13 тур Гранд ліги Львова. Огляд під мікроскопом + ВІДЕО

У суботу, 17 серпня, відбувся черговий, 13-й за ліком, тур в Гранд Лізі Львова серед аматорських команд з футзалу на відкритих майданчиках. І цей тур став одним з ключових у розподілі місць у верхній частині турнірної таблиці, оскільки він став першим туром в другому колі, в якому зустрілися команди, які змагаються за золоті нагороди, в очному протистоянні. І хоча до завершення чемпіонату ще залишається три тури, але вже зараз сміливо можна стверджувати, що медалі першості розіграють між собою три колективи, причому після поразки у звітному турі шанси «Максимуса» суттєво знизилися на перемогу в чемпіонаті, для повернення в чемпіонську гонку їм треба надіятися на андердогів, які би змогли відібрати очки у «Бастіона» та «NG Metal». Все йде до того, що саме ці два колективи розіграють золоті нагороди в останньому турі поточної першості в очній зустрічі, адже на даний момент жоден з колективів не втрачав очок в другому колі, причому фортечники перемагають своїх суперників у другій частині з різницею в рахунку в 3 чи більше голів.

Звітний тур відзначився відразу кількома знаковими подіями, на яких варто зупинитися. По-перше, в трьох з чотирьох матчів зафіксовано вольові перемоги, на які даний чемпіонат не надто щедрий. Відразу три команди, які програвали по ходу матчу, змогли змінити фінальний рахунок на власну користь. По-друге, в турі було призначено відразу 3 пенальті, причому усі вони були вдало реалізовані. По-третє, перервалася гольова серія Володимира Іляша, який до того забивав у 10-ти поспіль поєдинках. Як в минулому турі гольову серію Ореста Патька, так і в цьому турі серію Володимира змогли перервати гравці «NG Metal», які, схоже, більш ретельніше за інші команди підходили до підготовки до гри проти цих грізних форвардів. Тут також варто згадати про гольову серію Віталія Багряка, яка триває вже три тури поспіль. Проте якщо більш глибше проаналізувати матчі, в яких забивав Віталій, то можна відмітити, що він не забивав лише в 1-му, 4-му та 10-му турах, але ради справедливості треба сказати, що в 1-му турі його команда пропускала матч, а в 4-му та 10-му турах Віталій був відсутнім на матчах своєї команди, тому варто говорити, що людина-гол Віталій Багряк забиває в усіх поєдинках цього чемпіонату, в яких приймає участь. Іншим гравцем, в якого намітилась певна гольова серія є Василь Денис, який забиває вже третій тур поспіль, завдяки чому йому вдалося вийти на другу сходинку в таблиці бомбардирів. Ще одне досягнення, яке підкорилося в 13-му турі стало відразу 4 гольові передачі Маркіяна Леська, який вдало асистував своїм партнерам в матчі проти «Меркурію». Подібне досягнення вдавалося лише Ярославу Лавріну з GTL в 4-му турі чемпіонату.

В 13-му турі було забито 22 м’ячі (5,5 м’ячів за гру), що стало найвищим показником в другому турі чемпіонату. З цих м’ячів 3 було забито, використовуючи тактику гри в 5 польових гравців (причому 2 м’ячі забила команда «Максимус», яка є явним лідером чемпіонату в даному показнику, у них вже 11 забитих м’ячів завдяки тактиці в 5 польових гравців, для порівняння в найближчого переслідувача «CoreValue» – 4 м’ячі), 3 м’ячі забито з пенальті, 1 м’яч забито в порожні ворота. Арбітрами було показано 8 жовтих карток (в середньому 2 картки за гру) та 1 червону картку (за друге попередження), причому дане вилучення вже стало 4-м в поточній першості для гравців «Fujikura». Жоден з гравців не відзначився хет-триком, п’ятеро футзалістів записали на свій рахунок по дублю.

Тепер спробуємо коротко описати усі 4 матчі, кожен з яких мав свою інтригу, і в кожному з яких боротьба велася практично до фінального свистка, незважаючи на рахунок на табло.

