрий буквально тиснув на опонентів.  

Однак, як ми вже зазначали, у другому таймі для «Бенфіки» все пішло не так. Про перший пропущений гол та втрату ініціативи ми вже казали. Хоча після дуже вдалого першого тайму це здавалося трохи дивним. Але тут варто звернути увагу на ще один момент. А саме – фактор Феррао. У стані «Бенфіки» чудово знали про те, що зірковий бразильський «стовп» «Барселони» не грав у кількох попередніх матчах чемпіонату Іспанії, тому невідомо, у якій формі він підійшов до «Фіналу чотирьох». Тим не менш, той самий гол п’ятою від Феррао, після якого рахунок став 3:2, вплинув на подальшу ситуацію на майданчику, як би «орли» цього не хотіли. Так, вже потім, коли «Барселона» таки вийшла вперед завдяки двом голам Дієго, «Бенфіці» вдалося уникнути поразки в основний час та перевести гру в екстра-тайми. Однак, психологічна перевага над «синьо-гранатовими» була втрачена. І навіть якби гра перейшла у серію пенальті, то не факт, що «Бенфіка» змогла би її виграти, навіть з урахуванням того, що тоді у воротах, швидше за все, з’явився би Дієго Ронкальйо. Однак, «Барса» тоді була на куражі, і це була би її перша перевага у теоретичній серії пенальті. А другою міг би стати і Мігель Фейшас, який вже приніс у цьому сезоні для «Барселони» перемогу в Кубку Іспанії саме у серії пенальті. В тім, як би то не було, а всі сподівання «Бенфіки» на фінал перекреслив гол Адольфо за 17,9 секунд до кінця другого екстра-тайму…

Як після такого виходити на матч за третє місце? Звичайно, складно. У «Бенфіки» був день відпочинку для того, щоб проаналізувати усі свої помилки. Але тут вже і клас гравців лісабонської команди був вищим – це було видно по грі. Однак, спробуємо ризикнути та висловити наступну думку. Звісно, для «Бенфіки» завданням-мінімум був вихід до фіналу. Однак, на нашу думку, підсумкове третє місце у «Фіналі чотирьох» – це як раз те, що «червоно-білі» реально заслуговували, при всій повазі до них. Чому? По-перше – розклади перед півфінальним матчем з «Барселоною» були явно не на користь «Бенфіки». По-друге – «Бенфіка» лише перший сезон грає під керівництвом Пулпіса. Так, вже видно, за рахунок чого він робитиме саме свою команду. Але в цьому сезоні «Бенфіці», перш за все, потрібно було перебудуватися з тієї гри, яку багато років пропагував Жоел Роша. Тому, справжню «Бенфіку» Пулпіса ми, вочевидь, побачимо вже у наступному сезоні.  

«Спортінг» (Португалія).

Вже колишній переможець Ліги чемпіонів навряд чи зможе занести собі цей «Фінал чотирьох» до активу. Особливо результат фінального поєдинку проти «Барселони». Зараз вже можна багато чого сказати, але склалося таке враження, що підопічні Нуно Діаша були у фіналі приреченими на поразку. Невже на них так справила враження перемога «Барси» у півфіналі над «Бенфікою»? Чи це вже у фіналі переможний настрій іспанської команди так вплинув на «левів»?

Зараз багато можна казати, що було би, якби суперником «Спортінга» у півфіналі замість французького «ACCS» була би російська «Тюмень», з якою у «біло-зелених» свої рахунки. Нагадаємо, що саме «Тюмень» «закрила шлагбаум» перед «Спортінгом» до «Фіналу чотирьох» у сезоні 2019/2020 р. р., і тоді лісабонський клуб був змушений розпрощатися зі своїм титулом чинного (на той момент) переможця Ліги чемпіонів. І тоді, при всій повазі до чемпіона Франції, у португальської команди не було би такої відчутної різниці у класі, яка була помітна під час поєдинку. Вона би, швидше за все, нівелювалася. До того ж, у «Спортінга», як ми казали вище, було би бажання взяти реванш у «Тюмені». Що стосується «ACCS», то «леви» грали з цією французькою командою в цьому сезоні та змогли здобути перемогу з рахунком 4:3. Тобто, підопічні Нуно Діаша вже знали сильні та слабкі сторони своїх візаві. До того ж, на їх боці був досвід попередніх фіналів. «Спортінг» переважав французів і командно, і індивідуально. До того ж, зіграв на десять хвилин менше за «Барселону». Але це не стало перевагою «левів». Підсумковий рахунок на табло «Арени Рига» після фіналу з «Барсою» красномовно свідчив про те, що «Спортінгу» доведеться змиритися з втратою титулу найкращої футзальної команди Європи. 

