Вже колишній наставник «Кардинала-Рівне» Олександр Бондар прокоментував власне рішення про відставку з посади головного тренера команди та подякував уболівальникам.
– Відставка – це була моя ініціатива. Думки про те, щоб залишити команду були ще по завершенню попереднього сезону. Після такого історичного для клубу успіху – перемоги в Кубку України і здобуття бронзових медалей чемпіонату, після ейфорії – настало повне виснаження: як фізичне, так і моральне. Надто багато сил і емоцій було віддано задля перемоги: і у мене, і у гравців. Тому, такі думки – це нормально. Є багато прикладів, коли клуби досягають результатів і, навіть, здобувають чемпіонство та змінюють тренера. І це – нормально.
Як показав час – рішення залишитися в команді було не найкращим. Я неодноразово в інтерв‘ю на старті сезону наголошував, що для нас цей сезон буде дуже важким. Ми своєю грою довели, що з нами треба рахуватися і цього сезону всі команди будуть налаштовуватися на нас по-іншому.
Я сподівався, що після такого вдалого минулого сезону мені і гравцям буде набагато легше в психологічному і емоційному плані, вже не буде того тиску, який був у попередні роки. Адже і президент, і вболівальники – надто довго чекали на медалі і, тим більше, на Кубок України. На жаль, цього не сталося. Не знаю, як гравцям, але мені цього сезону набагато важче: і морально, і психологічно. Після невдалих матчів на початку сезону, причиною яких я вважаю емоційне виснаження гравців і велику кількість травм, які стали наслідками попереднього сезону – я мав зустріч з президентом клубу. Повідомив йому, що потрібно щось змінювати і запропонував ще тоді змінити тренера. Тоді ми прийшли до рішення, що треба перетерпіти і все буде гаразд. Однак, як показав час, змін не сталося, і ми перестали бути тією командою, що перемагала усіх наприкінці попереднього сезону. Принцип «перемагає команда – гравці молодці, а коли команда програє – поганий тренер» – ніхто не відміняв. Тож, єдиним правильним рішенням у ситуації, що склалася було залишити команду.
Президент клубу прийняв рішення задовільнити моє клопотання про відставку. Ми подякували один одному і потиснули руки. Дякую Володимирові Ярославовичу за те, що дав мені шанс попрацювати в якості граючого тренера, віцепрезиденту Михайлові Кондратюку – за віру в мене, Павлові Дармовісу і Дмитрові Лук’янчуку – за допомогу, усім причетним гравцям – за результат і самовіддачу на майданчику і, звичайно, велике дякую своїй родині за постійну підтримку.
Також хочу побажати теперішньому тренерському штабу повторити хоча б одне з досягнень, яке команда здобула в попередньому сезоні.
Користуючись нагодою, висловлюю велику подяку нашим «ультрас» і справжнім вболівальникам клубу, які завжди підтримують команду. Не тільки коли є перемоги, а й після поразок. Цінуйте те, що мали і маєте, щоб потім не шкодувати.
Відносно мого майбутнього – час покаже. Якщо вдасться знайти клуб – то ще хочу пограти, оскільки гра в футзал приносить мені задоволення!
Дякую ЗСУ за те, що дали можливість пережити незабутні емоції історичного сезону! Слава Україні!
За матеріалами офіційного сайту ФК «Кардинал-Рівне» (Рівне)