АК «Старява» – «Меркурій» – 5:1 (0:1).
Голи: Радько 26’ (Лесько), Фролов 27’ (Радько), Фролов 28’ (Лесько), Білоус 28’ (Лесько), Білоус 29’ (Лесько) – Вишиваний 11’ (Ленько).
Попередження: Фролов 21’, Чорний 24’, Ковалишин 27’.
АК «Старява»: Пунда, Михалець, Білоус, Бішко, Ковалишин, Лесько, Лех, Матис, Палиг, Радько, Фролов, Чорний.
«Меркурій»: Кадира, Вишиваний, Залізняк, Павлик, Паращин, Федорчук, Ленько.
Гравець матчу: Лесько (АК «Старява»).

У звітному поєдинку команди вирішували дещо різні задачі, хоча глобально вплинути на розподіл місць в турнірній таблиці жодна з команд вже не може. Якщо планетарні мали за мету піднятися з останньої сходинки чемпіонату, причому даний тур був у цьому плані чи не найпривабливішим, адже далі йдуть матчі з лідерами чемпіонату, то старявці мають на меті піднятися якомога вище в таблиці, причому вже зараз можна говорити, що їм під силу замахнутися навіть на четверте підсумкове місце. Відразу відмітимо, що обидві команди не змогли виставити свої оптимальні склади. Якщо Юрій Хавер не зміг задіяти лідерів команди Юрія Кульматицького та Андрія Коваля, то Сергій Федорчук взагалі зміг зібрати лише 6 польових гравців, і саме цей фактор став вирішальним у даному матчі.

Хоча очікувалося, що ініціативу з перших хвилин захоплять старявці, проте початок матчу дещо здивував, команди розпочали поєдинок на зустрічних курсах, гострі моменти виникали біля обох воріт зі завидною регулярністю. Найбільше старалися в складі планетарних дует форвардів Роман Вишиваний та Юрій Ленько, які кілька разів розігрували гострі атаки біля воріт Ігоря Пунди, одна з яких завершилась голом Романа Вишиваного. Після пропущеного м’яча старявці намагалися затиснути суперника в його штрафному майданчику, проте планетарні вдало оборонялися, а також впевнено діяв в рамці воріт Віталій Кадира. Тому на перерву команди пішли зі закономірною мінімальною перевагою команди Сергія Федорчука.

По перерві очікувалася навала від старявців, проте насправді картина на майданчику не надто змінилася – планетарні старалися на кожну атаку суперника відповідати нічим не менш гострішою власною контратакою. І так тривало до 26 хвилини, доки не спрацювала комбінація старявців при грі в 5 польових гравців. На той час вже стало помітно, що фізично гравці «Меркурію» вже сильно підсіли, вони вже не могли відповідати настільки швидкими та різкими випадами на атаки суперника, і питання стояло, наскільки довго зможуть вони протриматись вшістьох проти двох повних четвірок старявців. На жаль, на кінцівку матчу підопічних Сергія Федорчука не хватило, тому підсумковий рахунок 5:1 хоча і не повністю відображає перебіг подій в матчі, проте слід визнати закономірним через повністю провалену останню 5-ти хвилинку гри.

Тепер гравці АК «Старява» мають непогані шанси поборотися з айтішниками за четверту сходинку першості, до якої їм залишилося 2 залікові бали, а планетарним після перемоги логістів важко буде розраховувати навіть на сьоме місце за підсумком літнього чемпіонату. 

«Fujikura» – GTL – 1:3 (1:2).
Голи: Сенишин 2’ (пенальті) – Лаврін Ю. 11’, Хомченко 15’ (Кунський), Лаврін Я. 19’ (Лаврін Ю.).
Попередження: Сенишин 21’ – Кунський 22’.
Вилучення: Якимов 18’ (повторне попередження).
«Fujikura»: Бурмас, Мірзаєв, Буцик, Задорожний, Сенишин, Стегніцький, Танечник, Федина, Якимов.
GTL: Сіньков, П’ятковський, Кунський, Лаврін Я., Лаврін Ю., Романишин, Хомченко, Хохлов.
Гравець матчу: Лаврін Ю. (GTL). 

