Вікторія КИСЛОВА: «Всі хочуть як мінімум повторити «бронзове» досягнення»

Воротар національної жіночої збірної України Вікторія Кислова розповіла про підготовку команди до матчів основного раунду Євро-2023, важливість досвіду гри в іспанському чемпіонаті, виставлення на аукціон бронзової медалі чемпіонату Європи і не лише.

– Вікторіє, минуло шість днів від початку НТЗ нашої команди у Польщі. Підбий підсумки за його результатами.
– Насамперед хочу відзначити позитивний бік того, що дівчата зараз виступають у командах з європейських чемпіонатів, де беруть участь у тренувальному процесі й отримують ігрову практику. Хтось більше, хтось менше. Деякі футзалістки виступають у найвищих за рангом дивізіонах, інші – у других за силою лігах. Те, що збірна перебуває у тонусі, має велике значення. Перед «Фіналом чотирьох» Євро-2022 дівчата знаходилися у різній формі. Зараз у складі є футзалістки, які ще не отримували медаль чемпіонату Європи, і, звичайно, дуже цього прагнуть. Однак, решта команди не є винятком. Всі хочуть, як мінімум, повторити «бронзове» досягнення, а можливо навіть і покращити його.

– Вчора команда провела передматчеве тренування. Як оціниш умови для майбутніх матчів?
– Зал дуже схожий на той, де грає моя команда з іспанського чемпіонату. Як за кольором, так і за специфікою паркету. Щодо м’ячів, то ними ми граємо в товариських матчах у Португалії. Їх виготовляє фірма «Nike». Вони є легшими, але сьогодні були трохи перекачаними, тому загальне враження не змінилося. В Іспанії ми граємо м’ячами «Joma». Як я вже зазначила, невеличка різниця присутня, однак, це не є якоюсь проблемою.

– Триває другий сезон, коли ти приїжджаєш до збірної в якості представниці іспанського чемпіонату. Наскільки такий досвід збільшує впевненість у власних силах?
– Наприкінці минулого сезону я почала отримувати більше ігрової практики, маю постійний тренувальний процес. Додає впевненості й допомагає прогресувати те, що кожного тижня у календарі присутні матчі. Команда проводить 30 поєдинків у регулярному чемпіонаті. Окрім того, є стадія плей-оф, національний кубок, а цього сезону додався ще й Суперкубок Іспанії у форматі «Фіналу чотирьох». В Україні поєдинків було менше, і не завжди вдавалося перебувати в ігровому тонусі. Іспанський чемпіонат дозволяє тобі зростати як футзалістці, оскільки матчі не подібні один до одного. Навіть аутсайдери дуже часто дають бій фаворитам.

– Вчора ввечері команда також мала теоретичне заняття. Що скажеш про майбутнього суперника – збірну Нідерландів?
– У складі збірної Нідерландів присутні дівчата з футболу. Мені знайомі такі суперники, адже довгий час я виступала у цьому виді спорту, звідки й прийшла у футзал. Тренер відзначав, що такі команди завжди діють у силовій манері, б’ються за кожен м’яч. Якщо наша збірна не буде збиватися на такий в’язкий футзал, то ми маємо долати цього суперника. Те, що нідерландки переважають нас за антропометричними даними, з одного боку має завдати нам труднощів, а з іншого – ми швидші за суперника. Збірна України вже багато років грає у футзал і намагається здобувати результат не завдяки футбольним елементам гри, які перенесені на паркет.

– До заявки на матчі основного раунду потрапили троє воротарів. Ви разом пройшли усі збори (як і перед «Фіналом чотирьох» Євро-2022). Розкажи, наскільки цікавою є така конкуренція?
– Для мене поняття збірної України прийшло з футболу, де я виступала за дівочі збірні WU-17 та WU-19. З останньою ми виходили у плей-оф чемпіонату Європи. Тепер моє життя пов’язане з футзалом. Можу сказати, що конкуренція завжди мене переслідує. Я переходила до резервного складу «Торребланки», але завдяки плідній роботі на тренуваннях мене спочатку перевели до першої команди, а з плином часу почали надавати ігрові хвилини. Коли я приїхала на збір команди перед «Фіналом чотирьох» Євро-2022 – ніхто не гарантував мені місце у заявці. Окрім мене було ще троє голкіперів з гарним досвідом. Серед них і Вікторія Сагайдачна, яка присвятила цій команді дуже великий період свого життя. Конкуренція завжди всіх тримає у тонусі. До заявки потрапили всі три воротарі, які проходили збори. Кожен «вигризатиме» свої ігрові хвилини завдяки роботі. Буде цікаво!

– Медаль чемпіонату Європи є найбільшим здобутком для всіх гравців збірної України. Це ще більше мотивує рухатися вперед?
– Однозначно! Повторюся, всій команді хочеться, як мінімум, повторити попередній результат, а ще краще – зіграти у фіналі й спробувати довести, що ми не гірші за іспанок та португалок і нав’язати їм боротьбу.

– Нещодавно ти виручила на благодійному аукціоні 150 000 гривень за бронзову медаль чемпіонату Європи. Розкажи, як виникла така ідея і куди пішли кошти?
– Я розумію, що знаходжуся у безпечному місці. На відміну від багатьох моїх співвітчизників маю змогу вести повсякденний спосіб життя. Тому хочеться допомогти Україні маленькими, а можливо й великими кроками рухатися до перемоги. Моя родина зараз знаходиться на окупованій території. Іноді досить довго вони перебувають без зв’язку. Виїхати на підконтрольну частину змоги немає. Дуже хочеться, щоб ЗСУ якомога швидше звільнили окуповані території, і ми мали змогу бути захищеними від ракет та дронів. Потрібно, щоб українці знову знаходилися у безпеці. Одна моя подруга зазначила, що на війні всі незнайомці стають рідними, адже ти переймаєшся за всіх співвітчизників у нинішній час. Щоб зробити свій внесок, я вирішила виставити на аукціон свою медаль. Окремо вдячна порталу sport.ua. Його представники перевели суму, яка є майже вдвічі більшою, адже кінцева ставка становила 80 000 гривень, а також залишили медаль у моєму володінні. Виручені кошти були передані знайомим волонтерам, щоб якомога швидше закрити їхні збори.

– Як ти концентруєшся на футзальних матчах, коли в Україні триває війна, а твоя рідна Херсонщина перебуває під окупацією?
– Дуже важко абстрагуватися від цього. Мелілья знаходиться дуже далеко від України. Там далеко не всі розуміють, що відбувається у нашій країні просто зараз. У тебе бувають моменти, коли настрою немає абсолютно, адже ти не спілкувалася з батьками більше тижня й не розумієш стан їхніх справ. Коли виходиш на паркет за кордоном – маєш кожного разу нагадувати, що в Україні йде війна. Потрібна постійна підтримка, адже без неї дуже важко.

За матеріалами пресслужби Асоціації футзалу України
Фото: УЄФА

Підтримати футзальний портал «5х5» на «Патреоні»