Юлія ТИТОВА: «Ми довго чекали. Весь жіночий футзал чекав»

12 років тому для збірної України з футзалу було “колосальною подією” виступити навіть на “пробному” чемпіонаті світу. Нині ж команда розпочинає відбір до першого в історії офіційного мундіалю серед жінок, який у 2025 році прийматимуть Філіппіни. Збірна стартує з першого, головного, раунду європейської кваліфікації: у межах мінітурніру в чеському Тепліце українки зіграють три матчі групового етапу проти Франції, Північної Ірландії та Чехії. Для виходу до елітраунду відбору необхідно посісти перше місце в групі.

Україна до цих матчів підходить у статусі чинних віцечемпіонок Європи й країни з найвищим рейтингом УЄФА серед учасниць стартового етапу. Про підготовку команди й очікування від старту кваліфікації Суспільне Спорт поспілкувалося з колишньою капітанкою “синьо-жовтих” Юлією Титовою, яка відновила карʼєру в збірній після півтора року перерви й тепер поєднує роль гравчині з обовʼязками асистентки головного тренера – Олега Шайтанова.

“Ми довго чекали. Весь жіночий футзал чекав, – розповідає Титова про здійснення давньої мрії гравчинь. – У чоловіків [цього року] був десятий чемпіонат світу. У жінок не було жодного. Коли дивишся, як чоловіки грають, ставиш собі запитання: ти ж теж граєш у футзал – а чому жіночої збірної немає на чемпіонаті світу? Також це стосується Ліги чемпіонів”.

Жіноча збірна України брала участь в експериментальному чемпіонаті світу 2012 року в Португалії. Тоді “синьо-жовті” посіли п’яте місце. І хоч цей мундіаль не був під егідою ФІФА, для команди, за словами Титової, це було “колосальною подією”.

“ФІФА, бачите, піддались, і ось зробили перший чемпіонат світу, який вже буде офіційним. Звичайно, всі на ньому хочуть зіграти, занести себе в історію. Але спершу потрібно вийти туди, і це буде дуже важко”.

Попри те, що Титова не зʼявлялася на полі у футболці збірної з березня 2023 року, вона продовжувала тренуватися й грати в клубі. Нині 40-річна футзалістка представляє “Соларіті” в другому дивізіоні чемпіонату Італії (Серія B).

Можливість долучитися до відбору на історичний мундіаль стала не єдиним поштовхом до повернення для Юлії. Троє провідних гравчинь збірної – Анна Шульга, Олександра Скибіна та Софія Рубан – зазнали травм, тож команда потребувала підсилення. Тому одним із головних завдань на підготовчий збір, який українки провели під Ужгородом, було уникнути додаткових пошкоджень. Іншим – підвести до однієї форми гравчинь, які не збиралися разом уже пів року.

“У тих, хто грає в Європі, вже почався чемпіонат, а ті, хто в Україні, зіграли всього один матч у Кубку. Тому був дисбаланс невеликий”, – пояснює Титова. Крім того, португальський клуб “Рекреатіво Порту Сальво” не відпустив на збір Ірину Дубицьку й Анастасію Терех – і вони приєдналися до команди вже в Чехії.

“Останній збір у нас був у березні в Італії. У вересні ми повинні були грати товариський матч зі Швецією, але чи вони відмовились, чи щось трапилось, і ми скасували ці збори взагалі. Тому максимально швидко [відбулася підготовка]. Без товариських матчів. Уся увага була до хлопців. У них місяць був збір, вони готувалися й грали”.

Така довга перерва між зборами сильно впливає на підготовку, зізнається Юлія, адже мова не лише про спільні тренування, а й потребу в контрольних іграх. “Це як екзамен. Ти щось тренуєш – стандарти, штрафні – і хочеш перевірити, як воно: проходить чи не проходить, – зазначає Титова. – Але ми виходимо з тієї ситуації, яка вже є. У нас іншого варіанту нема. Дівчата, думаю, налаштовуються й хочуть вийти з групи”.

