Обласні футзальні чемпіонати виходять на фінішну пряму. На Донеччині, за відомих всім причин, змагання не стартували. Та команди з цього промислового регіону не зникли з футзальної мапи України. Минулої неділі золоті медалі Третьої ліги чемпіонату Дніпра були вручені команді «ДанМарАвто» з Краматорська. Факт цей вартий уваги ще й тому, що під час не дограного сезону 2021/2022 р. р. краматорський колектив був серед лідерів і мав усі шанси на перемогу та подальший виступ у чемпіонаті України серед команд Першої ліги. Отже, незважаючи на обстріли, бомбардування, бойові дії, команда з прифронтового міста живе та вдосконалює свою майстерність.

Мій дзвінок до Віталія Шкарупи, граючого президента клубу, застав його у дорозі з тренування до орендованої у Дніпрі квартири. Втім, він із задоволенням розповів про життя-буття клубу-переселенця.

– Перш за все. Що за назва у команди така? Доводилося зустрічати публікації у яких було три-чотири граматичні помилки при написанні вашого клубу?
– Та нічого дивного не має. Так сталося, що у футбол, у футзал у рідному місті, у нашому мікрорайоні ми грали постійно. Щоправда, у різних змаганнях за різні команди. А потім я, Антон Ремез, Дмитро Садиков, Олександр Курявський вирішили об’єднатися. До нас приєднався Сергій Сидорчук – досвідчений футзаліст, який більше десяти років грав за донецькі «Єнакієвець-ДЮСШ № 5» та «АРПІ». Він змушений був після окупації Донецька переїхати до Краматорська.
Мій брат Валентин, який став засновником та почесним президентом клубу, запропонував команді дати назву його підприємства. А це – абревіатура імен моїх племінників – Данила та Марини. Ну, а «Авто» – тому що автосервіс, яким володіє родина, є фінансовим гарантом існування команди.

– Пригадую, що першими турніром, де «засвітився» «ДанМарАвто»  був розіграш літньої «ДЕ ТРЕЙДИНГ-Ліги-2021».
– Саме так. Взагалі, той факт, що у Слов’янську базувався цей клуб, дав новий поштовх розвитку футзалу в північному регіоні області. Матчі у Першій лізі завжди проходили у переповненому залі, а потім – вихід до Екстра-Ліги. Поїздки до Сіверодонецька! Ми багато чому вчилися. Тим більше, що і директор клубу Андрій Сищенко, і головний тренер Олександр Хурсов багато цікавилися нашими справами і давали корисні поради щодо організації учбово-тренувального процесу. Саме вони порекомендували кандидатуру Дмитра Калукова у якості нашого першого тренера та консультанта. Співпраця з Дмитром Уразмухаметовичем зробила те, що ми перестали грати футбол у залі, а заграли саме у сучасний футзал. Награвали певні комбінації, тактичні схеми та різні варіанти ведення поєдинків, гру з п’ятим польовим. Цими напрацюваннями ми користуємося до сих пір. До речі, якщо пригадуєте, саме з 25 до 27 лютого (2022 року. – прим. «5х5») у Сіверську ми мали грати у «Фіналі восьми» обласного чемпіонату, куди потрапили як лідери групи «Північ».

– А як клуб опинився у Дніпрі?
– Звичайно, коли ти живеш у місті, де знайома кожна цеглина на будинку, кожна стежка, а улюблений спортивний майданчик може розповісти силу-силенну різноманітних історій, то покидати його не дуже хочеться. Незважаючи на постійні тривоги, сидіння в укриттях, «прильоти» по будинках та соціальних об’єктах. Та все вирішилося 8 квітня – той «армагеддон»,що стався на залізничному вокзалі міста. Це був шок. По-різному добиралися до Дніпра. Я не буду зупинятися на тих проблемах, які довелося вирішувати на новому місті. По суті, для кожного переселенця вони однакові. Але поступово до всього звикаєш – знайшлося житло. Так-сяк вирішилося з бізнесом. Життя ніби-то нормалізувалося. Але розумієш, що чогось не вистачає. Будні без свят – безбарвні, похмурі. Саме це «щось», це «свято» – футзал. Тим більше, що у місті на Дніпрі знайшлося чимало знайомих облич. З Олександром Булгаковим та Микитою Скотаренком не раз перетиналися на майданчиках, адже вони грали у «Мікосі» з Костянтинівки. Євген Таран та Вадим Ганночка в останньому обласному чемпіонаті захищали кольори «Прокуратури» із Покровська. Потім до тренувань залучився «десант» з Луганської області – Віталій Селін, Ян Зезюлін, Олександр Кузьменко. Найближчим часом до команди має приєднатися бахмутчанин Дмитро Логінов. Приємно, що на нас звернули увагу виконавчий директор Донецької обласної асоціації футзалу Олег Зубарев та перший заступник голови Асоціації футболу Донецької області Олександр Косевич. Завдяки цьому у команди з’явилася ігрова форма, тренувальний інвентар, Відвідує матчі та цікавиться проблемами і досягненнями голова ДОЦФЗН «Спорт для всіх» Сергій Головченко. 

– З таким підбором виконавців у колективу має бути добрий «рульовий».
– Звичайно. Коли вирішили заявитися на чемпіонат Дніпра, зателефонували до Дмитра Калукова. Він з початку був у Чернівцях, а зараз знаходиться в Хмельницькому. Більш-менш облаштував побут, грає за аматорську команду, діти пішли до школи. Тому, за таких умов щось міняти не доречно. Але завдяки йому у нашому складі з’явився перспективний гравець – 19-річний Євген Мозговий, старший брат якого, Данило, грав у «ДЕ ТРЕЙДИНГу», а також знаний у світі футзалу фахівець – Заслужений майстер спорту України Василь Сухомлинов, який свого часу ставав чемпіоном України не лише як гравець, але і як тренер.

– Маючи такий потенціал, і лише Третя ліга Дніпра?
– По-перше – коли розпочинався сезон, у нас ще не було такого «міцного» складу. А по-друге – у нових умовах ми ставили собі за мету ознайомитися з ситуацією, придивитися до суперників, аби зважити свої сили та можливості. А далі – крок за кроком будемо прогресувати у нових умовах. Хоча віримо в ЗСУ і сподіваємося, що врешті-решт, колись та й повернемося на Батьківщину.

Микола ГІСЬ, спеціально для футзального порталу «5×5»

Р.S. Коли готувався матеріал «ДанМаравто» стартував у розіграші Кубку Дніпропетровської області. На першому етапі краматорчани обіграли команду «Суха Балка» з Жовтих Вод із рахунком 6:4.

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.