«Інтеру» довелося чекати п’ять років на цю можливість взяти реванш у «Югри» за поразку у вирішальному матчі Кубку УЄФА-2016. Тоді «Інтер», з Рікардіньо та Ортісом у складі, з Хесусом Веласко у якості головного тренера, поступився «Югрі», яку тоді очолював нинішній наставник «Кайрата» Кака, і за яку тоді грали Робіньо та Чишкала, котрі наразі є гравцями «Бенфіки» та вже припинили свій шлях до перемоги у Лізі чемпіонів – 2021. Зараз же обидві команди вже трохи інші. Але так само, як і п’ять років тому, «Мовістар Інтер» був фаворитом протистояння. До того ж, у іспанської команди був один вагомий козир: Тіно Перес, який свого часу був головним тренером московського «Динамо» (щоправда, це було ще у минулому десятилітті), тому йому російський футзал дуже знайомий.
Стартові хвилини поєдинку можна було би назвати розвідкою боєм, проте все-таки було видно, що «Інтер» хотів одразу взяти м’яч під свій контроль. Але перший по-справжньому небезпечний момент у цій грі створили не «інтеристи», а саме підопічні Володимира Колесникова. Купададзе класно побачив попереду афанасьєва та видав на нього шикарний пас з глибини. Проте, одному з лідерів «Югри» не вдалося відзначитися голом у ворота Хесуса Ерреро. Тим нне менш, незважаючи на цей епізод, м’яч до середини першого тайму більше перебував у гравців «Інтера», які намагалися розігрувати свої атаки «до вірного», але при цьому воротам Купатадзе підопічні Тіно Переса не завжди загрожували, оскільки подекуди їм просто не вистачало завершального удару.
Ближче до екватора першої 20-хвилинки обидві команди вже розігрілись та завелись, про що свідчили і ті гострі епізоди, які були біля обох воріт. Зокрема, на 8-й хвилині класний момент мав Катата, проте він не зміг переграти Хесуса Ерреро у ближньому бою. У відповідь Ерік Мартель міг відкрити рахунок на користть «Інтера». А вже після 10-й хвилини склалося враження, що «Югра» перехопила ініціативу та почала трохи більше діяти першим номером, що поступово призводило до деяких проблем у захисті «Інтера». Проте, і у команди з Росії теж були свої проблеми, які, перш за все, стосувалися набору командних фолів. І дуже скоро це зіграло з підопічними Володимира Колесникова злий жарт.
На 16-й хвилині «Югра» привезла собі п’ятий фол. Так, це було ще не «пробивне» порушення, але воно мало свою ціну, тому що «інтеристи» одразу розіграли штрафний, і внаслідок комбінації, яка почалася саме з цього розіграшу, забив Сесіліо. Тепер «Югрі» потрібно було оперативно зрівнювати рахунок, але «Інтер» виявився до того готовим. Тільки м’яч опинявся у представників команди з Югорська, так одразу чинні чемпіони Іспанії або вмикали високий пресинг (якщо «Югра» була на своїй половині майданчику), або ж просто витискали своїх опонентів ближче до центрального кола. Щоправда, при цьому «інтеристи» здобули кілька не зовсім обов’язкових фолів у атаці.
Остання хвилина першого тайму пройшла здебільшого під знаком атак «Інтера», який, вочевидь, хотів забити «гол у роздягальню. Однак, Купатадзе у кількох епізодах врятував свою команду. Щоправда, треба сказати, що і у «Югри» був момент за 22 секунди до перерви, коли Чімба розкрутив суперника та пробив по воротах «Інтера», проте Хесус Ерреро впорався з цим ударом.
Другий тайм більш активно розпочав «Інтер». Активність іспанців полягала, перш за все, у високому пресингу, який подекуди змушував гравців «Інтера» помилятись. І це був серйозний «дзвіночок» для підопічних Володимира Колесникова. Більше того – на 23-й хвилині цілком реально міг забити Піто, проте «Югрі» пощастило. Так само, щоправда, пощастило й «Інтеру», коли на 26-й хвилині міг забивати Катата, проте Хесус Ерреро виручив свою команду. Цей момент став сигналом для атакувальних дій «Югри», котра намагалася зрівняти рахунок. Російський клуб створив ще кілька нагод біля воріт «Інтера», однак забити підопічним Володимира Колесникова не вдавалося. Це змусило «інтеристів» повернутися до гри з високим пресингом, яка до цього давала свої плоди. І результат почав з’являтись майже одразу: «Югрі» стало складніше переходити від оборони до атаки, що призводило до втрат м’яча. До того ж, і у Купатадзе додалося роботи. Кілька разів він свою команду виручив, проте на 34-й хвилині він виявився безсилим щось зробити після того, як Тріподі отримав пас від Піто та фактивно впритул «розстріляв» ворога «Югри».
Після того Володимирові Колесникову нічого не залишалось, окрім того, як взяти тайм-аут та після нього залучити Афанасьєва до гри у якості п’ятого польового гравця. І перший же розіграш зайвого гравця міг завершитися голом, проте Хесус Ерреро у класному стрибку парирував удар Віліана Лоуренсо. У відповідь Тіно Перес випустив на майданчик полу, який мав допомогти своїй команді саме при грі у захисті. І треба сказати, що вихід капітана «Інтера» на майданчик був своєчасним, адже він дозволив «інтеристам» більш компактно грати у штучній меншості. Зрештою, на 36-й хвилині «Інтер» зміг покарати «Югру» за порожні порота. Хесус Ерреро помітив ривок Сесіліо та видав йому пас акуратно на голову, а вже 2-й номер «Інтера» оформив дубль. За такого ходу гри «Югрі» залишалося сподіватись лише на «гол престижу». Проте, вдала гра Хесуса ерреро у воротах та власні помилки при передачах не дозволили гравцям «Югри» бодай би «розмочити» ворота «Інтера».
3:0 – «Інтер» узяв більш ніж переконливий реванш за поразку у фіналі Кубку УЄФА 2016 року у Гвадалахарі.
«Мовістар Інтер» (Іспанія) – «Газпром-Югра» (Росія) – 3:0
Голи: Сесіліо (16, 38), Тріподі (34)
«Мовістар Інтер»: Хесус Ерреро – Сесіліо, Ерік Мартель, Дані Сальдісе, Бойіс – Борха, Фернандо, Піто, Райя – Бруно Яковіно, Тріподі, Пола
«Газпром-Югра»: Купатадзе – Понкратов, Шистеров, Чімба, Шакіров – Давидов, Катата, Афанасьєв, Віліан Лоуренсо
Попередження: Фернандо (31), Сесіліо (37) – Вілліан Лоуренсо (16), Шакіров (27), Чімба (31)