Зі “срібного” складу Євро-2023 до розширеної заявки на відбіркові матчі чемпіонату світу-2025 не потрапили троє футзалісток. З того часу до команди не поверталася Віра Дятел, яка стала першою гравчинею в історії, що зіграла за національні збірні на Євро і з футболу, і з футзалу. Не грає зараз і Таїсія Бабенко, в якої діагностували рак, а також Альона Кирильчук.

“Альона зазнала дуже важкої травми [в січні] на чемпіонаті України, коли вони [“Будстар”] грали з “Ладомиром”, – розповідає Титова. – У неї був подвійний перелом ноги, довелося робити операцію. Ми на неї завжди чекаємо, але вона досі на відновленні”.
Незважаючи на травми, до заявки потрапили Шульга, Рубан і Скибіна, проте участі в матчах, найімовірніше, не братимуть. Натомість до збірної вперше за понад два роки викликали Анастасію Кліпаченко та Юлію Костюк, які демонстрували більші успіхи в пляжному футболі й, зокрема, допомогли Україні вибороти “срібло” Європейських ігор-2023.

“Вони більш-менш були в тонусі, навіть якщо в “пляжці” грали, – пояснює Титова. – Анастасія та Юлія були з нами ще на першому Євро у 2019 році, але вони продовжували грати у футзал на рівні чемпіонату України. [Влилися в збірну] дуже легко. Як і не їхали звідси. Уже в ході тренувань ішов вибір між дівчатами. Можливо, [Рубан і Скибіній] ще потрібен час для відновлення до максимальної форми. Ніхто не хоче кидати їх відразу грати, щоб не було рецидиву”.

Нове обличчя в збірній – 18-річна Дар’я Ковшик, наймолодша членкиня команди, яка дебютувала за “синьо-жовтих” лише у 2024-му й тепер може вперше зіграти в офіційних матчах. “У неї ще є сестра-близнючка Соня, і ми також за нею стежимо, – ділиться враженнями від нового покоління Юлія Титова. – Це – талант нашої країни. Даша дуже добре себе проявила на останніх зборах, і тому вона викликана зараз”.

На думку Титової, навіть зміни в складі й труднощі в підготовці не мають скасовувати статус України як фаворитки групи у відборі. Водночас гравчиня й тренерка зауважує, що рівень в суперниць зростає, а запуск чемпіонату світу ще й сприяв формуванню нових команд. Зокрема, в межах цієї кваліфікації дебютують збірні Англії, Норвегії та Франції.

“Зараз дуже багато країн додали в плані фінансування, і розвиток пішов колосальний, – підкреслює Юлія. – Особливо коли сказали, що буде офіційний чемпіонат світу, багато країн почали вкладати гроші у футзал, і почали з’являтися збірні. У тому числі Північна Ірландія – ми таку команду навіть і не знали. Франція майже три роки [тому] зібралася, і вони вже достатньо багато зіграли товариських матчів. Ми знаємо про них тільки з відеоматеріалів.

Чехія стабільно брала участь у відборах на чемпіонати Європи. Ми грали з ними кваліфікацію на Євро-2022. Вигравали 3:0 і закінчили [з рахунком] 5:4. Не можна з ними розслаблятися, мусимо до кінця тримати концентрацію”.

“Рівень і клас України повинен бути вищим за команди, які випали нам у групі. Не так багато в них часу пройшло, як у нас. Основні гравчині [України] вже давно [грають разом]. Буде складно, тому що ми давно не збиралися, і не було ігор товариських. Але в нас трохи вищий індивідуальний клас гравчинь, і якщо ми будемо грати в наш швидкий футзал, то все буде добре. У цих команд деякі гравчині – з великого футболу. У них велике бажання, і вони дуже нав’язують силову боротьбу, не поступаються взагалі. Але цих команд не треба боятися. Остерігатися – так. Ми всі команди поважаємо, але ні в якому разі не боїмося”.

Суспільне Спорт