Як одеський «Локомотив» опинився у топ-4 найкращих команд Європи

25 років тому, на початку травня 1997 року, сталася історична подія для українського футзалу. Вперше чемпіон України зіграв у Турнірі європейських чемпіонів. Цей турнір довгий час (з 1985 по 2001 роки) був головним клубним футзальним змаганням у Європі. Це тільки починаючи з сезону 2001/2002 р. р. УЄФА запровадить офіційний футзальний турнір для клубів під своєю егідою – Кубок УЄФА з футзалу, який з сезону 2018/2919 р. р. трансформувався у футзальну Лігу чемпіонів УЄФА. А тоді, у 1997 році, був Турнір європейських чемпіонів з футзалу.

Одразу зазначимо, що сам Турнір європейських чемпіонів насправді не мав чіткої структури та чіткого формату. В різні роки кількість учасників була різною. Мінімальна кількість – чотири команди. Максимальна – вісім (саме стільки команд було на Турнірі європейських чемпіонів у 1988 році у Дебрецені, при цьому три клуби представляли Угорщину, а два – об’єднану соціалістичну Югославію. – А. Т.). Відповідно, і формати проведення були різними – і «Фіналу чотирьох», і одноколовий турнір, але найчастіше – груповий етап з півфінальним раундом плей-оф, матчем за третє місце та фіналом. Саме у такому форматі проходив Турнір європейських чемпіонів 1997 року у Москві. До того ж, кожного року представники країни-організаторки Турніру європейських чемпіонів з футзалу запрошували різних учасників. Це ще одне підтвердження того, що тоді, у 90-х роках минулого століття, ще не було повноцінної системи організації футзальних клубних турнірів, яка є зараз.

І ще одне важливе уточнення. Хоча Турнір європейських чемпіонів і не вважається офіційним під егідою УЄФА, та все-таки ще з другої половини 80-х років ХХ століття на матчах Турніру європейських чемпіонів були делегати ФІФА. Принаймні, вперше факт присутності делегатів ФІФА згадується у 1988 році, коли Турнір європейських чемпіонів проходив у словенському (тоді – югославському) Веленьє. Хоча, можливо, делегати ФІФА були і на трьох перших Турнірах європейських чемпіонів у 1985, 1986 та 1987 роках, але наразі ми не знаходимо документального підтвердження цього можливого факту.

Що стосується самого Турніру європейських чемпіонів 1997 року у Москві, то організатори змагань запросили насправді непоганий склад учасників. Господарем турніру була московська «Діна» (бронзовий призер Турніру європейських чемпіонів – 1996, переможець Турніру європейських чемпіонів – 1995). Серед учасників – іспанський «Інтерв’ю Бумеранг» (переможець Турніру європейських чемпіонів – 1991, коли команда називалась «Інтерв’ю Ллойдс»), зараз більше відомий як «Мовістар Інтер», італійський «БНЛ Кальчетто» (переможець Турніру європейських чемпіонів – 1996), а також дебютанти змагань – нідерландський «Хоорнше Веерхайс» (сам клуб вперше брав участь у Турнірі європейських чемпіонів, але команди з Нідерландів були його постійними учасниками. – А. Т.), чеська «ДФК Прага» та чемпіон України сезону 1995/1996 р. р. – одеський «Локомотив».

Та той момент «Локомотив» з Одеси був базовим клубом збірної України з футзалу, яка вже тоді починала досягати чималих успіхів. Зокрема, у 1996 році збірна України увійшла до топ-четвірки найкращих команд чемпіонату світу, який проходив у Іспанії. Тоді ж, у 1996 році, збірна України брала участь у експериментальному чемпіонаті Європи, який також приймала Іспанія. Це лише потім його офіційно вважатимуть першим футзальним чемпіонатом Європи. І саме гравці одеського «Локомотива» складали основу тієї збірної, яка у 2001 та 2003 роках ставала віцечемпіоном Європи. Щоправда, тоді вони вже не були гравцями інших клубів, але це вже інша історія…

На груповому етапі Турніру європейських чемпіонів – 1997 «Локомотив» потрапив до групи «В», де суперниками «залізничників» стали іспанський «Інтерв’ю Бумеранг» та нідерландський «Хоорше Веерхайс». Пропонуємо Вашій увазі протокольні дані матчів за участю «Локомотива».

4 травня 1997 року.

«Хоорнше Веерхайс» (Нідерланди) – «Локомотив» (Україна) – 1:2
Голи: Ван дер Грахт (26) – Москвичов (23), Мельников (31)

5 травня 1997 року.

