Оскільки збірні Франції та Ірану достроково вийшли до 1/8 фіналу, то в очній зустрічі вони фактично розігрували перше місце. Окрім того, вони фактично обирали собі суперників. На той момент сітка плей-оф була вже майже сформована, тому в обох команд «вибір» був невеиким. Хтось мав би у плей-оф зіграти з Марокко, а хтось – із Таїландом.
Однак, те, що автор цього матеріалу побачив вже у першрму таймі, насправді якось важко охарактеризувати. Франція та Іран почали відверто «зливати» гру, і вже у першому таймі було зрозуміло, що гра носить договірний характер. Французи спочатк спробували позначати активність, а потім фактично віддали м’яч суперникам. Іранці, у свою чергу, довго катали м’яч або на своїй половині майданчику, або біля центрального кола. Щоправда, кілька разів іранська збірна позначала свою активність, заллучаючи Момені п’ятим польовим. Французи ж, у свою чергу, свідомо віддавали м’яч суперникам. Вони це робили або при переході від оборони до атаки, або просто біля своїх воріт, граючись із м’ячем та даруючи своїм візаві право розігрувати кутові удари. Також обидві команди свідомо привезли на свої ворота по два вільних удари, які не були реалізовані. Тому, логічно, що за такої «дуже товариської» гри біля обох воріт фактично не було гостроти, а на табло арени у Бухарі палали «дуже дружні» нулі.
На початку другого тайму картина гри нічим не відрізнялась від того, що було у першому таймі. Спочатку іранці трохи покатали м’яч у центрі майданчику, потім – французи (давайте називати речі своїми іменами – так насправді і було. – А. Т.). Але на 25-й хвилині збірна Ірану таки відкрила рахунок після того, як Агапур дуже легко обіграв суперників, а потім пробив у ближній кут воріт Гарроса, який навіть не зреагував, а просто… стояв та дивився, як м’яч котиться у ближній кут. За мить до цього Гаррос наче трохи загубив ворота, а потім вже сталося те, що сталося. І, згадуючи те, як проходив перший тайм, є всі підстави вважати, що ця помилка воротаря збірної Франції була свідомою.
Після цього іранці почали загострювати гру та бити по воротах вже більш потужно. І вже у цих епізодах Гаррос був змушений працювати, відбиваючи удари з дальньої дистанції. Але удар Оладгобада на 28-й хвилині, давайте будемо відверті, був складним для голкіпера, тому рахунок став 2:0 на користь іранців. А ось дальній удар Рафіейпура, після якого рахунок збільшився до 3:0, Гаррос, в принципі, міг відбивати. Проте, він не зробив «сейв», і невдовзі був замінений на Локока.
Французи, мабуть, вперше по-серйозному потурбували голкіпера збірної Ірану на 33-й хвилині, коли Менендес завдав удару по воротах, які на той момент вже захищав Мохаммаді, котрий поміняв Момені. Трохи згодом Мухудін вийшов грати у якості п’ятого польового.Такий хід змушував сподіватися, що французи, можливо, під кінець гри взялися за голову та перестали грати з іранцями у договірний матч. А на 36-й хвилині вже Карімі вийшов п’ятим польовим у іранців. Щоправда, грали вп’ятьох іранці недовго – кілька миттєвостей, після чого вже «галльські півні» почали щось робити, аби хоча б спробувати «розмочити» Мохаммаді. Але замість цього отримали гол у порожні ворота від Агапура. Щоправда, трохи згодом Франція таки відіграла один гол. Туре, який на той момент виконував функції п’ятого польового гравця, пробив у лівий нижній кут воріт Мохаммаді. Хоча іранський голкіпер, в принципі, мав би відбивати цей удар.
Після цього вже Іран повноцінно перейшов на гру вп’ятьої, і в одному з епізодів міг забивати Карімі, проте не влучив у ворота з близької відстані. Далі підопічні Вахіда Шамсаі продовжували грати з зайвим гравцем, проте збільшити свою перевагу не змогли. Хоча по факту, рахунку 4:1 на користь чемпіонів Азії було вже достатньо для перемоги у цій дуже дивній грі.
Цей матч мав свій «постскриптум». Після його закінчення деякі відомі футзальні фахівці почали заявляти, що поєдинок між іранцями до французами носив договірний характер (а так насправді і було. – А. Т.). Зокрема, головний тренер збірної Таїланду Мігель Родріго почав заявляти про те, що у цьому поєдинку футзал програв боротьбу за повагу. З одного боку – наставник збірної Таїланду міг би вважатися тут зацікавленою стороною, адже у цій грі вирішувалося, хто буде суперником його підопічних – або Іран, або Франція. Можна було би сказати, що Мігель Родріго не хотів, аби вже на стадії 1/8 фіналу чемпіонату світу стався ремейк фіналу Кубку Азії, де Таїланд як раз програв Ірану, якби не одне «але»: сам характер цього матчу, який обидві команди відверто «зливали», і це було видно всім. Тому, і не дивно, що вболівальники у Бухарі свистіли на адресу гравців протягом гри. Не такий футзал вони хотіли побачити, і явно не за це вони платили гроші.
Такі ж думки про відвертий договірний характер матчу Франція – Іран та неповагу до футзалу та вболівальників, які люблять цю гру, були й у головного редактора авторитетного сайту futsalplanet.com Луки Раннок’ярі, який назвав цей матч «не гра». Вочевидь, французи вирішили просто «злити» цю гру, щоб у них була більш легка сітка плей-оф, адже переможець цього матчу не тільки виходив би з першого місця групи «F» у 1/8 фіналу на збірну Марокко, а й міг би у перспективі зіграти у чвертьфіналі з Бразилією. При тому, що навіть нічия залишала би французів на другій сходинці у групі, вони вирішили цей матч програти Ірану, який також відверто «зливав» гру. Однак, французи по факту «зливали» її більше. Але питання в іншому: чому «зливав» Іран, і чому він погодився на цей «злив»?
Таким чином, кінець групового турніру ЧС-2024 запам’ятався ще одним скандалом – вже третім після ситуації зі світлинами на квитках на «мундіаль» та офіційного постеру від ФІФА.
Франція – Іран – 1:4
Голи: М. С. Туре (37) – Агапур (25, 37), Оладгобад (28), Рафіейпур (30)
Франція: Гаррос (Локока, 32) – Саадауі, Мухудін, Чапчет, Лютен – М. Туре, Менендес, Бендалі, Рамірес – Бельхадж, М. С. Туре
Іран: Момені (Мохаммаді, 30) – Рафіейпур, Хассанзаде, Юссефхан, Давуді – Агапур, Оладгобад, Дерахшані, Азімі – Карімі,