Знаючи, що конкуренти за 5-ту сходинку з АК «Старява» перемогли у своєму матчі, перемога конче була необхідною і підопічним Володимира Когута для збереження статусу-кво між цими командами. Через вилучення в попередній грі даний матч пропускав тренер кабельників, тому він зміг повністю зосередитись на керуванні своїми підопічними з лави для запасних. Щодо логістів, то їм надавався шанс випередити планетарних в боротьбі за сьому сходинку першості, а при переможному рахунку в перспективі навіть поборотися з кабельними за шосте місце. Тому можна даний матч назвати боротьбою за 6 очок, хоча нам невідомо, чи перед якоюсь з команд стоїть завдання боротися за певне місце в підсумковій таблиці першості. Щодо складів команд-суперниць, то, як завжди, логісти грали своїм практично незмінним складом, в той час як кабельники вже давно носять назву найбільш непередбачуваної в плані складу команди. На дану гру вони не змогли задіяти кількох своїх основних гравців, в тому числі і двох миколаївських легіонерів, проте і наявні гравці являли собою досить грізну силу. Але дане протистояння стало взірцем того як порядок б’є клас, і команда, яка знаходилась нижче в турнірній таблиці завдяки дисциплінованій та компактній грі змогла здолати колектив, який вважався фаворитом у даному матчі.

Матч розпочався так, як тільки могли мріяти гравці «Fujikura» – вже на старті поєдинку за гру рукою вони отримали право на пенальті, яке вправно реалізував Назар Сенишин. Взагалі, Назар виявився найпомітнішою фігурою в складі кабельників у звітному матчі. Чого тільки варті його влучання в каркас воріт суперника чи ті емоції, які він виявляв після даних влучань. Але доки гравці «Fujikura» промахувалися з вбивчих позицій, доки витрачали свої сили на суперечки з арбітрами, логісти тихою сапою робили свою справу – потрохи набралися сміливості вибігали в нечасті контратаки, які під кінець тайму втілилися в забиті м’ячі. Таким чином, перший тайм закінчився за переваги команди Ігоря Романишина 2:1 і не було видно, за рахунок чого збираються рятувати ситуацію кабельники. Ще більше їхнє становище погіршилося з вилученням Ореста Якимова, оскільки логісти реалізували чисельну перевагу, встановивши рахунок на табло 3:1. Звичайно, до кінця матчу в кабельників були ще моменти для відновлення інтриги, гострі моменти були чи не в усіх гравців «Fujikura», включаючи кіпера Мар’яна Бурмаса, проте в той день Фортуна була на боці логістів, тому що, можливо, вони більше прагнули перемоги, і вона була їм більше потрібною.

Як наслідок, GTL здобуває третю перемогу в чемпіонаті, наближається до шостої сходинки, яку наразі посідає «Fujikura», на відстань 3 очок і зберігає шанси зачепитися за цю сходинку. Що ж до кабельників, то команда, яка ще донедавна вважалася претендентом на призові місця, яка єдиною змогла перемогти лідера «Бастіон», наразі наблизилась до зони аутсайдерів, показуючи досить посередню гру і втративши мотивацію до подальшої боротьби. Хочеться вірити, що вже в наступному турі команда спростує наші слова і ми знову побачимо той монолітний колектив, який здобув кілька яскравих та незабутніх перемог в літньому чемпіонаті. 

«Максимус» – «NG Metal» – 2:3 (1:1).
Голи: Миколюк 14’ (Галамага), Гриник 28’ (Галамага) – Горбатий 10’ (Кіндратів), Денис 17’ (пенальті), Маринюк 17’.
Попередження: Миколюк 17’ – Цюпка 23’.
«Максимус»: Жезло, Галамага, Гриник, Іляш, Кушла, Михалюньо, Москвитин, Патуляк, Сергієнко, Хіреш, Миколюк.
«NG Metal»: Русецький, Чеботарь, Горбатий, Денис, Кіндратів, Кольцун, Маринюк, Савін, Хавер, Чеботарьов, Цюпка.
Гравець матчу: Маринюк («NG Metal»).  

Без сумніву, даний матч носив звання центрального матчу туру, від нього очікувалося відповіді на запитання, хто продовжуватиме боротьбу за золоті нагороди першості, а вболівальники очікували на справжній футзал у виконанні майстрів найвищого гатунку. І в даному випадку ніхто не був обманутим, усі передматчеві сподівання були виправдані, цей матч можна сміливо заносити в архів найцікавіших протистоянь аматорського футзалу Львова.

