Новачок київського «ХІТа» Владислав Ніжник розповів про те, як потрапив до столичної команди, чого хоче досягти, та як взагалі прийшов у футзал.
– Владиславе, вітаємо із Днем народження, і вітаємо тебе у «ХІТі»! З яким настроєм прийшов у наш клуб?
– В першу чергу, дякую за привітання. Настрій – бойовий, бажання – тільки рухатися вперед, прогресувати, і перемагати в кожному матчі.
– Традиційне питання – як у тебе виник варіант з «ХІТом»?
– Після матчу в Кубку України, коли ще за «Атлетик Футзал» грав, це був матч-відповідь тут, у Києві, підійшов президент клубу «ХІТ» Володимир Анатолійович Котляр. Ми поговорили, і він сказав, що влітку буде можливість перейти в команду, мені зателефонують і запропонують такий варіант. І дотримався свого слова – мені після сезону спочатку зателефонував головний тренер Олег Дмитрович Лук’яненко, ми з ним обговорили різні нюанси. І далі я вже розмовляв знову з президентом про різні деталі переходу в команду та переїзду до Києва.
– Чим приваблював «ХІТ»? Лігою чемпіонів? Потужним складом? Амбітними цілями?
– Всім! Я думаю, що «ХІТ» найсильніша команда останніх трьох сезонів, а результати двох крайніх сезонів тому є доказом. Хочу себе якнайкраще проявити тут, а далі все від мене буде залежати.
– Ти згадав кубкові матчі «Атлетика» проти «ХІТа». Як взагалі можна оцінити ваш тодішній виступ проти фаворитів?
– Ми були командою Першою ліги, звісно? рівень команд Екстра-ліги вищий. Ми налаштовувалися дати бій чемпіонам. Першу гру зіграли непогано, навіть вигравали, але в кінці пропустили. Прикро було, але самі винні, хоча «ХІТ» дуже тиснув у кінці. А у Києві повністю провальна гра вийшла, пропустили швидкий гол, і потім розвалилися.
– Ти починав займатися великим футболом. Як потрапив у футзал?
– У великий футбол я з шести років почав грати. У Дніпрі у школі ДЮСШ-2. Потім мене запросили у Академію ФК «Дніпро» – я там близько пʼяти років грав. І десь чотири роки тому мене запросив тренер футзальної команди «AM Estate» Станіслав Подольський, мій дитячий тренер. А головним тоді був Олександр Косенко, до речі. І мені сподобався футзал своїми швидкостями, швидким прийняттям рішень. Темп зовсім інший. У великому футболі більше простору, можна з мʼячем повозитися, а у футзалі – одна, дві секунди, і тебе вже накривають.
– Ти тренуєшся в з «ХІТом» вже протягом серпня, як себе почуваєш?
– Усі збори нелегкі. У всіх команд різні програми підготовки, але вони всі нелегкі. Всюди потрібно віддаватися на всі сто, а інакше ніяк. Це для нас важливо – потрібно бути в тонусі та добре підготуватися до початку сезону.
За матеріалами офіційного сайту ФК «ХІТ» (Київ)