Головний тренер жіночої збірної України Олег Шайтанов розповів про зміни у роботі, пов’язані з війною, підготовку до «Фіналу чотирьох» Євро-2022 серед жінок та новачків у складі команди.

– Олеже Миколайовичу, розкажіть, де Вас застала війна та як переживали перші місяці наступу окупантів?
– Війна застала мене вдома. Цей ранок залишиться у пам’яті кожного українця. Так само як і у мільйонів українців, він почався з фрази «почалася війна». Страху не було, але мали відчуття «пустоти майбутнього». Як переживали перші місяці?  В очікуванні добрих новин від ЗСУ!

– Як підтримували зв’язок з гравцями та Асоціацією?
– Звісно, перші дні пройшли як в тумані. Але згодом ми з кожною гравчинею були на контакті. Я знав про місцезнаходження усіх дівчат, їхні плани, проблеми та ситуації. Часто мав телефонні розмови з президентом АФУ і ми спілкувалися про новини від кожної дівчини з команди.

– Як вирішувалися питання повної зупинки футзалу в Україні для гравців жіночої збірної, які за нинішніх умов могли виїхати за кордон?
– Це були різні шляхи. Декілька дівчат самостійно виїхали закордон. Також і менеджер АФУ, Марина Кирилюк, вагомо допомагала у цьому питанні. Вона спілкувалася з клубами Європи, і багато хто з них пішов на зустріч та прихистив наших збірниць.

– «Фінал чотирьох» – це вже повторення попереднього вагомого здобутку нашої команди. Чи були передумови того, що збірна може не виступити на цьому форумі? Як проходила комунікація з УЄФА щодо зміни дат турніру?
– Чемпіонат Європи – це свято футзалу. Друге потрапляння на такий форум – це досягнення дівчат, які тримаються свого стабільного рівня. Звичайно, передумови того, що збірна може не виступити на цьому форумі, були. Про саму комунікацію з УЄФА більше може розповісти керівництво АФУ. Однак, з того, що мені відомо: було безліч переговорів та консультацій з УЄФА, щоб перенести фінальний етап на більш пізню дату. УЄФА пішов нам на зустріч, і ми маємо можливість представляти Україну.

– Після затвердження дат головним болем для тренерів став НТЗ команди. Як вирішували це питання? Чи всі побажання щодо підготовки до Євро виконані?
– Ми не вибагливі й підлаштувалися б під всі умови підготовки, тим паче під час війни. Однак, у цей важкий час багато країн прийшли нам на допомогу. Тож, умови підготовки мені до вподоби.

Звичайно, команда не може проводити збори в Україні у зв’язку з тим, що триває війна. Третього червня збірна України збирається у Сан-Марино. Приблизно по тижню будемо проводити свою підготовку у Сан-Марино, Італії, Франції та Португалії. Хотів би особисто ще раз подякувати організаторам збору та країнам, які допомагають нам у питаннях підготовки до чемпіонату Європи.

– Наскільки ускладнилися умову для збору команди, зважаючи на те, що левова частина гравців перебуває у різних країнах Європи?
– Так, практично всі збірниці знаходяться за кордоном. Це дещо ускладнює логістику, але не є проблемою.

– Збір команди триватиме майже місяць – наскільки цього періоду достатньо, щоб компенсувати відсутність ігрової практики у частини гравців?
– За декілька днів буде три місяці як вони залишили свої домівки, щоб зберегти своє життя. Досить складно бути закордоном, а подумки «залишатися» в Україні і переживати за рідних та близьких. Я розумію, що дівчата приїдуть у різних кондиціях. Однак, багато з них знайшли можливість, сили, мотивацію повернутися до своєї справи і мали тренувальний процес та ігрову практику у нових командах. На нас очікує 40 тренувань й внутрішні спаринги. У червні ми проведемо контрольні матчі зі збірними Італії та Португалії. Будемо надолужувати втрачене.

– Пресслужбою АФУ було опубліковано список гравців, які вестимуть підготовку до Євро-2022. Тут є як новачкі, так і гравці, які раніше виступали за збірну, але частина з них у цьому переліку відсутня. Прокоментуйте, будь-ласка, таке рішення.
– Почнемо з Поліни Дрозд. Вона народилася в маленькому містечку Глеваха, яке знаходиться поруч з Києвом. Коли їй було чотири роки, батьки її поїхали на Росію й забрали дитину з собою. Подорослішавши, Поліна прийняла рішення про повернення на Батьківщину. У 2021 році вона повернулася до Глевахи і самостійно отримала громадянство України. Я спілкувався з нею, вона має переконливу проукраїнську позицію, засуджує дії Росії, з її слів: «іншої думки тут бути просто не може».

Загалом, формуючи перелік дівчат, які поїдуть на ці збори, за деяким виключенням, віддавав перевагу тим, хто переїхав до італійського, португальського та іспанського чемпіонатів, мали тренувальний процес та ігрову практику.

Вагомою втратою для нас буде відсутність Анни Шульги. Спортсмен завжди має ризик отримати травму. Пошкодження є серйозним, тож, побажаємо Ані якнайшвидшого одужання й повернення до лав національної збірної України.

– Одним з найкращих бомбардирів Основного раунду Євро-2022 стала Анна Сидоренко стала чемпіоном Росії у цьому сезоні. Що скажете з приводу її шансів потрапити до складу збірної?
– Вона свій вибір зробила. Нам з нею не по дорозі. Доки я буду тренером збірної України та за нинішнього керівництва АФУ, її в команді не буде.

– Збірну Росії у «Фіналі чотирьох» замінили Угорщиною. Як оціните таке рішення і нового суперника?
– Рішення зі спортивної точки зору є закономірним. Суперник нам відомий, але час не стоїть на місці. За декілька останніх років ми перетиналися з ним в Основному раунді першого чемпіонату Європи та на турнірі «Lviv Freedom Cup».

– Який результат виступу у «Фіналі чотирьох» жіночого Євро-2022 буде задовільним для нашої команди?
– Найважливіше, щоб після завершення турніру ми розуміли, що ми виклалися на 100% й витиснули максимум зі своїх можливостей. Всі мріють про медалі!

За матеріалами пресслужби Асоціації футзалу України

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.