«Інтерв’ю Бумеранг» (Іспанія) – «Локомотив» (Україна) – 4:4
Голи: Едесіо (6, 14, 36), Кобета (29) – Корідзе (31), Мельников (32), Косенко (34, 37)

У третьому матчі групи «В», який відбувся 6 травня, «Інтерв’ю Бумеранг» обіграв «Хоорнше Веерхайс» з рахунком 4:3. За підсумками групового етапу «Інтерв’ю Бумеранг» та «Локомотив» набрали однакову кількість очок – по 4. Однак, завдяки кращій різниці м’ячів на першій сходинці опинився іспанський клуб, який у півфіналі вийшов на італійський «БНЛ Кальчетто». Що стосується «Локомотива», то він у півфіналі грав проти господарів змагань – московської «Діни». Одразу зазначимо, що точні протокольні дані цього поєдинку не збереглись, але є імена авторів забитих голів.

8 травня.

Півфінал.
«Діна» (Росія) – «Локомотив» (Україна) – 9:4
Голи: Єрьоменко – 4 (1 – з пенальті), Алекберов – 2, Маркін, Закеров, Бєлий – Корідзе, Безуглий, Москвичов (з пенальті), Мельников.

Наступного дня у матчі за третє місце «Локомотив» зустрівся зі старими знайомими – «Інтерв’ю Бумеранг».   

9 травня.

Матч за третє місце.
«Локомотив» (Україна) – «Інтерв’ю Бумеранг» (Іспанія) – 3:5
Голи: Москвичов – 2, Мельников – Едесіо – 2, Хосе – 2, Френсіс).

Таким чином, одеський «Локомотив» посів підсумкове четверте місце на Турнірі європейських чемпіонів 1997 року. А перемогла у цьому турнірі «Діна», яка здолала «БНЛ Кальчетто» лише у серії післяматчевих пенальті.

За підсумками Турніру європейських чемпіонів – 1997 два гравці «Локомотива» – Георгій Мельников та Ігор Москвичов – поділили 4-5 місця у списку найкращих бомбардирів, забивши по чотири голи (найкращим снайпером турніру став гравець «Діни» Костянтин Єрьоменко, у якого в активі було десять голів. – А. Т.). Окрім того, «Локомотив» отримав «Приз чесної гри».

На жаль, це була перша і єдина участь чемпіона України з футзалу в Турнірі європейських чемпіонів. Після того, як у 2001 році УЄФА створив офіційний футзальний турнір (Кубок УЄФА), чемпіони України постійно беруть участь у ньому. Найвищим досягненням українських клубів є вихід донецького «Шахтаря» до півфіналу у сезоні 2005/2006 р. р., де «помаранчево-чорні» поступились іспанському «Бумеранг Інтерв’ю», який і став володарем трофею.

Одеський «Локомотив» став 3-разовим чемпіоном України (1996, 1997, 1998). Однак, потім через фінансові труднощі команда з Одеси припинила своє існування як професіональний клуб. Наразі ФК «Локомотив» (Одеса) існує лише як дитячо-юнацький клуб, але у нього вже є своя, окрема історія. І головний тренер ДЮФК «Локомотив» (Одеса) Ігор Чурсін, сподівається, що нове покоління одеських «залізничників» зможе у майбутньому примножити славу «Локомотива» та повернути професіональний футзал в Одесу.  

У 2016 році, під час матчу-відповіді раунду плей-оф відбіркового етапу чемпіонату світу, в якому збірна України на майданчику одеського Палацу спорту грала проти збірної Словаччини, керівництво Асоціації футзалу України та Асоціації футзалу Одеської області вшановувало «золотий» склад ФК «Локомотив» (Одеса) на честь 20-річчя з моменту здобуття першого в історії клубу титулу чемпіона України.

Практично всі гравці одеського «Локомотива» стали легендами українського футзалу, а Валерій Водян та став Заслуженим тренером України. В Одесі щороку проходить представницький футзальний турнір на призи Заслуженого тренера України Валерія Водяна. Серед нинішніх відомих вихованців одеського «Локомотива» – Максим Паутяк, Олексій та Костянтин Бондаренки.

На жаль, є в цій історії один негативний момент, пов’язаний з колишнім гравцем одеського «Локомотива», донецького «Шахтаря» та збірної України Георгієм Мельниковим, який ще у 2014 році, з початком анексії Криму та окупацією Росією частини Луганської та Донецької областей зайняв антиукраїнську позицію. Однак, це вже інша історія…

Артем ТЕРЕНТЬЄВ, «5х5» 

При підготовці матеріалу використані дані сайту Futsalplanet.com.