Євро-2019 (жінки). Матч за 3 місце. Україна – Росія – 2:2 (по пенальті – 2:3)

Поєдинок за третє місце проти збірної Росії очікувався з нетерпінням, надією та тривогою. Чому з тривогою? Перед цим матчем автору цих строк довелось почути таку думку, що росіянки все-таки переважають українську збірну в командному русі. Але було бажання побачити, що на практиці все виглядає з точністю до навпаки.

Хоча росіянки, в принципі, на стартових хвилинах гри спробували прибрати ініціативу до своїх рук, і навіть перевірили готовність Сагайдачної до матчу. Однак, наш воротар виявилась готовою, і це мало би вселити надію. До того ж, українки вирівняли гру, а подекуди і створювали небезпечні моменти біля воріт Іванової. Зокрема, по ходу першої 20-хвилинки можна згадати спробу Сидоренко вийти віч-на-віч з голкіпером збірної Росії, а такої небезпечний удар Титової, який у відчайдушному підкаті заблокувала Алемайкіна. Є велика ймовірність того, що якби не цей підкат, то м’яч був би у воротах Іванової.

Однак, на жаль, українки пропустили першими. Самородова вивела Данилову на ударну позицію, а та буквально «прошила» Сагайдачну. Однак, варто віддати належне підопічним Олега Шайтанова, які віднеслись до цього спокійно. «Синьо-жовті» продовжували грати без якихось емоцій, але в той же час намагались знайти слабкі місця в обороні російської збірної. І варто сказати, що основні проблеми у підопічних Євгена Кузьміна виникали тоді, коли на майданчик виходила друга четвірка «синьо-жовтих». Тоді наші дівчата активно завантажували м’ячами Дударчук, і вона, знаходячись попереду, тримала російських футзалісток у постійній напрузі. Однак, на 15-й хвилині м’яч влетів у ворота Сагайдачної. Українки не розібрались у власному штрафному майданчику після розіграшу росіянками ауту і забули там Лебедеву, яка фактично з метра переправила м’яч у ворота. Так рахунок став 2:0 на користь збірної Росії.

Однак, наші дівчата не знітились, що показали подальші події. Вони продовжили грати у свій футзал, і навіть «подарували» росіянкам п’ятий фол. Однак, наприкінці першого тайму рахунок цілком реально міг ставати 3:0 на користь російської збірної. І м’яч таки олинився у воротах української збірної, але перед цим арбітри угледіли фол з боку Данилової. Тому, замість дубля 17-го номера збірної Росії стався дабл-пенальті у ворота Іванової. Зазвичай у таких ситуаціях «вирок» виконує Дударчук, але цього разу до м’яча підійшла Воловенко. І її удар був ідеальним – українкам вдалося відквитати один м’яч.

Цей гол подарував надію збірній України. І у другому таймі підопічні Олега Шайтанова взяли ініціативу в свої руки. Тут же стали наявними проблеми росіянок, які, мабуть, не звикли грати без м’яча. Окрім того, українки були трохи гострішими за своїх опоненток. Однак, підопічним Олега Шайтанова не вдавалось зробити головне – забити. Але шикарний шанс був наданий на 29-й хвилині, коли Іванова сфолила проти Форсюк, яка вже готувалась нанести удар фактично по порожніх воротах збірної Португалії. Беззаперечний пенальті, який вирішила пробити Титова. І капітан нашої збірної змогла зрівняти рахунок на табло арени «Мультиусос Гондомар».

Такий перебіг подій був на руку нашим дівчатам, яких, до того ж, підтримувала та гнали вперед українські вболівальники, які підтримували «синьо-жовтих». До речі, цікаво, що перед тим, як Титова забила пенальті, наші фани співали «Червону руту». Потім вони ще співали «Ой, смереко» та «Розпрягайте, хлопці, коней», і це мало додати сил підопічним Олега Шайтанова. І дійсно – українки почали діяти значно активніше. Однак, на жаль, у завершальній стадії атак нашим дівчатам постійно чогось не вистачало. Хоча по грі українки були більш близькими до того, щоб вирвати перемогу в основний час. Але траплялись і такі моменти, коли підопічні Олега Шайтанова помилялись, і ці помилки могли призвести до голу у ворота Сагайдачної.  Втім, незважаючи на все це, переможець «бронзового» фіналу в основний час виявлений не був. А це означало, що доля бронзових медалей вирішиться у серії післяматчевих 6-метрових.

А в серії пенальті все вирішили нерви. Після того, як рахунок став 2:2, на удар росіянки Олькової вийшла Митрофанська, але відбити удар суперниці голкіпер «Будстара-НПУ» не змогла. А після того настала черга пробивати свій удар Юлії Форсюк. І її удар, на жаль, мети не досяг. Таким чином, промах Юлії Форсюк фактично подарував бронзові медалі збірній Росії. Зараз можна, звичайно, спитати, чому не пробивала Дударчук (знаючи її силу удару, можна було передбачити, що Юлія битиме, але цього не сталось)

Що ж, а щастя було так близько… Збірна України стала четвертою на цьому континентальному форумі. З одного боку – це вже досягнення. А з іншого – хотілося б,звичайно, більшого. Тепер залишається тільки чекати на наступний Євро. Може, там нам усміхнеться фортуна, і наша жіноча збірна буде з медалями? І окрема подяка вболівальникам, які протягом усього матчу підтримували наших дівчат.

Україна (жінки) – Росія (жінки) – 2:2 (по пенальті – 2:3)
Голи: Воловенко (18 – з 10-метрового), Титова (29 – з 6-метрового) –  Данилова (9), Лебедева (15)
Україна (жінки): Сагайдачна, Митрофанська – Титова, Форсюк, Воловенко, Сидоренко – Дубицька, Шульга, Дударчук, Гриценко – Кирильчук
Росія (жінки): Іванова – Філісова, Олькова, Дурандіна, Нікітіна – Данилова, Алемайкіна, Самородова, Лебедева – Чернова, Крупіна
Попередження: Ледебева (16), Іванова (29)
Серія пенальті: Філісова – 0:1; Дубицька – 1:1; Чернова – 1:2; Воловенко – 2:2; Олькова – 2:3; Форсюк – 2:3

Артем ТЕРЕНТЬЄВ, «5х5»
Фото: УЄФА