Комітет дитячо-юнацького футзалу АФЛ останнім часом стоїть на вістрі активної популяризації відповідного виду спорту серед молоді. Одним з найбільш популярних проектів вищезазначеної ланки АФЛ є чемпіонат «Дитяча футзальна ліга». Про ідею створення перспективного проекту, поточний сезон «ДФЛ», фінальні матчі змагань, плани на майбутнє та багато іншого в інтерв’ю нашій прес-службі розповів голова Комітету дитячо-юнацького футзалу АФЛ Ростислав Капітанець.

– Ростиславе, добігає свого завершення третій за ліком чемпіонат «Дитячої футзальної ліги». Регулярна частина змагань вже позаду. Залишилось зіграти, по суті, тільки фінали у всіх вікових категоріях. Які Ваші перші враження від сезону, що вже на фінішній прямій?
– Так, справді. «ДФЛ» дійшла майже до свого логічного завершення. На жаль, після того, як розпочався карантин, ми були також вимушені призупинити чемпіонат. Окрім фіналів, ще залишилось 2 матчі за бронзові медалі. Добре, що завершили «регулярку», більшу частину роботи виконано. Втім, попереду  найвідповідальніший  і найприємніший етап.

– Чим, на Вашу думку, поточний розіграш змагань відрізнявся, скажімо, від двох попередніх?
– Вже вималювалась певна стабільність, алгоритм дій та сформувався необхідний підхід з боку як організаторів, так і учасників «Дитячої футзальної ліги». Маємо відповідні ігрові дні, локації проведення чемпіонату. Завжди стараємося завчасно попереджати команди про наступні матчі, на декілька турів уперед, аби була певна ясність у діях. Приємно також бачити, що постійно зростає кількість команд-учасниць. Цьогоріч участь у «ДФЛ» взяло понад 70 колективів. Окрім того, географію команд також розширюємо, адже з’явилися нові учасники з області. Загалом, з кожним роком намагаємося додавати в різних аспектах.

– Прогрес якоїсь певної структури, безперечно, неможливий без подолання труднощів, роботи над помилками. З якими недоліками, наприклад, доводилося стикатися впродовж сезону, що минає?
– По-правді кажучи, завжди намагаюся спостерігати за матчами «ДФЛ» особисто. Власне тому, якісь неприємні моменти бачу на власні очі. Є неординарні ситуації, коли вболівальники, батьки стають головними дійовими персонажами гри. Маються на увазі ті занадто активні фани, які спричиняють зайвий тиск на арбітрів, на тренерів і навіть на власних дітей, бо має бути результат. Маленький спортсмен вдома чує від батьків «грай в своє задоволення», «головне, щоб був здоровим», а на матчі отримує шквал критики. Формується перекручене розуміння дійсності. Однозначно, є діти, які морально сильні, але більшість з них психологічно дуже вразливі, і багато висновків роблять підсвідомо, самі того не розуміючи. Батьки, перш за все, мають закладати і розвивати основи світогляду, основи порядності і цілеспрямованості. За спортивну підготовку, ігрові моменти відповідає наставник команди. У кожного є свої обов’язки.

Суттєвою проблемою є також і вікові підстави. Вважаю, такі моменти варто присікати уже в зародку. Перш за все, це недооцінка власної роботи тренера, який вдається до схожих дій заради переможного результату. Маю надію, що АФЛ зможе найближчим часом запустити свій новий сайт, де ми зможемо розробити власний реєстр гравців «Дитячої футзальної ліги». Плануємо дітям створити так звані «клубні картки» з фотографією і QR-кодом, який буде посилатись на дані відповідного гравця, що розміщені на сайті. Також ця картка буде надавати певні привілеї в закладах, які є нашими партнерами. Щодо інших недоліків, траплялись поодинокі випадки, коли колективи не з’являлися на поєдинки або ж за день до матчу попереджали про якісь непередбачувані обставини. Спорт – не тільки кубки, перемоги та здобутки. Спорт – це, перш за все, дисципліна.

– Вже стало певною традицією також завжди і всюди піднімати тему обслуговування матчів. Як оціните арбітраж в цьогорічній «ДФЛ»?
– Звісно, не обійшлося без певних непорозумінь і у наших змаганнях. Втім, це гра. Тут не помиляється той, хто нічого не робить. Стосовно арбітражу, завжди прошу призначати молодих рефері. Як би там не було, «ДФЛ» – перспективний проект, який досі розвивається. За такою схемою і суддів підбираємо. Стараємось думати про стабільність проекту. Вважаю, так має бути в будь-якій справі, маємо думати, що залишиться опісля. Неправильно, коли кінцевою метою є просто завершення. Власне тому, усвідомлюємо, що, звісно, є завжди куди рости .

