29 квітня у спорткомплексі ЦСК ЗСУ відбулись вирішальні матчі Всеукраїнського фіналу Шкільної футзальної ліги. Пропонуємо Вашій увазі їх результати.

Плей-оф

Другий ігровий день Всеукраїнського фіналу ШФЛУ розпочався з поєдинків «нижнього» плей-оф. У першому з цих матчів зустрічались команди з Луганщини та Чернігівщини. І саме представники Чернігівської області відкрили рахунок на старті гри зусиллями Струка. Але цей швидкий пропущений м’яч не застав зненацька гравців Новопсковської ЗОШ. Вони одразу перебудувались та почали грати, ніби нічого не сталось. Однак, з іншого боку вони все-таки намагались якомога швидше відігратись, та ворота Назарова були на замку. Ніжинці, у свою чергу, бажали збільшити свою перевагу. Це їм вдалося зробити вже ближче до перерви, коли Попов змусив своїх суперників вдруге розпочинати з центра майданчику. В принципі, це була вагома заявка на перемогу, але до кінця першого тайму, а тим більше – матчу, залишалось ще багато часу. А тут ще новопсковці скоротили відставання до мінімуму. Але ніжинці могли у першому таймі залишити останнє слово за собою, проте їх спроба реалізувати штрафний не була вдалою.

Багато що міг вирішити гол однієї з команд по ходу другого тайму. Якби забили новопсковці, то була би можливість побачити інтригу в цій грі. А якби забили ніжинці, то вони би майже гарантували собі  вихід до фіналу «нижнього» плей-оф. Так сталося, що фортуна більше усміхнулася команді з Чернігівської області. Попов на 15-й хвилині оформив дубль, який фактично і вивів ЗОШ № 9 у матч за п’яте місце.

Новопсковська ЗОШ (Луганська обл.) – ЗОШ № 9 (Ніжин) – 1:3
Голи:
Медведєв (10) – Струк (1), Попов (8, 15)
Попередження: Сімінченко (10)

Типове західноукраїнське протистояння мало подарувати глядачам на трибунах купу емоцій, адже навіть на дитячому рівні такі ігри вважаються дуже запеклими. І в цьому плані дана гра, в принципі, виправдала сподівання. А коли ж команда з Кам’янця-Подільського повела у рахунку, то варто було чекати на швидку відповідь від рівнян. Тим більше, у них було, кому відповідати. Однак, у лідера рівненської команди, Форманюка, не зовсім пішла гра. До того ж, не спрацьовували закиди на Прокопчука, тому що їх «читали» подоляни. Та й у захисті у «червоно-чорних» були проблеми. По-преше – вони часто фолили. За перший тайм вони встигли назбирати чотири фоли. По-друге – у володіннях Максименка часто утворювались «пожежі». І щастя рівнян, що рахунок не ставав більшим.

Майже ідентична картина була і у таймі другому. Хіба що рівненські школярі відтепер грали більш коректно. Але проблеми у захисті нікуди не ділись, і рахунок якимось дивом не ставав як мінімум 2:0 на користь НВК № 14. А після того, як незадовго до кінця другого тайму повторне попередження отримав Форманюк, стало зрозуміло, що шанси рівнян на порятунок майже дорівнюють нулю. Реалізувати більшість подоляни не змогли, але у той же час одного гола, який забив Боднарчук у першому таймі, вистачило для перемоги НВК № 14.

НВК № 14 (Кам’янець-Подільський) – НВК № 26 (Рівне) – 1:0
Голи:
Боднарчук (3)
Попередження: Форманюк (7)
Вилучення: Форманюк (19 – повторне попередження)

Напередодні у деяких експертів виникала думка, було б добре, якби команди з Дніпра та Вінницької області зустрілись у фіналі ШФЛУ – 2018. Однак, доля розпорядилася інакше, і ці суперники зіграли очний матч у рамках півфіналу «верхнього» плей-оф. І дійсно – вже перші хвилини гри показали, що на майданчику зійшлися дійсно гідні суперники. Щоправда, дніпровцям ще пощастило відносно швидко відкрити рахунок завдяки голу Бутенка. Однак, іллінці не стали впадати у відчай та почали шукати можливість для того, щоб швидко відігратись. Але «червоно-чорні» на совість відпрацьовували у захисті, чим знижували відсоток небезпеки біля своїх воріт. Окрім того, на 9-й хвилині м’яч вдруге влетів у ворота іллінецької НВК «ЗОШ-гімназії № 2», але цього разу взяття воріт не було зараховано, оскільки перед цим було зафіксовано порушення з боку Бутенка. Тим не менш, це був «дзвіночок» для команди з Вінницької області.

