Юрій ІВАНИШИН: «Будь-яка гра – це контрольна робота для дітей»

Тренер Академії НФК «Ураган» Юрій Іванишин підбив підсумки футзальних змагань, а також розповів про важливість роботи з батьками та міжнародний досвід своїх вихованців.

– Ти працюєш з дітьми 9-10 років. Розкажи, які складнощі виникають у роботі з дітьми такого віку? Як заохочуєш дітей до занять?
– Вважаю найголовнішим у справі, якою ти займаєшся – любов та відданість. От якраз футбол – це та річ, в яку я вкладаю душу. Працюючи з дітьми будь-якого віку,  потрібно враховувати ряд факторів, а саме: морфо-функціональні особливості організму, біологічний вік, психоемоційний стан, фізичний стан та ін.

Крім розвитку техніко-тактичних, ментальних і моторичних якостей футболіста, велику увагу приділяємо пошуку талантів та їх розвитку, намагаємось завжди оновлювати, покращувати якість тренувального процесу та гри в цілому. Звертаємо увагу, щоб ріст був не тільки у спортивному плані, але й в освітньому.

Як на мене, найкращим заохоченням є власний приклад. Багато проводимо бесід, які стимулюють підростаюче покоління до занять спортом та навчання. Також прагну вселити у них віру в себе та у свої можливості.

– В такому віці тренер повинен бути прикладом для дитини. Як тобі це вдається і чи відчуваєш додаткову відповідальність?
– Так, дійсно, діти такого віку вважають свого тренера прикладом, кумиром, другом і т. д. Неодноразово можна побачити як діти копіюють поведінку, стиль гри, слова та ін., що вказує нам на той факт, що ми для них не прості люди. Це величезна відповідальність, яку я відчуваю і намагаюсь своїми діями у побуті, у футболі, у постійній роботі над своїм особистим прогресом показати хороший приклад.

– Батьки вважають, що їх дитина найкраща і най-най-най. Тобі вдається налагодити роботу саме з батьками, і які б поради міг би дати їм?
– В загальному ми добре співпрацюємо, хороші відносини з усіма, проте був у моєму досвіді ряд неприємних ситуацій з батьками. Дуже не подобається коли батьки «сліпо» люблять свою дитину і вбачають вину в інших, а не у своєму синові. Це призводить до неприємних наслідків.

В наш час тато чи мама, начитавшись постів у фейсбуці, наслухавшись експертів по телебаченню, дозволяють собі вчити тренера як потрібно працювати. Це жива «пухлина», яку потрібно вирізати негайно. Моя порада така – довіряйте своєму тренеру, не втручайтесь у навчальний процес зі своїми порадами, вигукуваннями під час тренувань, ігор та ін., дайте можливість дитині і тренеру нормально працювати та отримувати задоволення від занять. Від цього всі тільки виграють.

– Перейдемо до змагального сезону. Отже, чемпіонат України (U-10) є наймолодшим серед усіх вікових категорій у футзалі. Розкажи про сам турнір, рівень суперників та з яким завданням вирушали до Чорноморська?
– Варто відзначити, що цьогоріч чемпіонат України у віковій категорії U-10 був високого рівня. Приїхали позмагатися до Чорноморська 13 добротних команд зі всієї України. Було приємно, що серед дітей такого віку зробили пряму трансляцію ігор (це було вперше), коментатор коментував кожен поєдинок, і це, відповідно, підняло турнір на якісно новий рівень.

Будь-яка гра чи турнір – це контрольна робота для дітей, до якої вони ретельно готуються згідно свого річного плану. Мають можливість протестувати себе і побачити у чому підросли, а також те, що потрібно ще удосконалювати. Згідно завдань, то хотіли побачити якісне виконання індивідуальних, групових та командних напрацювань хлопців на паркеті чорноморського «Палацу спорту», які ретельно готували вдома.

Приємним є і той момент, що наша команда посіла друге місце у чемпіонаті України, не програвши жодної гри на турнірі (4 перемоги та дві нічиї). У фіналі хлопці поступилися господарям турніру тільки у серії пенальті. 

