Багаторічний капітан і найкращий «гвардієць» в історії івано-франківського «Урагану», справжня легенда вітчизняного футзалу – Роман Кіндратів –  розповів про нові виклики у Першій лізі, атмосферу у «Візі-Втормі», перегорнуту сторінку з «Ураганом» та нову історію у ветеранському футзалі.

– Ти практично всю ігрову кар’єру провів в «Урагані». Як воно змінити команду, і як почуваєшся в новому колективі?
– Почуваю себе добре, бо практично всі гравці місцеві, і це люди, яких я добре знаю. Тренуємося разом ще не так багато часу, але стараємося звикати один до одного. Зіграли дві гри, могли й три, однак, на жаль, один із суперників не приїхав на гру. Загалом, адаптація проходить нормально, тим більше, що добре знаю тренерів і керівників команди.

– Якщо говорити про Екстра-лігу та Першу лігу. Різниця у рівнях чемпіонату суттєва?
– Різниця відчутна. Екстра-ліга – професійна ліга, тому відповідним є процес підготовки. Це щоденні тренування, інколи тренування і двічі на день. Тут на разі не можемо присвятити скільки часу, бо люди ще працюють, тому тренуємося два рази в тиждень. Але, думаю, що з листопада тренувань побільшає.

– Тим не менше, формат Першої ліги змінився. Це швидше позитив?
– Це, однозначно, великий плюс, і чемпіонат стає схожим на серйозні професійні змагання. Минулого сезону особисто для мене формат був незрозумілим. Виходить, три команди з Івано-Франківська, одна зі Львова, і вони, можна сказати, «варяться» у своєму соку, і звідси логічне запитання – звідки буде прогрес, зростання в майстерності? А зараз – 10 команд, з роз’їздами, далі – плей-оф, тому буде значно цікавіше.

– В той же час більш гострим стає питання фінансування для команд, на які очікують справді далекі виїзди, через всю країну…
– Як на мене, команди, які заявлялися на чемпіонат, це питання вивчали, розраховували свої сили, заручалися підтримкою, тому все повинно бути гаразд. Звичайно, що може так статися, що до кінця змагань хтось і зійде з дистанції, якраз через проблему грошей, але як мінімум перші тури це не мало б торкнутися. Втім, дай Бог, щоб збереглося 10 команд, котрі в чесній боротьбі визначать сильнішого.

– Зрозуміло, що ти слідкуєш за суперниками, чи можна говорити про фаворитів чемпіонату, чи принаймні про команди, які демонструватимуть впевнену і стабільну гру?
– Думаю, про це можна буде говорити тоді, коли ми зіграємо перше коло, зустрінемося віч-на-віч з кожним суперником на паркеті. Буде результат на табло, аналіз гри, і якесь об’єктивне бачення ситуації.

– «Віза-Вторма» озвучила досить таки амбітні плани на сезон, вони під силу команді?
– «Віза-Вторма» і до цього сезону була непогано укомплектованою, сильною командою, де зібрані одні з кращих гравців області. До того ж, влітку додалися виконавці з Екстра-ліги, збільшилася конкуренція, зросло бажання ще більше працювати, доводити, тому колектив стане ще сильнішим і боєздатнішим.

– Яку програма максимум ставиш перед самим собою?
– Вигравати в кожному матчі, тішити своєю грою вболівальників і бути прикладом для молоді. Хотілося б, щоб «Віза-Вторма» здобула путівку в Екстра-лігу, думаю, що це цілком реальна мрія, і бажання всіх хлопців підвищитися в класі. Крім того, це тільки плюс для івано-франківців, які стануть свідками ще одного дербі: «Ураган» – «Віза-Вторма». Було б цікаво!

– Чи є особисті цілі чи бажання встановлювати якісь особисті рекорди?
– Я хочу продовжувати грати, і отримувати від цього задоволення. Фізично почуваю себе добре, тому щасливий.

– Про тренерську кар’єру не задумувався?
– Поки я гравець, але в майбутньому хотілося б спробувати.

– Ти продовжуєш виходити на паркет Коледжу фізичного виховання, але в складі іншої команди, які емоції?
– В цьому залі я провів 15 сезонів ігрової кар’єри, пам’ятаю всі його трансформації, він для мене рідний, тому мені завжди приємно тут грати, це як відчуття дому.