З початком другої половини гри було помітно, що вінничани мали бажання відігратись, тому і не дивно, що вони почали частіше атакувати ворота СЗОШ № 54. Однак, дніпровці продовжували грамотно грати в обороні та не давати своїм опонентам жодного шансу. Однак, незважаючи на це, іллінці продовжувати тиснути на ворота суперників. Та коли на 18-й хвилині Сорокін отримав другу жовту картку, то тепер представникам Вінничини треба було думати про те, як би не пропустити вдруге. З грою в меншості іллінці впорались, а от врятувати гру не змогли.

СЗОШ № 54 (Дніпро) – Іллінецька НВК «ЗОШ-гімназія № 2» (Вінницька обл.) – 1:0
Голи:
Бутенко (3)
Попередження: Сорокін (8)
Вилучення: Сорокін (18 – повторне попередження)

Враховуючи те, як грала команда ЗОШ № 10 під час групового раунду, вона небезпідставно вважалась фаворитом півфіналу у півфінальній грі з ЗОШ № 5. Однак, річ в тім, що команда з Первомайська зарекомендувала себе добре саме в плані гри у захисті. Тому, Грабану та компанії однозначно було би нелегко грати з представниками Миколаївщини. В принципі, ця гра певною мірою і підтвердила сподівання. Івано-франківці більше грали першим номером, а от первомайці розраховували на вдалу гру в обороні та контаратки. В принципі, по ходу першої половини гри ставка ЗОШ № 5 на свою тактику гри другим номером спрацьовували більше. Принаймні, в обороні вони зіграли дисципліновано. Інша справа, що вони не змогли забити. Тому, на перерву обидві команди пішли, маючи «бублики» у своєму активі.

Однак, вже по ходу другого тайму план первомайців на гру порушив Романюк. Саме він відкрив рахунок у матчі на 14-й хвилині, чим змусив ЗОШ № 5 відіграватись. І варто віддати належне «блакитно-чорним» – вони дуже швидко зрівняли рахунок завдяки голу Бєліка. По суті це був перший реально небезпечний момент у команди з первомайська в цій зустрічі. І тепер, якщо вони хотіли вийти у фінал, то мали би збільшувати тиск на ворота Говдяка. Однак, замість цього первомайці знову пропустили Романюка, який оформив дубль. Градус гри піднявся, і кожна з команд мала шанси, щоб схилити шальки терезів на свій бік. Та прикарпатцям вдалося втримати перемогу, яка вивела їх до фіналу.

ЗОШ № 10 (Івано-Франківськ) – ЗОШ № 5 (Первомайськ) – 2:1
Голи:
Романюк (14, 19) – Бєлік (16)
Попередження: Рибак (9)

Після зіграних півфіналів «нижнього» та «верхнього» плей-оф розпочалось найцікавіше – поєдинки за підсумкові місця. І першими на паркет столичного спорткомплексу ЦСК ЗСУ вийшли команди, які програли свої півфінали «нижнього» плей-оф, і тепер їм доводилось боротись за підсумкове сьоме місце. Рівненська команда вийшла на гру проти Новопсковської ЗОШ без свого лідера – Форманюка, який, нагадаємо, отримав дві жовті картки у попередньому матчі. І, виходячи з цього, поставало питання: хто у «червоно-чорних» може замінити їх провідного гравця. Тим не менш, по ходу першого тайму не було такого враження, що у рівнян когось не вистачає. Вони грали в атакувальний футзал та володіли ініціативою, через що новопсковцям доводилося сподіватись на контрататаки. А скоро команді з Рівного вдалося відкрити рахунок. І це було більш-менш логічно. Однак, новопсковці не залишали надій відновити рівновагу.