Нагадаємо, що перед цим туром обидві команди поділяли 2-3 сходинки в турнірній таблиці, маючи в своєму активі рівну кількість залікових балів, відстаючи від лідера на 2 очки. Як і годиться в такому матчі, обоє суперників залучили на матч усіх найсильніших своїх гравців, тому ще перед матчем стало зрозумілим, що боротьба нас очікує з першої до останньої хвилини на кожній ділянці ігрового майданчика. Нічого нового чи особливого обидва наставники не запропонували своїм опонентам, дві команди старалися грати обережно, зводячи до мінімуму ризик помилитися. Проте саме помилки максималістів визначили переможця в даному матчі, адже усі три пропущені м’ячі вони «привезли» собі самі, і тепер вони можуть винити лише самих себе за практично втрачені шанси на золоті нагороди першості. Проте про все по порядку в короткому огляді даного матчу.

Більш гостріше розпочали матч металісти, які вже на перших хвилинах мали два гострі моменти, проте реалізувати їх змогли. Але вже невдовзі максималісти зуміли перехопити ініціативу і вже у них почали виникати гострі моменти, які вдало нейтралізував Назарій Русецький. Взагалі, кіпер металістів виручив свою команду в кількох складних моментах, тому його слід вважати одним з натхненників перемоги. Однак, попри гострі моменти біля обох команд, більшість боротьби проходила в центрі поля, команди старалися довго контролювати м’яча, дуже бережно відносилися до нього, стараючись уникати передач в боротьбу чи ризикованих передач. І в такій позиційній боротьбі дуже багато значив перший забитий м’яч, адже він давав значну перевагу. Саме таку перевагу отримали металісти, які зуміли першими відзначитися після невдалого виходу з оборони від Володимира Іляша. Після цього зрозумівши, що позиційно важко боротися проти металістів, Олег Галамага використав тактику гри в 5 польових гравців, яка за лічені секунди дала свій результат – шульга Павло Миколюк зрівняв рахунок в матчі, встановивши кінцевий рахунок першого тайму 1:1.

Після перерви командам довелося все розпочинати з початку, проте в цей момент вирішальним фактором стали помилки в обороні від максималістів. Протягом однієї хвилини вони двічі обрізалися біля своїх воріт, чим вдало скористався Мар’ян Маринюк, який спочатку заробив пенальті для граючого тренера Василя Дениса, а потім вже самостійно реалізував вихід сам-на-сам з Андрієм Жезлом. Таким чином, на початку другої половини гри рахунок на табло став 3:1 на користь металістів, і нічого іншого як йти на ризик в Олега Галамаги не залишалося. І цей ризик мало не привів до ще більших проблем для максималістів, адже в цей день гравці «NG Metal» дуже вдало діяли в захисті, а сумніватися в їхній виконавській майстерності при виходах в контратаку не доводиться. Було видно, наскільки зарядженими були підопічні Василя Дениса, вони догравали усі моменти, підстраховували один одного, йшли в усі єдиноборства, було видно, що перемоги вони не збираються випускати. В цьому плані варто відмітити Назара Цюпку, який просто несамовито рвався в боротьбу, вигризав навіть безнадійні м’ячі, отримував по нагах, але підводився і далі продовжував гру. Не можна сказати, що не хотіли перемогти і максималісти, проте в той день усе, що їм вдалося, то за 2 хвилини до завершення матчу скоротити відставання і ще провести кілька небезпечних атак. Таким чином, в рівній боротьбі перемогу святкували підопічні Василя Дениса, які продовжують гонку за «Бастіоном», а максималістам залишається надіятися, що суперники втрачатимуть бали в матчах з командами, які знаходяться нижче в турнірній таблиці.

Наостанок, подякуємо обом командам за гру, яку вони продемонстрували, даний матч складалася на 90% з гри і лише на 10% з емоцій, які загалом не вплинули на перебіг подій на майданчику. Такі ігри і визначають силу і непередбачуваність чемпіонату. 

