Взагалі-то, іспанці, як і очікувалось, були фаворитами матчу зі збірною Венесуели. А той факт, що венесуельці практично у дебюті гри привезли собі три командних фоли, змушував їх грати більш обережно. За такої гри іспанці могли вже грати більш розкуто, ніж їх опоненти. Однак, повній розкутості підопічних Федеріко Відаля заважала реалізація власних моментів. По ходу першого тайму гравці «Червоної фурії» могли не тільки відкрити рахунок, а й у перспективі – зміцнити свою перевагу. Проте, венесуельці вдало грали у захисті, а коли м’яч летів у ворота, то там вдало діяв Вільялобос. Також піренейці подекуди грішили й неточними ударами.
Але при цьому не можна сказати, що футзалісти збірної Венесуели суто відбивалися. Ще до екватору першої 20-хвилинки у венесуельців були непогані моменти, зокрема – у Кабаркаса та Віамонте. Більше того – підопічні Робінсона Ромеро подекуди не просто чатували на помилки іспанців, а і змушували помилятися своїх візаві. Це могло призвести до проблем для підопічних Федеріко Відаля, але гравці «Червоної фурії» намагалися компенсувати свої помилки подальшою грою першим номером та ударами по воротах Вільялобоса. Зокрема, непоганий момент мав Гордільйо, але його удар з близької відстані після пасу Кортеса парирував голкіпер збірної Венесуели.
А на 13-й хвилині рахунок став 1:0 на користь збірної… Венесуели. Причому, автором голу став голкіпер цієї команди – Вільялобос. Він, вочевидь, видивав м’яч у напрямку Брісеньйо, але ані «стовп» венесуельської збірної, ані голкіпер збірної Іспанії Хесус Ерреро не доторкнулись цього м’яча, і м’яч опинився у воротах. Проте, тренерський штаб іспанської збірної одразу взяв «челлендж» на предмет того, що Брісеньйо фолив проти Хесуса Ерреро. Але арбітри не угледіли фолу в цьому епізоді та вказали на центр майданчику. Після цього Хесус Ерреро був замінений на Дідака, який вже потім, по ходу матчу, підключався до атак своєї команди у якості п’ятого польового.
Фактично такий перебіг подій чимось нагадував матч збірної Іспанії проти Нової Зеландії. Так, «Червона фурія» була фаворитом. Так, вона грала першим номером та переважала суперників за кількістю ударів. Проте, підопічним Федеріко Відаля не вдавалося головного – забити та зрівняти рахунок. Більше того – іспанці могли наприкінці першої 20-хвилинки як мінімум двічі пропустити. Спочатку Дідак помилився в одному з епізодів, граючи на виході, і цим ледь не скористався Карреньйо, який пробивав головою вже по порожніх воротах, але не влучив. А за 48 секунд до перерви він же змарнував вихід віч-на-віч з Дідаком. Однак, навіть без цих моментів рахунок 1:0 на користь збірної Венесуели виглядав більш ніж сенсаційно.
Звичайно, така ситуація іспанців не влаштовувала. І після початку другого тайму піренейці почали більше покладатися на свої індивідуальні якості, які теоретично могли принести користь команді задля досягнення мети, котрва на той момент була така: зрівняти рахунок у матчі та вийти вперед. Перший пункт з цього завдання іспанці виконали вже на 24-й хвилині, коли Кортес знайшов у штрафному майданчику Рауля Гомеса, а той нехай і з другої спроби, але все-таки переправив м’яч у ворота Вільялобоса. Цей гол мав стимулювати іспанців на подальші вдалі та результативні дії біля воріт Вільялобоса. Однак, пробити вдруге цього воротаря було складно, оскільки він після пропущеного голу робив усе, щоб не пропустити вдруге. Неможливо не відзначити й те, як гравці збірної Венесуели самовіддано грали у захисті. Особливо відзначимо Санса, який, маючи у своєму пасиві жовту картку, не поступався своїм опонентам у жодному епізоді. Більше того – Санс, на відміну від своїх партнерів, майже не мінявся.
Коли другий тайм перетнув свій екватор, у Рауля Гомеса був шикарний шанс вивести іспанців уперед. Кортес знову знайшов передачею «стовпа» «Червоної фурії», який цього разу примудрився не влучити у вже порожні ворота (Вільялобос був відіграний) практично з метра. За це венесуельці могли покарати піренейців зусиллями Віамонте та Брісеньйо, які мали для цього непогані моменти. Але справжнє покарання для «селесьон» настало на передостанній хвилині основного часу, коли Санс відгукнувся на подачу з кутового та пробив у «рамку» воріт Дідака. М’яч влетів у ворота, «поцілувавши» їх основу та опинившись за лінією воріт. І хоча іспанці взяли «челлендж», та арбітри після перегляду цього епізоду вказали на центр. Після цього Катела вийшов п’ятим, але навіть такий хід не врятував збірну Іспанії від сенсаційної поразки від збірної Венесуели. «Червона фурія» вперше у своїй історії зупинилася на стадії 1/8 фіналу чемпіонату світу. Востаннє подібний провал у піренейців був на першому чемпіонаті світу під егідою ФІФА, у 1989 році, збірна Іспанії не вийшла з групи.
Іспанія – Венесуела – 1:2
Голи: Рауль Гомес (24) – Вільялобос (13), Карреньйо (39)
Іспанія: Хесус Ерреро (Дідак, 13) – Томас, Адольфо, Мельядо, Рауль Кампос – Мельядо, Катела, Бойїс, Рауль Гомес – Кортес, Гордільйо, Антоніо Перес, Серхіо Лосано
Венесуела: Вільялобос – Санс, Карреньйо, Віамонте, Кабаркас – Брісеньйо, Морено, С. Франсія, М. Франсія – Морільйо, Відаль, Хіменес
Попередження: Санс (7), Ромеро (9 – головний тренер), Брісеньйо (37)