Втім, варто сказати, що після перерви картина гри трохи змінилась. Новопсковці почали більше грати на атаку, і в результаті у їх суперників іноді виникали проблеми. Зрештою, це призвело до того, що на 13-й хвилині Русило привіз на свої ворота штрафний, який чітко виконав Сімінченко. Так рахунок став 1:1. А трохи згодом той же Сімінченко мав аналогічну спробу виконати штрафний, однак цього разу вона виявилась невдалою. Після цього обидві команди наполегливо шукали щастя у чужих воріт, однак, незважаючи на це, рахунок залишався нічийним. І це, врешті-решт, призвело до першої на турнірі серії пенальті. А там все вирішив неточний удар Сімінченка, з яким впорався Левченко. І саме цей «сейв» голкіпера НВК № 26 приніс рівнянам підсумкове сьоме місце.

Матч за 7 місце
Новопсковська ЗОШ (Луганська обл.) – НВК № 26 (Рівне) – 1:1(по пенальті – 2:3)
Голи:
Русило (5) – Сімінченко (13)
Попередження: Шестаков (6), Гламаздін (10) – Русило (12)

У протистоянні між ЗОШ № 9 та НВК № 14 мав визначитись не тільки володар підсумкового п’ятого місця, а і переможець «нижнього» плей-оф. Тому, це мало стимулювати обидві команди на гру, перш за все, в атаці. І дійсно обидва суперники зробили акцент саме на гру попереду. Однак, краще ця ставка зіграла у ніжинців, які на 4-й хвилині повели у рахунку. І не сказати, що після пропущеного м’яча подоляни знітились, але вони трохи спустили свій атакувальний «пар». Втім, ближче до кінця першого тайму гравці НВК № 14 активізувались, однак до рівного рахунку це не призвело.

Зате на початку другої половини зустрічі представники Хмельниччини спробували ще більше активізуватись. І цим вони спричинили активність у відповідь від ніжинських візаві. Але у підсумку така гра на зустрічних курсах призвела до того, що пдолянам все-таки вдалося зрівняти рахунок на 14-й хвилині, коли Боднарчук замкнув на дальній штанзі простріл з лівого флангу. І якщо у грі за сьоме місце після того, як рахунок став рівним, побільшало боротьби, то тут після відновлення рівноваги стало більше помилок в обох команд. Вочевидь, це пов’язано з тим, що обидва колективи боялись пропускати. Зрештою, доля п’ятого місця вирішилась у серії пенальті, де сильнішими стали гравці з Ніжина.

Матч за 5 місце
ЗОШ № 9 (Ніжин) – НВК № 14 (Кам’янець-Подільський) – 1:1 (по пенальті – 5:4)
Голи:
Попов (4) – Боднарчук (14)

І знову на майданчику спорткомплексу ЦСК ЗСУ було протистояння однієї з найкращих атак цьогорічного Всеукраїнського фіналу ШФЛУ проти одного з найкращих захистів. Тепер вже – у рамках гри за бронзові медалі. Іннілецька команда одразу показала, що гратиме виключно на атаку, і дуже скоро така гра дала свої плоди. Вже на 3-й хвилині представники Вінниччини повели в рахунку. І після цього вони не зупинялись та продовжували грати у такому ж атакувальному ключі, шукаючи нові ключі до воріт Грицика. По такій грі первомайцям залишалось розраховувати тільки на «лакі-панч». До того ж, не будемо забувати про їх коротку лавку запасних , через що «блакитно-чорні» більше втомлювались. Всі ці фактори і призвели до того, що згодом іллінці подвоїли свою перевагу. Однак, після того вони, вочевидь, трохи розслабились та почали грати по рахунку. Це, мабуть, відчули і первомайці, які почали трохи сміливіше грати на атаку. І в результаті на 13-й хвилині Товстіхіну вдалося скоротити рахунок до мінімуму.