– Запитання, яке на сьогоднішній день, мабуть, найбільш актуальне. Коли ж відбудуться фінали «Дитячої футзальної ліги»? І чи відбудуться вирішальні поєдинки змагань взагалі?
– Це питання дійсно зараз найбільше цікавить усіх учасників «ДФЛ». Щодо нагородження, можу однозначно гарантувати, що відзначимо дітей в будь-якому випадку. Отримають свої нагороди колективи і кращі персоналії змагань. Щодо власне схеми розіграшу, то насправді, розглядаємо два варіанти перебігу подій. Перший: добігає свого завершення карантин, проводимо вирішальні матчі, попередньо домовившись про дати з наставниками команд. Другий – більш радикальний: не проводити фінальні поєдинки, а завершити змагання відповідно до результатів регулярного розіграшу.

Розуміємо, що усім хотілося би підбити логічну риску під сезоном, отримати купу емоцій від фінальних ігор та дограти матчі. Втім, наразі така ситуація не тільки у нас, а й у цілому світі, що вимагає якихось певних рішень. Загалом, підсумкова відповідь стосовно фіналів залежить від терміну, на який затягнеться карантин. Збереться президія АФЛ, також порадимось з наставниками команд і вже тоді будемо вирішувати як зробити найкраще.

– Асоціація футзалу Львівщини одним зі своїх пріоритетів називає розвиток дитячо-юнацького футзалу. Суттєвим кроком назустріч виконанню поставленого завдання було якраз створення проекту з назвою «Дитяча футзальна ліга». Розкажіть детальніше про зародження ідеї та відповідно про заснування «ДФЛ».
– Не буду кривити душею, скажу як є. Коли мене запрошували на посаду очільника Комітету дитячо-юнацького футзалу АФЛ, поставився до цього без особливого трепету. Втім, з часом дійсно загорівся комітетом, який належало очолити, я досить «затравна» людина. Імпонує, коли з ідей виростає результат, по якому дійсно можуть оцінювати. На сьогоднішній день минув трирічний цикл, зроблено чимало, але є і над чим працювати.

Насправді, у футзалі багато проблем. Багато хто говорить  про пріоритет саме дитячого футзалу, але поки ми не зробимо чітку вертикаль, жодної перспективи не буде. Варто розуміти, що масовість «ДФЛ» – це добре, але я все-таки за якість. Різноманітні кубки, фестивалі – потрібні, але без підготовки саме футзальних кадрів ми не будемо мати майбутнього. Потрібно якомога більше професійних гравців, а сьогодення таке, що у цей вид спорту більше грають аматори. З далекоглядною метою професійного розвитку футзалу «Дитяча футзальна ліга» власне і була заснована.

Стосовно формату «ДФЛ», велосипед вигадувати не стали, втілили у життя те, що вже добре працює. Побудували у тому вигляді, який наразі є. Стараюсь постійно прогресувати і сам, за можливістю відвідую закордонні змагання, спортивні школи, семінари, дізнаюся специфіку того чи іншого дитячого чемпіонату.  Дуже хочеться, звісно, аби ми навіть у чомусь перевершили європейський підхід до організації змагань. Маємо перспективних дітей, хороших тренерів, більшість з яких дійсно працюють у правильному напрямку. Втім, звісно, є і безліч категоричних моментів у спорті загалом, які варто подолати. Слід кожному поставити певну мету, окреслити шляхи подолання перешкод, відкинути стереотипи і не стояти на місці.

– Для широкого загалу Комітет дитячо-юнацького футзалу АФЛ дорівнює виключно персоні її очільника – Ростислава Капітанця. Втім, наскільки нам відомо, наразі триває активна робота щодо залучення нових членів до складу Комітету. Чи це так насправді?
– Перш за все, відзначу, що думка широкого загалу не зовсім правильна. В АФЛ є люди, які дійсно мені допомогають в багатьох питаннях. Не можу не згадати президента Асоціації Мирослава Степановича Хом’яка, для якого дитячий футзал є справді одним з ключових завдань. Багато ініціатив він підтримує особисто. Втім, якщо говорити про очолюваний мною Комітет окремо, то так, я є єдиним його представником. Наразі, тим не менш, потрібен новий поштовх вперед, свіжі ідеї. Не хотілось би мені запрошувати до Комітету ДЮФ АФЛ людей, яким байдужий футзал. Протягом цих трьох років спілкуюся з людиною, яка дійсно віддає футзалу більше, аніж отримує взамін (усміхається). Мається на увазі Назар Станкевич. До речі, саме він багато в чому мене і мотивує у футзалі. Власне тому, маю надію, що з першим підсиленням вже вирішено. Є ще одна харизматична людина, з якою зараз веду розмови щодо вступу, але про це вже згодом.