Безумовно, не можемо ми не згадати фактор Пані Варели. Цей гравець, який став одним з тих, хто приніс перемогу «Спортінгу» у 2021 році, дуже сильно підвів свою команду, отримавши у півфіналі проти «ACCS Футзал» пряму червону картку за фол проти Боліньї. І, можливо, саме Пані Варели, з його вмінням пожвавити гру та забити важливий гол, знадобився би «Спортінгу» у фіналі. Однак, він був змушений спостерігати з трибун «Арени Рига» за поразкою своєї команди у фіналі. А ще не вистачало команді Жоао Матуша. Він виводив на майданчик свою команду з капітанською пов’язкою на обидва матчі «Фіналу чотирьох», але потім майже одразу зі стартовим свистком поступався своїм місцем на майданчику Кардиналу або ще комусь. У фіналі Жоао Матуш мав дуже мало ігрового часу, і це теж десь вплинуло на гру «Спортінга». Тим більше, якщо згадати, як Жоао Матуш вміє завести своїх партнерів по команді саме перебуваючи на майданчику. Багато чого можна було чекати і від провідних «стовпів» «Спортінга» – Кардинала та Зікі Те. Кардинал, так само як і Жоао Матуш, може завести свою команду власними діями на майданчику. Окрім того, всі чудово знають, як Кардинал вміє провокувати своїх візаві. З «Барселоною» цей прийом майже не пройшов. Так, був один епізод, коли Кардинал змусив трохи завестися суперника, однак не більше того. І, відповідно, психологічно вивести з рівноваги гравців «Барселони» не вдалося. Що стосується Зікі Те, то він не зміг показати свій високий потенціал бодай би на 50 відсотків. Окрім того, кілька разів після його помилок у ворота «Спортінга» забивались голи. Тому, навряд чи Зікі Те зможе занести собі до активу цей «Фінал чотирьох».

Отже, приходимо до висновку. Те, що «Спортінг» не зміг захистити свій чемпіонський титул, було логічно та справедливо. Питання в іншому: які будуть зроблені висновки?     

«Барселона» (Іспанія). 

Після того, як у міжсезоння «Барселону» замість Андреу Пласи очолив Хесус Веласко, було зрозуміло, що «блаугранас» у сезоні 2021/2022 р. р. серйозно розраховує на те, щоб поборотися за повернення собі титулу найкращої команди Європи. Зайвий раз ці наміри підтвердились після того, як у стан «синьо-гранатових» перебрались Ортіс та Піто. Але якщо перехід Піто мав посилити атаку, то перехід Ортіса показав, що «Барселоні» був потрібен сильний гравець захисного плану. І «Барса» його отримала. Тим більше, Ортіс чудово знає вимоги Хесуса Веласко, тому що працював з ним у «Мовістар Інтері». Додайте сюди «старожилів» – Феррао, Серхіо Лосано, Дієго. Плюс ще й Андре Коельйо, Матеус, Марсеніо… Тобто, склад у «Барси» під керівництвом Хесуса Веласко зібрався дійсно класний, і з таким підбором виконавців було би грішною справою не ставити собі за мету перемогу у Лізі чемпіонів. І це «блаугранас» таки вдалося.

Хоча після першого тайму півфінального матчу проти «Бенфіки», коли «Барселона» програвала 0:3, були сумніви, що «синьо-гранатові» взагалі вийдуть до фіналу. Однак, сталося навпаки. Ми не знаємо, що сказав у перерві своїм підопічним Хесус Веласко, але у другому таймі «Барселона» заграла значно інакше. Вона додала в агресії навіть у порівнянні з першим таймом, де був контроль м’яча, проте не було варіантів зламати дисциплінований захист «Бенфіки». Але тут важливу роль зіграв швидкий гол Матеуса на початку другого тайму. І цей гол додав «блаугранас» сил саме у психологічному аспекті. Так, довелося чекати голів, які в підсумку забили Феррао та Дієго (особливо варто його відзначити, адже його два голи дуже боляче вдарили по амбіціях «Бенфіки». – А. Т.). Так, потім була невеличка розконцентрація, коли «Бенфіка» пішла з п’ятим польовим та перевела гру в екстра-тайми. Але після цього підопічні Хесуса Веласко такого собі не дозволяли, і видно було навіть під час двох додаткових 5-хвилинок, що «Барселона» грала більш впевнено. Можливо, саме ця впевненість і призвела до того, що за 17,9 секунд до кінця другого екстра-тайму «Барса» таки вирвала путівку до фіналу.

А що було потім – усі добре пам’ятають. Рахунок 4:0 у фіналі зі «Спортінгом» про це красномовно свідчить. Ми трохи вище звертали увагу на те, що «Спортінг» у фіналі виглядав приреченим. А «Барса» мала мотивацію, оскільки хотіла взяти реванш за поразку у фіналі минулого сезону у Задарі. Саме мотивація «синьо-гранатових», яка була помножена на ефект ейфорії, котра залишилась від перемоги над «Бенфікою», були на руку Феррао та компанії. Але це, вочевидь, явна заслуга футзалістів «Барселони», які змогли зберегти саме той психологічний настрій та перенести його на фінал. І нинішня перемога «синьо-гранатових» – саме психологічна. Тому, ніхто не здивується, якщо підопічні Хесуса Веласко збережуть цей психологічний підйом та переможний настрій до кінця сезону. 

І ще один момент, на який потрібно звернути увагу. «Барселона» підійшла до «Фіналу чотирьох» у Ризі не в найкращому настрої. Про те, що у «блаугранас» є проблеми, було відомо ще після матчів чемпіонату Іспанії проти «Мовістар Інтера» та «Футбол Емоушн Сарагоси» (особливо якщо взяти до уваги програш команді з Сарагоси на своєму майданчику з рахунком 0:3. – А. Т.). До того ж, було невідомо, у якій формі Піто та Феррао, які мали ушкодження, але змогли повернутися у стрій саме на «Фінал чотирьох». Тому, враховуючи ці фактори, а також провалений за рахунком перший тайм півфіналу проти «Бенфіки», можна сказати, що перемога цієї «Барселони», під орудою Хесуса Веласко, є ще більш цінною.

Артем ТЕРЕНТЬЄВ, «5х5»
Фото: Михайло СОЛДАТЕНКО, «5х5»