Футзальний портал «5х5» продовжує знайомити своїх читачів з українськими легіонерами, які наразі грають у чемпіонатах інших країн. Наразі ми знайомимося з воротарем польської команди «АЗС УС» (Катовіце) Максимом Кісельовим, який є вихованцем херсонського футзалу, але по-справжньому розкрився саме у Польщі.

– Максиме, наразі про тебе мало хто знає з української футзальної спільноти, тож, розкажи трохи про себе. Перш за все – як ти опинився у футзалі?
– У футзалі опинився, як і більшість гравців – починав на великому полі, потім вирішив спробувати себе в залі. Починав у Херсоні, на зимових турнірах у залі, потім переїхав у Польщу – грав за збірну університету, там мене помітили і запросили в команду Екстракласи «АЗС УС» (Катовіце).

– І як розпочалася твоя кар’єра у Польщі?
– Починав спочатку тренуватися з командою, потім вже підписав контракт. Перший сезон, звісно, більше просидів, бо ще зовсім «зелений» був у воротах. З другого сезону почав вже потроху грати і накопичувати досвід. До речі, зазначу, що у мене був період, коли 2-3 місяці тренувався с «Пястом» (чинним чемпіоном Польщі), але тоді це була зовсім інша команда. Після цього «засвітився» на студентських змаганнях, і мене запросили в Катовіце.

– Не шкодуєш, що не закріпився у «Пясті»?
– Чесно кажучи, був шанс підписати з ним контракт, але закінчився сезон, змінився тренерський штаб та керівництво команди, і до мене в них якось «руки не дійшли».

– Нинішній капітан «Пясту» Міхал Відух на той момент вже був у команді з Глівіце?
– Так, він можна сказати навчав мене азам футзалу та воротарської справи. Мій друг навіть жартує, що в нас дуже схожі поведінки на полі. Тільки мені ще далеко до Відуха. Але сподіваюся що в майбутньому зможу вийти на подібний рівень майстерності.

– Зараз конкурентом Відуха є перший номер збірної України Кирило Ципун. Чи можна сказати, що у «Пяста» наразі найкраща воротарська бригада у Польщі?
– Так, звісно. Дуже сильне підсилення для «Пясту». Міхал Відух був визнаний найкращим воротарем минулого сезону Екстракласи. Про Кирила Ципуна розказувати не треба, всі добре знають, що це один з найкращих воротарів України, а, може, навіть і Європи, судячи з останнього Євро. Думаю, рівень воротарської конкуренції в «Пясті» сильно виріс.

– Повернемось до клубних справ. Хто допоміг тобі адаптуватися в «АЗС УС»?
– Чесно кажучи, всі мене підтримували. Я був, можна сказати, першим легіонером у команді. Більшість гравців – це місцеві, поляки. Потім вже до нас долучились Роман Вахула, згодом – Микита Можейко і Сергій Лапа.

– Роман Вахула – знаний гравець як в Україні, так і у Польщі. Наскільки його авторитет допомагає команді?
– На мою думку, це найбільш авторитетна людина в нашій команді (після тренера). Він може кожному підказати щось на майданчику, і кожен його слухає: як молоді гравці, так і старші. Дуже важливо мати таку людину в команді, з таким досвідом у футзалі. А поза межами майданчику Роман – це дуже добра людина. 

Роман Вахула та Максим Кісельов
Роман Вахула та Максим Кісельов

– Чи можна сказати, що саме авторитет Вахули допоміг польському сайту futsal-polska.pl організувати «Аукціон українських футболок» для допомоги українській армії?
– Думаю так, з початком війни він дуже активно займався допомогою нашій армії. Futsal-polska.pl вирішив згодом йому допомогти зі своєї сторони. Важливу роль зіграв авторитет Романа, якого знає і поважає вся футбольна та футзальна спільнота Польщі.

– Ти також став учасником «Аукціону українських футболок». Розкажи, будь ласка, хто проявив ініціативу щодо твоєї участі, і наскільки цей момент був важливий саме для тебе?
– Спочатку там розігрувались футболки самого Романа, потім Олександра Бондаря та інших відомих гравців. Згодом Роман мені на тренуванні сказав що моя футболка теж буде на аукціоні. Я подумав що він жартує, чесно кажучи, але пізніше побачив що на аукціоні з’явилася моя футболка. Для мене дуже важливо було внести свою частку до нашої спільної справи і допомогти нашим хлопцям на передовій.