– Які зміни у найближчій перспективі очікують на «Дитячу футзальну лігу»?
– Є певні напрацювання та ідеї. Перш за все, плануємо запустити «Еліт-Лігу». Це дійсно має бути проект, де виступатимуть за якісний футзал: від рівня команд до максимально якісних, комфортних умов проведення матчів. Окрім того, хочемо зробити певний призовий фонд, колективи отримували би сертифікати на спортивне екіпірування від наших партнерів. Стосовно нагород, то моя думка, що спортсмени мають отримувати добротну нагороджувальну атрибутику. Це згадка, яка лишається на все життя.

Фактором, який буде нам допомагати у виборі команд до «Еліт-Ліги» – це нововведення, про яке вже відтепер можемо говорити. Плануємо запровадження рейтингу. Невдовзі ми таку базу опублікуємо. Почали групувати, вести необхідну статистику і відповідно формувати загальнокомандний рейтинг. Це дуже цікава річ. Кожного року буде новий топ-лист відповідно до підсумку змагань і загальний стан справ. Така база демонструватиме нам роботу команд, які беруть участь у ДФЛ. Завдяки відповідному нововведенню ми зможемо оцінювати якість клубів, продуктивність та інші критерії.

Рейтинг працює дуже просто. Команди отримують певну кількість залікових балів за визначеними параметрами. За заявку колектив одержує 3 бали, за перемогу – 2 бали, за нічию – 1 бал. Також за підсумкові призові місця: перше – 5, друге – 4, третє – 3. Сумуємо усі залікові пункти певного клубу за результатами вікових груп, де виступають їхні команди, і виходить місце у рейтингу. Можливо, додаткові бали колективи також отримуватимуть за рівень відповідного чемпіонату. Умовно кажучи, змагання U-17 набагато важчі, аніж U-8. Довести гравців до піку їхнього розвитку складніше, аніж здобути локальні успіхи з маленькими дітьми. Відповідну базу вже братимуть до уваги під час формування складу учасників наступного розіграшу «ДФЛ» і, можливо, інших змагань.

– Тема «інших змагань» теж доволі цікава. Які проекти, ідеї плануєте втілювати у життя найближчим часом?
– Цьогоріч влітку планували запустити чемпіонат на зразок «ДФЛ» на відкритих майданчиках, але вже за спареними віковими категоріями. Втім, гадаю, що прийдеться внести корективи в плани і провести короткотривалі кубки. Не полишаю також надій, що зможемо провести восени «Відкритий кубок Львова» (U-17) з футзалу. Це програма Управління молоді та спорту ЛМР, яка передбачає фінансування спортивно-масових заходів за рахунок місцевого бюджету. Окрім того, хочемо краще налагодити статистику дитячо-юнацького футзалу. Будемо формувати підсумкові символічні збірні Львівської області. Відповідний проект, вважаю, дійсно став би дуже цікавим.

Розглядаємо також чимало актуальних форматів для проведення змагань. Одним з таких мають стати турніри для наших найменших спортсменів. Особливістю зазначених змагань будуть підсумки без залікових пунктів. Вважаю, однією з найважливіших проблем у дитячо-юнацькому спорті загалом – є зосередженість на результаті. Слід усвідомити, що у наймолодшому віці головна мета – навчання, але аж ніяк не підсумок гри. Власне тому, є чітка позиція обмежити матчі на результат серед маленьких футзалістів.

Також розробили хороший спільний проект змагань із засновником футбольної школи «Play Pro» Дімітрісом Хаджі. Цікавинкою турніру стало б також і те, що тренер міг би особисто брати участь у грі. Змагання мали відбутися вже до Великодня, але знову ж таки змушені відтермінувати. Найвищою метою, напевно, виділю, аби більше представників Львівщини у майбутньому представляло наш регіон у юнацькому чемпіонаті України з футзалу. Наразі маємо лише одного такого представника, що, вважаю, дуже мало для нашого спортивного краю. Втім, наразі головне, аби життя повернулося до свого звичного ритму, до своїх звичних барв, а вже тоді будемо працювати над втіленням усіх своїх задумів у реальність.

– Насамкінець, чим порадите займатись на час карантину?
– Перш за все, пам’ятайте, що здоров’я – найвища цінність. Як би це не звучало банально, але так воно є насправді. Футзал – це гра. Здоров’я – це життя. Гадаю, не потрібно зайвий раз розставляти пріоритети.  Треба шукати у всьому позитив – це чудовий шанс приділити більше часу сім’ї та самовдосконаленню. Найважливіше – будьте здорові!

За матеріалами офіційного сайту Асоціації футзалу Львівщини

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.