«Бастіон» – «CoreValue» – 5:2 (2:1).
Голи: Кузик 12’, Багряк 14’ (Косий), Кузик 20’ (Стасюк), Любуська 26’ (Кузик), Багряк 30’ – Малецький В. 3’ (Малецький М.), Малецький В. 20’ (пенальті).
Попередження: Дудаш 15’.
«Бастіон»: Стасюк, Савич, Багряк, Іванишин, Косий, Кудінов, Кулик, Лаба, Любуська, Цимбаляк, Кікоть, Кузик.
«CoreValue»: Петрушка, Зегарчук, Баран, Блащук, Дудаш, Малецький В., Малецький М., Москвін Є., Патько, Свищ, Тедіков.
Гравець матчу: Кузик («Бастіон»).

Останнім матчем в 13-му турі було протистояння між першою та четвертою командами чемпіонату, тому були підстави сподіватися на сенсацію у даній грі. Фортечники вже знали про перемогу металістів в попередньому матчі, тому будь-яка втрата очок відразу позбавляла їх одноосібного лідерства за підсумками звітного туру. Для айтішникам перемога в даному протистоянні була останнім шансом, щоб зачепитися за призові місця першості. Тому про принциповість даного матчу для обох суперників говорити не будемо, зазначимо, що обоє тренерів змогли залучити найоптимальніші склади, що свідчило їхню налаштованість на перемогу.

Шалену перевагу вже на початку зустрічі отримали айтішники, які вже на 3-й хвилині гри забили сімейний гол Малецьких, чим змусивши дещо занервувати фортечників, які, схоже, не були готові до такого повороту подій, оскільки ще деякий час після пропущеного м’яча вони не могли нащупати своєї гри. Проте допоміг їм щасливий випадок, який трапився на 12-й хвилині гри: після затяжної атаки м’яч, здавалося, влетів у їхні ворота, айтішники вже кинулися святкувати, а Андрій Кузик тим часом щосили запустив круглого в напрямку воріт Тараса Петрушки. Як виявилося, арбітри не побачили взяття воріт фортечників, тому м’яч після удару Андрія залишався у грі, і він вдало перелетів через кіпера і залетів практично в порожні ворота. Що саме спонукало воротаря залишити свої ворота порожніми нам невідомо, проте Тарас Петрушка у звітній грі наварив стільки для своєї команди, що хотілося би довідатися, чому Євген Москвін не замінив його ще протягом першого тайму на досвідченого Олексія Зегарчука. Відразу після пропущеного м’яча від Андрія Кузика в ворота айтішника влетів м’яч від Віталія Багряка, якому, схоже, нема різниці кому і скільки забивати, оскільки він забиває в усіх матчах, де приймає участь, причому в більшості випадків забиває більше одного м’яча за гру. Таким чином, 2:1 на перерву переможцями пішли фортечники.

Після перерви малюнок гри не надто змінився, домінували на поля фортечники, хоча й у команди «CoreValue» було кілька гольових моментів, проте реалізувати вони змогли один з пенальті. А воротар айтішників й надалі продовжував помилятися, його невпевненість передалась  польовим гравцям, тому більшість м’ячів вони пропустили з розряду «необов’язкових», а завершувався матч під акомпанемент Віталія Багряка – спочатку він поцілив в порожні ворота, а вже перед самою фінальною сиреною не зміг попасти в ці самі порожні ворота, чим спровокував своє потрапляння в номінацію «Промах туру».

Загалом, фортечники підтвердили статус фаворита, вони й надалі одноосібні лідери чемпіонату, і все йде до того, що лише в очному протистоянні проти металістів вони зможуть визначити найкращу команду першості. А айтішники цією поразкою поставили себе в незручне положення, адже на їхнє ще донедавна «законне» 4-те місце вже поглядають гравці АК «Старява», які цілком реально можуть за нього поборотися, оскільки мають сприятливий календар. 

Символічна збірна туру: Русецький («NG Metal») – Лаврін Ю. (GTL), Лесько (АК «Старява»), Маринюк («NG Metal»), Кузик («Бастіон»).

Турнірна таблиця станом на 18.08.2019: 

За матеріалами офіційного сайту Асоціації футзалу Львівщини