– До речі, «АЗС УС» був тоді одним з небагатьох клубів Першої ліги, який брав участь в «Аукціоні українських футболок». А як катовіцькі вболівальники реагують на події в Україні?
– Наші вболівальники – це здебільшого сім’ї, друзі та знайомі наших гравців. І взагалі ще не зустрічав байдужих до подій в Україні людей. Кожен намагається поцікавитися та побажати успіхів усім нам. Дехто намагається долучитися до збірок коштів на допомогу біженцям або армії. Це видно і на політичний арені, що поляки дуже стараються нам допомогти.

– Чому, на твій погляд, «АЗС УС» не зовсім вдало стартував у Екстракласі після повернення до еліти польського футзалу?
– Утворилася нова команда, майже половина – це нові гравці, новий тренерський штаб. Ми тільки зараз більш-менш починаємо зігруватися і грати так, як ми мали грати у першому турі, з кожним матчем тренер бачить прогрес нашої команди. Але окрім прогресу, нам потрібні ще і очки. У суботу дуже важлива гра «за шість очок» з варшавської «Легією». Ми хочемо переламати невдалу серію поразок і вибороти перші очки у сезоні.

– Яка першочергова задача для «АЗС УС» у новому сезоні?
– Це потрапляння у зону плей-оф. Нам потрібно почати здобувати очки, зловити свій ритм, і я думаю, що нам вдасться опинитися в першій вісімці команд після закінчення регулярного чемпіонату.

– Чим «АЗС УС» може здивувати?
– Я думаю, можемо здивувати цікавим поєднанням досвідчених гравців з молодими, які дуже добре влилися в нашу команду. Наприклад, Марчін Ястшембскі який став півфіналістом чемпіонату Європи з футзалу (U-19). Усі хлопці стараються та активно працюють на тренуваннях, і я впевнений, що це не пройде дарма, і незабаром буде результат. 

Максим Кісельов
Максим Кісельов

– Максиме, ми говоримо про польський футзал, але давай поговоримо й про український. Слідкуєш за ним?
– Так. Не завжди виходить дивитися прямі трансляції матчів VBET Екстра-ліги, але стараються не пропускати жодного хайлайту матчів.

– Якщо не секрет: за кого вболіваєш в українській VBET Екстра-лізі?
– До початку цього сезону був фанатом херсонського «Продексіму» – це команда мого рідного міста. Але, на жаль, через війну цього сезону він зник з футзальної мапи України (впевнений, що не назавжди). У цьому сезоні вболіваю за «Ураган», куди перейшли деякі гравці херсонської команди. Ну, і «Ураган» буде представляти Україну у Лізі Чемпіонів, тому через це теж вболіватиму за команду з Івано-Франківська.

– Окрім Кирила Ципуна, слідкуєш за кимось з українських воротарів?
– Мені також подається стиль гри Олександра Сухова. Його тяжко переграти на лінії воріт, і варто відмітити його підключення до атак, а особливо до контратак. Дуже класний скілл для сучасного футзального воротаря, теж над цим працюю.

– Чи хотів би ти трохи згодом, після нашої Перемоги у війні, спробувати свої сили в українській VBET Екстра-лізі?
– Мої цілі на найближче майбутнє у футзалі – це закріпитися в «основі» своєї команди та регулярно грати. Згодом, думаю, я міг би приглянутися нашим командам з VBET Екстра-ліги.

– Топ-чемпіонати (Іспанія, Португалія, Італія) входять у твої цілі на найближче майбутнє?
– Звісно, хотілося б зіграти у топ-чемпіонатах типу Португалії чи Іспанії, але дуже далека дорога до цього. Найголовніше – це поставити ціль та добиватися її, працювати на тренуваннях, проявляти себе у матчах, і тоді є шанс, що тебе помітять гранди європейського футзалу. Час покаже, як то кажуть.

– Якщо не секрет – чи є у тебе мрія зіграти у складі збірної України?
– Це, я думаю, мрія багатьох гравців. У когось виходить згодом одягнути синьо-жовту футболку, і це велика честь – бути одним з найкращих гравців своєї країни та представляти її на міжнародному рівні. Що стосується мене, то на кожне тренування виходжу з думкою, що колись зможу зіграти за нашу збірну.

Артем ТЕРЕНТЬЄВ, «5х5»
Фото: ФК «АЗС УС» (Польща)

Підтримати футзальний портал «5х5» на «Патреоні»

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.