Юлія ТИТОВА: «Завдяки нашим воїнам ми пишемо спортивну історію України»

Універсал збірної України з футзалу Юлія Титова в ексклюзивному інтерв’ю XSPORT розповіла про історичний успіх команди на чемпіонаті Європи, цінність завоювання срібних медалей, турнірний шлях команди, мотивацію та те, заради кого дівчата віддавались на повну на паркеті.

– Юліє, які у вас враження від виступу команди на чемпіонаті Європи?
– Вперше в історії українського жіночого футзалу ми здобули такі довгоочікувані для нашої країни медалі. Звичайно, емоції переповнюють, ми дуже щасливі, що нам вдалось це зробити. Думаю, усвідомлення того, чого ми досягли, прийде трохи пізніше, тому що зараз ми радіємо медалям.

– Давайте згадаємо як все починалось. Ви посіли перше місце у групі основного раунду відбору на Євро. Можете пригадати як команда пройшла відбір?
– У Основному раунді до нас у кошик тоді потрапили збірні Нідерландів, Хорватії та Польщі. Ми повинні були приймати ці команди в Україні, але через війну матчі перенесли до Польщі.

Не можу сказати, що ігри з цими командами були легкими. І перша гра – проти Нідерландів – це показала. Ми довгий час не могли забити, також могли і пропустити. Матч закінчився з рахунком 5:2 на нашу користь, але нехай такий рахунок не вводить вас в оману, було нелегко. Також непростий матч був і з Хорватією, а з Польщею ми взагалі 1:1 зіграли. Ми в тій грі вже віддавали останні сили.

Загалом ми були задоволені відбором, і тим, що закінчили його на першій сходинці нашої групи. Ми розуміли, що їдемо в фінальну частину чемпіонату Європи.

– Які після виграшу відбору у вас були цілі на майбутній турнір?
– Якщо чесно вам сказати, то відразу після відбору ми всі роз‘їхались по своїм клубам, і в той момент думали про те, що потрібно готуватися до наступних клубних матчів.

– Напередодні жеребкування фінального раунду, кого хотілось в суперниці і чому?
– Розкажу вам, що напередодні жеребкування мені наснився сон, що нам випаде Угорщина, і що ми будемо грати в фіналі. Звичайно, це було мало вірогідно, бо, як правило, у фіналах завжди грали Іспанія і Португалія. Але, як бачите, сон виявився віщим.

– Жеребом у вигляді Угорщини на півфінал команда була задоволена?
– Звичайно, ми були дуже задоволені, тому що ми розуміли, що з Іспанією чи Португалією буде дуже важко, а от з Угорщиною ми можемо поборотись і виграти.

– Розкажіть про матч з Угорщиною, будь-ласка.
– Якщо чесно, матч складався непросто. Ми перші пропустили, проте не перестали грати. В нас було дуже багато моментів, але м‘яч не хотів залітати. Ми також грали тактично, постійно залишали Анну Шульгу один на один, бо в неї добре виходить обіграти. Це начебто працювало, але м‘яч все одно не хотів опинятись в воротах.

Врешті, на мою думку, все вирішили «стандарти». Як ви пам’ятаєте, перший і другий м’ячі ми забили після розіграшу кутових.

– Як налаштував Олег Миколайович команду напередодні фіналу з Іспанію?
– На гру з Іспанією якихось особливих налаштувань не було, адже ми всі розуміли з ким нам доведеться грати. Єдине, що сказав тренер, це грати в своє задоволення, бо це фінал, і він може бути раз у житті, і що сварити нас ніхто не буде, навіть якщо гра закінчиться не на нашу користь

– Що не вдалось у фінальному матчі?
– Ми допустили помилки, і за це нас відразу покарали голами. Це були, можливо, десь більше індивідуальні помилки. Ми доклали усіх зусиль, але розуміли, що іспанки більш майстерні в деяких компонентах.

– Який настрій у дівчат після того як ви отримали такі цінні медалі?
– Я вам так скажу: ми отримали медалі, і нам навіть відсвяткувати не вдалось, адже після гри ми швидко повечеряли і роз‘їхались по своїм клубам. Але, звичайно, настрій в нас був чудовий, хоч нам і не вдалось разом як слід це відсвяткувати.

– Юліє, кому б ви хотіли присвятити цей успіх?
– Я присвячую цей успіх моєму першому тренеру Миколі Івановичу Семіняко, якого, на жаль, вже немає з нами, але він завжди в наших серцях.

Ну, і найголовніші люди, кому ми хочемо присвятити наші срібні нагороди, це основна команда України прямо зараз – наші захисники зі Збройних Сил України. Я дуже сподіваюсь, що хоч на краплинку, але ми їх порадували.

Вся наша збірна і Асоціація футзалу України не може описати ту вдячність нашим воїнам, яка є в наших серцях. Тільки завдяки їм ми пишемо спортивну історію і здобуваємо такі важливі перемоги для рідної України. Дякуємо нашим Героям за життя.

– Які плани після турніру на найближчий час?
– Для збірної найближчим часом буде пауза. А для гравців повертаються матчі чемпіонатів. Я приїхала лише вчора, а вже завтра в мене гра («Італкаве Реал Статте», за який грає Юлія Титова, 22 березня у перенесеному матчі 22 туру жіночої Серії «А» приймав на власному майданчику «Тікі Така Франкавілла» та поступився з рахунком 0:7, але відзначимо, що перед стартом гри відбулося вшанування Юлії Титової. – Прим. «5х5»), і наступна в неділю (26 березня на виїзді проти «Пеллеттеріє». – Прим. «5х5»). Тому на відпочинок, якщо чесно, навіть не має часу.

Зазначимо, що в день публікації інтерв’ю стало відомо про те, що Юлія Титова оголосила про завершення кар’єри.

За матеріалами сайту XSPORT
Фото: УЄФА

Підтримати футзальний портал «5х5» на «Патреоні»