– Андрій Сімка з переходом у «Візу-Вторму» не зрадив своїй «сімці», ти ж змінив ігровий номер…
– Тут немає ніякої таємниці, навіть «підводної течії» чи забобону – залишилося кілька вільних номерів, улюбленої «четвірки» не було, тому тепер я «дев’яносто перший» (сміється – авт.).

– Позаду 15 років історії з «Ураганом», настільки важко було перегорнути цю сторінку?
– Не буду кривити душею, було дуже важко, потрібен був час, щоб все прийняти, обдумати, зрозуміти. Пройшло кілька місяців, і на даний момент розумію, що все, що не робиться – на краще. Так, «Ураган» – частина життя, він залишиться назавжди в серці, але життя продовжується!

– Одразу 13 гравців «Урагану» за підсумками сезону 2017/18 стали «вільними агентами», чи слідкуєш за продовженням кар’єри своїх екс-одноклубників?
– Радує, що всі знайшли собі команди! Хтось змінив місто, хтось країну, але всі продовжують кар’єру, грають, підвищують майстерність. Це новий етап у житті кожного. Звичайно, що слідкую за ними, читаю новини, дивлюся огляди. Василь Кефа у Латвії забиває у кожній грі, хороший футболіст, тому не можу не тішитися за нього. Олександр Гірка у чемпіонаті Польщі забив класний гол, реалізовують моменти Мар’ян Пелех, Ігор Корсун, Петро Шотурма… Хлопці пройшли в «Урагані» хорошу школу, отримали досвід, тому заслужили продовжувати свою кар’єру, і приносити користь вже іншим командам.

– У вересні тобі виповнилося 40 років, а нещодавно ти дебютував у ветеранському футзалі, як почуваєш себе у новому амплуа?
– Добре, що є такий чемпіонат для ветеранів різних вікових категорій. На даний момент для мене актуальна «40+» (сміється – авт.). Вдвічі приємно, що львівська команда «ТВД», котра колись грала у Вищій лізі, завдяки президенту Мирону Кіндію, відроджується у такому ветеранському форматі. У «ТВД» багато людей, з якими я грав свого часу, це титуловані футболісти – майстри спорту, чемпіони України, це люди, з якими зустрічався ще 5-10 років тому на майданчику. Радий, що мене запросили, є можливість пограти в чемпіонаті і Кубку.

– В Одесі ти встиг зіграти на Кубок України, потім у Львові – на міжнародному турнірі «40+», де зустрівся із ще однією «ураганівською» легендою – кращим бомбардиром клубу Валентином Цвєлих…
– Дуже радий був побачити Валіка Цвєлих. Він досі у хорошій формі, забиває голи, такий самий заряджений на перемогу. Ніби і не минуло скільки років…

– Як, загалом, сприйняли тебе у ветеранському середовищі?
– Дехто був здивований мене там побачити, але атмосфера була позитивна.

– В одному з інтерв’ю ти сказав, що почуваєш себе наймолодшим…
– Ну так сталося, що я справді наймолодший, і знову ж таки, це не може не подобатися, що хоча б десь я не найстарший (сміється – авт.).

– Якраз про статус. У «Візі-Втормі» почуваєш себе більш досвідченим наставником для хлопців?
– Почуваю себе гравцем, який під час тренувань та ігор може дати пораду, допомогти в якогось питаннях.

– Твій особистий секрет спортивного довголіття?
– Це режим, починаючи від харчування, здорового сну, відновлення тощо. Організм потрібно тримати в тонусі. І, однозначно, любити футзал, навіть, я б сказав, жити ним.

– Не залежно в якій футболці грає Роман Кіндратів, він завжди виходить на паркет для вболівальників. Твої побажання людям, які завжди вірять в тебе і підтримують?
– Скажу, що івано-франківцям справді пощастило, бо є на кого подивитися і в Екстра-лізі, і в Першій-лізі, тому це тільки сприяє популяризації цього виду спорту, і підвищує інтерес. Всім вболівальникам – багато яскравих ігор та позитивних емоцій.

За матеріалами прес-служби ФК «Віза-Вторма» (Івано-Франківськ)

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.