Здавалось, що після цього первомайці зберуться з силами та зможуть відновити рівновагу в рахунку. Однак, помилка Грицика, який не зміг зафіксувати м’яч у руках після дальнього удару Семенюка, призвела до того, що рахунок став 3:1 на користь іллінецьколї НВК «ЗОШ-гімназії № 2». А сам Семенюк, до речі, оформив дубль. Після цього пропущеного голу «блакитно-чорні» пішли відіграватись, однак замість того отримали ще один гол у свої ворота. І знову не обійшлося без курйозу. Цього разу відзначився Завертаний, який по-футбольному вибив м’яч зі своїх воріт, а «круглий» зрадницьки стрибнув перед Грициком. В результаті Завертаний відзначився своїм другим «воротарським» голом на турнірі та ще більше наблизив свою команду до бронзових нагород. До того ж, у ЗОШ № 5 вже далеко не все виходило в атаці, що збільшувало шанси представників Вінниччини на перемогу у «бронзовому» фіналі. А гол Гончара остаточно зняв питання про володаря бронзових медалей, яким стала команда іллінецької НВК «ЗОШ-гімназія № 2» з Вінницької області.

Матч за 3 місце
Іллінецька НВК «ЗОШ-гімназія № 2» (Вінницька обл.) – ЗОШ № 5 (Первомайськ) – 5:1
Голи:
Семенюк (2, 17), Гончар (10, 29), Завертаний (21) – Товстіхін (13)

Суперники по фіналу Шкільної футзальної ліги України зустрічались між собою на груповій стадії змагань. Тоді перемогу здобули івано-франківці. А тепер же ці команди мали визначити в очному протистоянні найкращу шкільну команду України. До того ж, дніпровці прагнули взяти реванш у при карпатців за поразку. І вже на 2-й хвилині Кошман позначив це бажання «червоно-чорних», забивши гол у ворота ЗОШ № 10. Це одразу пожвавило гру, яка почала проходити на дуже високих швидкостях. По ходу першого тайму моменти виникали у обох команд. У івано-франківців можна згадати кілька хороших ударів зі штрафних, а також дальніх пострілів, після яких Ткачу доводилося вступати у гру. До того ж, як завжди, на вістрі атак прикарпатської команди активно проявляли себе Романюк та Грабан. У дніпровців же було кілька доволі непоганих випадів, які могли закінчитися взяттям воріт Говдяка. Але ближче до кінця першої половини зустрічі ініціативою більше володіли все ж таки вихованці ЗОШ № 10, яким треба було відіграватись. І в результаті одночасно з сиреною на перерву Романюку таки вдалося відновити рівновагу в рахунку.

Забивши «гол у роздягальню», івано-франківці продовжили грати у наступальному стилі і після перерви. Однак, тим де самим відповідали і дніпровці. Зокрема, дуже непоганий момент був у Кошмана, який пробивав у дальній кут воріт Говдяка, але не влучив. Хоча міг би Кошман віддати на Бутенка, який біг паралельним курсом і цілком реально міг би замкнути ймовірний простріл. Однак, разом з тим візуально здавалося, що гравці ЗОШ № 10 більше володіли ігровою перевагою. Вони часто-густо шукали можливості для взяття воріт Ткача. У відповідь на це тренерський штаб СЗОШ № 54 взяв тайм-аут, щоб трохи збити наступальний порив прикарпатців. Але після цієї «хвилини» картина гри практично не змінилась. А на 27-й хвилині Романюк, скориставшись помилкоюб Ткача та його партнерів по команді, оформив дубль та, відповідно, вивів ЗОШ № 10 вперед.

Остання хвилина зустрічі виявилась дуже емоційною. Спочатку Радченко зрівняв рахунок у матчі. Але вже за кілька миттєвостей Романюк оформив хет-трик. І цей гол івано-франківської «десятки», як виявилося згодом, став «золотим» та приніс команді івано-франківської ЗОШ № 10 звання чемпіона Шкільної футзальної ліги України сезону 2017/2018 р. р.

Фінал
СЗОШ № 54 (Дніпро) – ЗОШ № 10 (Івано-Франківськ) – 2:3
Голи:
Кошман (2), Радченко (30) – Романюк (15, 27, 30)
Попередження: Бутенко (6)

За матеріалами офіційного сайту Асоціації футзалу України
Фото: Ігор Супкарьов

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.