ЧС-2021. Група «F». Іран – США – 4:2

Вивіска цього матчу одразу нагадала авторові цього матеріалу чемпіонат світу з футболу 1998 року, який проходив на полях Франції. Тоді збірна США потрапила до однієї групи з Іраном. А враховуючи політичний аспект взаємовідносин між США та Іраном на той момент, то це додавало протистоянню ще більшого антуражу. Тоді футбольна збірна США була непоганою командою за іменами, проте не за результатом. По-перше – американці тоді поступились Алі Даєі та компанії, і відомий український щотижневик «Футбол», який Ваш покірний слуга тоді любив читати, назвав цей поєдинок так: «Нічний жах, що перетворився на приємний ранковий сон». А по-друге – команда Стіва Семпсона тоді посіла останнє місце у своїй групі. Хоча знову ж таки – за іменами команда була непогана: Кейсі Келлер, Бред Фрідель, Ерік Вінальда, Едді Поуп, Томас Дулі, Клаудіо Рейна… Міг там опинитись і Йован Кіровскі, проте до фінальної заявки він тоді не потрапив (хоча на той момент був на хорошому рахунку у дортмундській «Борусії». – А. Т.). Втім, це було у 1998 році, і це був футбол. А у нас – футзал у 2021 році. Хоча, скажемо відверто, після поразки збірної США від Аргентини мало було надій на те, що «зірково-смугасті» зроблять якийсь сюрприз бронзовим призерам чемпіонату світу – 2016. Однак, зважаючи на принциповість цього протистояння (особливо політичну) можна було би сподіватись на те, що у підопічних Душана Якіци з’явиться якась мотивація.

Для збірної Ірану звітний поєдинок почався з дуже серйозних проблем, пов’язаних з тим, що Самімі отримав пряму червону картку за те, що зіграв руками за межами свого штрафного майданчику. І це означало не тільки те, що іранці будуть змушені зіграти дві хвилини у меншості, а й те, що основний воротар збірної Ірану пропустить матч з Аргентиною. Але про цю втрату наставник іранської команди Саєд Наземалшарієх не міг думати прямо зараз. Тому, місце у воротах збірної Ірану зайняв Багер Мохаммаді. Американці одразу вирішили перевірити готовність цього воротаря до гри. І якщо перший епізод зі своєю участю Мохаммаді залишив за собою, то у другому таки дістав м’яч з сітки своїх воріт після удару Гонсалеса. Таким чином, «янкі» дуже швидко розіграли більшість. Однак, недовго американці раділи цьому успіху. Фактично одразу іранці вже у повному складі організували відповідь, яку втілив у гол Таваколі, котрий тільки-но з’явився на майданчику. Щоправда, у цьому пропущеному голі винні самі американці, тому що взяттю воріт передувала неузгодженість дій Моретті зі своїми партнерами по команді біля власного штрафного майданчику, чим і скористались іранці. І цей швидкий гол іранців у відповідь одразу змінив гру, оскільки вони поступово почали прибирати ініціативу до себе. Проте, варто зазначити, що у цьому поєдинку збірна США виглядала вже зовсім інакше, ніж у грі з Аргентиною. І цього разу «зірково-смугасті» непогано нав’язували боротьбу своїм візаві. Більшість атак команди Душана Якіци йшла через Гонсалеса, котрий часто опинявся у потрібному місці для завершення атакувальних дій своєї команди, проте саме з завершальною фазою у американської збірної не складалося. І це було на руку Бегеру Мохаммаді, який з кожною хвилиною здобував більше впевненості у своїх силах. А тут ще й іранська команда повела в рахунку після голу Джавіда, який переправив м’яч у ворота Моретті після прострілу Оладгобада з-під Пондеки. А ось вже цей гол фактично розставив усе по своїх місцях, тому що він дозволив іранцям почувати себе вже більш впевнено, ніж на початку гри (хоча невідомо, як би надалі складалася доля матчу, якби іранці не забили швидкий м’яч у відповідь на пропущений у меншості. – А. Т.). А коли у середині першого тайму Іспаельпур довів перевагу своєї команди до «+2», то вже тоді ставало зрозуміло, що навряд чи іранці відпустять свою перемогу.

Однак, неможливо не віддати належне збірній США, яка намагалась компенсувати брак майстерності (перш за все, індивідуальної) самовіддачею та жагою до боротьби на кожному сантиметрі майжанчику. І хоча Іран вже вів 3:1 та контролював хід гри, однак все-таки знаходився час, коли Мохаммаді теж міг проявити себе, коли «янкі» намагалися скоротити різницю в рахунку.

Цікаво, що у другому таймі американська команда подекуди починала діяти більш гостро в атаці. І тут навіть було складно одразу сказати: чи це іранці десь свідомо віддавали ініціативу суперникам, чи це самі футзалісти збірної США почали діяти більш розкуто, незважаючи на поточний результат не на їх користь? Скоріше за все, і те, і інше. І тут одразу згадуються слова Душана Якіци, який ще в одному з тайм-аутів матчу проти Аргентини казав своїм підопічним, щоб вони не дивились на те, з ким грають, а почали більше грати у свою гру. Можливо, щось подібне Душан Якіца казав своїм гравцям і цього разу. І підтвердження цих слів ми отримали на 36-й хвилині, коли Гонсалес після класних індивідуальних дій скоротив відставання до мінімуму, забезпечивши інтригуючу кінцівку. Після цього збірна США почала ризикувати, і той же Гонсалес почав виходити п’ятим польовим для розіграшу штучної більшості. Проте, «янкі» не вдавалося її реалізувати. А коли за 1,19 до кінця гри Абассі влучив у порожні ворота «зірково-смугастих», то стало зрозуміло, що дива не станеться.

І знову нічний жах, який став приємним ранковим сновидінням. І знову, як і у 1998 році, Іран переміг США на чемпіонаті світу, але вже не на футбольному полі, а на футзальному майданчику. Тільки на відміну від футбольної збірної Ірану під керівництвом Джалала Талебі, яка посіла третє місце у своїй групі та не пробилась у плей-оф, футзальна збірна Ірану під керівництвом Саєда Наземалшарієха вийшла до 1/8 фіналу чемпіонату світу, щоб спробувати як мінімум повторити своє попереднє досягнення.      

Іран – США – 4:2
Голи: Таваколі (3), Джавід (7), Ісмаельпур (10), Абассі (39) – Гонсалес (3, 36)
Іран: Самімі, Б. Мохаммаді – Хассанзаде, Оладгобад, Шаджарі, Джавід – Аббасі, Ісмаельпур, Таваколі, Сангсефіді – Фахім
США: Моретті – Гонсалес, Пондека, Регет, Вейга – Араужо, Буенфіль, Клепал, Маттос – Ескобар, Вентура
Попередження: Шаджарі (8), Оладгобад
Вилучення: Самімі (2)

Артем ТЕРЕНТЬЄВ, «5х5»
Фото: ФІФА