– Чи задоволений виступами юних футболістів у чемпіонаті України та грою, яку вони продемонстрували?
– Грою своїх підопічних повністю задоволений. Так, ми побачили моменти, які потрібно нам виправити, удосконалити, щось взагалі довести до автоматизму. Тим не менш, можу відзначити високу технічну підготовленість своїх хлопців, тактичну обізнаність в атаці та в обороні, характер справжніх воїнів. They are simple the best для мене, вони мої Champions. Вихованці зрозуміють про, що я зараз веду мову.

– Твої старші вихованці (вікова категорія U-11) також виступали в Чемпіонаті України. Як оціниш формат (регіональний етап та фінал) і рівень змагань?
– Формат чемпіонату, вважаю, наразі є ідеальним для проведення змагань у віковій групі U-11. Рівень суперників високий, особливо у фінальній частині, де зустрічаються найкращі команди з усієї України. Загалом у чемпіонаті України взяли участь близько 40 команд.

У нас досить потужна команда, яка має у собі сильних індивідульних виконавців, хороших воротарів та потужний командний дух, який ми демонстрували на пройденому етапі. Ніхто не міг подумати, що ми «застрягнемо» у чвертьфіналі і не проб’ємося до наступної стадії. Стали справжньою сенсацією останнього матчу ігрового дня. Це футзал. Це діти. Це психологія.

Недооцінка суперника, втрата дисципліни як індивідуальної, так і командної, високий техніко-тактичний брак, нульова реалізація моментів, невдалі дії в обороні – все, що може бути негативне, зібралося у цій грі. Незважаючи, що грали два тайми на чужій половині поля, поступилися 0:2. Ніщо так не вчить нас, як поразки. Впевнений, що ми вже зробили правильні висновки і рухаємося вперед.

– Крім офіційних змагань, твої вихованці виступали і в товариських турнірах, зокрема міжнародних. Розкажи про ці турніри, і наскільки важливо юним футболістам брати участь у міжнародних турнірах.
– Вважаю, що час від часу закордонний досвід є надзвичайно корисним для тренера та дітей. Новий ігровий стиль команд, новий арбітраж, нові правила перекидають дітей у нові умови, що змушують їх швидко адаптуватися до подій, в які потрапляєш, а також важливо швидко відреагувати. Все це формує сильну особистість футболіста, яка допоможе не тільки у спорті, а і в житті також.

Особисто для мене, як для тренера, був цікавим той факт, що за кордоном багато тренерів говорять про футбол, питають про деякі моменти твоєї роботи, самі щось розповідають, а часто, взагалі, організовують в кінці ігрового дня конференції для коучів.

Крім офіційних змагань ми часто беремо участь і в товариських турнірах. За цей період часу змагалися у таких турнірах як в Україні – «Грають всі» (І місце), «Кубок спритних та розумних» (ІІ місце), «Прикарпатське Різдво» (І місце), так і міжнародних – «Hetman Cup» (Польща, І та ІІІ місця). До товариських та  міжнародних  турнірів завжди ставляться такі ж завдання, як і до офіційних. Проте, на змаганнях такого зразка можемо ставити якісь окремі завдання, які будуть спонукати гравців зосереджуватися та відпрацьовувати певні елементи.

– Як побудована робота з футболістами під час карантину?
– Карантин змусив багатьох людей переосмислити своє життя, а також почати працювати по-новому. Нас це також зачепило. У цей період ми працюємо з футболістами дистанційно. За допомогою програми Zoom проводимо онлайн тренування. Робота зосереджена над моторикою (розвиток всіх рухових якостей), технікою (в основному це робота над відчуттям м’яча, фінти, прийом і передача) та теоретичним матеріалом (розбір ігор, пізнавальні міні-лекції для молодого спортсмена).

За матеріалами офіційного сайту Академії НФК «Ураган» (Івано-Франківськ)