ЧЄ серед університетів. Університет Мурсії – НПУ ім. Драгоманова – 3:0. ПІСЛЯМОВА

За підсумками поєдинку між НПУ ім. Драгоманова та університетом Мурсії наші єдині представниці України у жіночому турнірі чемпіонату Європи серед університетів поступились іспанкам 0:3, посіли третє місце у групі, але пройшли до чвертьфіналу. Кореспондент «5х5» поспілкувався з Ксенією Гриценко, яка проаналізувала цей матч.

Христина КОЗАЧЕНКО: «Якби ми зрівняли рахунок, то гра склалася б інакше»

– Христино, груповий раунд завершено. Дві перемоги і, на жаль, поразка в останньому турі від іспанок. Що можеш сказати по грі з іспанками? Чому не вдалося забити іспанкам?
– У нас тактика була грати в пресинг. По ходу гри іспанки перебудовувались у «3-1» та «4-0», ми були до цього не готові. Нам перебудовуватись було складно, так як ми ніколи не грали в таку тактику. Вони були трохи сильніше за нас.

– Саме в тактичному плані?
– Так, саме в тактичному плані з ними було складно грати.

– У третій грі поспіль ваша команда першою пропускала. У двох матчах відігрались та виграли, у цьому – не вдалося. Здалося, що в певний момент було якесь нерозуміння, чому не вдавалось забити – було якесь невезіння. Чим можна пояснити таке невезіння?
– Перш за все, повторюсь, було складно грати тактично. Ми створювали моменти. Можливо, нереалізація цих моментів зіграла проти нас. Також у нас був вихід віч-на-віч, де суддя не дав червону картку. Можливо, це був переломний момент.

– Чи можна вважати, що десь іспанкам допоміг другий забитий м’яч? Адже якби вони не забили, то гра могла би скластись по-іншому.
– Можливо. Якби ми забили та зрівняли рахунок, то все могло би бути по-іншому. Але так склалося – це футзал. Іспанки забили другий м’яч, і їм пощастило більше.

– Зараз у команди буде вихідний день, а потім 21 липня – чвертьфінальна гра з університетом Руана. Чи є вже якась інформація по цій команді, і як будете налаштовуватись на цю гру?
– Поки у нас інформації немає. Спочатку в нас буде вихідний, а потім будемо розглядати та розбирати тактично цю команду.

Артем ТЕРЕНТЬЄВ, «5х5»