ЧС-2021. 1/4 фіналу. РФС – Аргентина – 1:1 (по пенальті – 4:5)

Вже на стадії чвертьфіналу можна було побачити ремейк фіналу чемпіонату світу – 2016, коли збірна Аргентини обіграла команду Росії та стала чемпіоном світу. Це, до речі, була єдина перемога «альбі-селестес» у історії протистоянь зі збірною Росії, але вона була дуже важливою. І тепер ці команди знову зустрілись, але цього разу в діях підопічних Сергія Скоровича читалося бажання взяти реванш за поразку п’ятирічної давнини.

Окрім того, було цікаво, чи зіграє у цьому поєдинку Едер Ліма. До цього матчу «стовп» команди РФС не грав на литовському «мундіалі» жодного поєдинку. По-перше – у цього гравця були деякі проблеми, пов’язані з нещодавнім пошкодженням. По-друге – було зрозуміло, що Сергій Скорович береже свого бомбардира на найбільш важливі матчі. Можливо, в цьому логіка і була. Забігаючи наперед, зазначимо, що Едер Ліма почав з’являтись на майданчику в останні хвилини першого тайму в стартовій четвірці замість Афанасьєва. І треба зазначити, що Едер Ліма суттєво пожвавив атаку своєї команди, яка цілком реально могла забити «гол у роздягальню». Але цього не сталося…

Втім, це було потім. А на початку гри підопічні Сергія Скоровича, які були явно заряджені на реванш, поводили себе дуже емоційно. Тому, не дивно, що у російської команди вже на початку гри було три командних фоли. А вже у середині першої 10-хвилинки у неї було п’ять командних порушень, тому підопічним Сергія Скоровича потрібно було щось придумати, аби не догратися до призначення дабл-пенальті у свої ворота. Але це був лише один з аспектів гри у першому таймі. Взагалі аргентинці у першій 20-хвилинці виглядали якшо не на порядок вище за своїх опонентів, то все-таки, скажемо так, на крок-два випереджали своїх візаві у прийнятті рішень. Чемпіони світу вирішили робити акцент спершу на грамотну гру в обороні, а потім вже на атакувальні дії. І ця тактика приносила результат. Особливо це стосується контратак, які у «альбі-селестес» були дуже небезпечними. І саме за рахунок них Борруто та компанія створювали основну загрозу воротам Путілова. До того ж, неможливо не відзначити, що аргентинці приділяли особливу увагу тому, щоб не дати зіграти у якомога більшій кількості епізодів лідерам команди РФС – Чишкалі та Робіньо. І це переважно вдавалося. Тому, вихід Едера Ліми в цьому контексті напрошувався. Але всі дії як з боку аргентинців, так і з боку росіян не призводили до зміни рахунку на табло «Жальгіріс Арени» – він залишався не відкритим.

Але початок другого тайму закрутив інтригу з новою силою. Новий імпульс протистояння між двома фіналістами ЧС-2016 отримало тоді, коли на 25-й хвилині Куццоліно забив гол зі штрафного, тим самим відкривши рахунок у зустрічі. І це змусило збірну РФС більше рухатись та шукати ключі до воріт Сармієнто. Проте, мінус російської команди був у тому, що під час своїх атак вони подекуди довго приймали рішення, що було на руку аргентинцям, які встигали перекрити всі можливі зони у захисті. Особливо це було помітно при розіграші штрафних. Щоправда, був у команди Сергія Скоровича і позитивний момент – вони «садили» своїх візаві на фоли, і скоро вже у аргентинської команди було п’ять командних фолів. Тобто, ситуація мала фактичне віддзеркалення того,що було у першому таймі. Питання було в тому, чи скористаються цим росіяни, яким потрібно було відіграватись. І для того, щоб зрівняти результат на табло «Жальгіріс Арени», Сергій Скорович почав міняти гравців у четвірках, і подекуди футзалісти команди РФС виходили у таких поєднаннях, у яких під час цього «мундіалю» вони ще не грали. І один з таких експериментів таки призвів до голу у ворота збірної Аргентини на 35-й хвилині, коли Чишкала з ауту віддав передачу на «п’ятачок», де Антошкін переправив м’яч у ворота Сармієнто. Щоправда, тренерський штаб збірної Аргентини одразу взяв «челлендж», мотивуючи це рішення тим, що Антошкін ніби-то сфолив на воротареві «небесно-блакитних». Але арбітри після перегляду епізоду прийняли рішення, що ніякого «криміналу» там не було. Таким чином, рахунок став 1:1, і збірна РФС тепер намагалась дотиснути своїх «візаві», які вже почали поступово «підсідати». Однак, у основний час цього підопічним Сергія Скоровича не вдалося зробити, тому гра перейшла в екстра-тайми.

Старт першої додаткової 5-хвилинки був цілком та повністю за росіянами. Протягом стартових трьох хвилин вони мали три реальні нагоди для того, щоб забити гол у ворота Сармієнто, проте найкращий воротар ЧС-2016 був на висоті. А на 43-й хвилині Асадов змусив Боло Алемані сфолити на собі, і це вже був шостий фол для збірної Аргентини. Одразу чомусь згадався матч 1/8 фіналу ЧС-2016, коли збірна Аргентини забила переможний гол саме у додатковий час після призначеного у ворота збірної України дабл-пенальті. Але тут доля була на боці «альбі-селестес», оскільки сармієнто впорався з ударом асадова. І тут же Борруто міг у зворотній атаці забивати у ворота Путілова, проте не реалізував цю нагоду. Але епізод з незабитим Асадовим 10-метровим все-таки мав позитивний вплив на дії збірної Аргентини, яка почала діяти більш впевнено, хоча здебільшого вже грала на морально-вольових. Тут як раз у команди РФС була перевага, оскільки матчі російської Суперліги тривають у форматі двох таймів по 25 хвилин «чистого» часу. Тому, тут підопічні Сергія Скоровича були, як риби у воді. Але вони аж ніяк не могли передбачити того, що вже після екватору другої додаткової 5-хвилинки збірна Аргентини почне грати з п’ятим польовим. Цим рішенням наставник аргентинців Матіас Люс’ю переслідував два моменти. По-перше – він розумів, що його підопічні вже «підсіли», до того ж, на них тиснув фактор ще одного можливого дабл-пенальті. Тому, цими розіграшами зайвого гравця аргентинці просто вбивали час, заодно не даючи росіянам володіти м’ячем. І по-друге – представники Південної Америки намагались розігрувати м’яч «до вірного», щоб у якийсь момент вивести когось на удар. Це аргентинцям майже вдавалося, проте до позитивного результату не призвело. Тим не менш, вони не дали забити росіянам та перевели гру в серію пенальті.     

Серія пенальті вийшла дуже цікавою. У збірної РФС на післяматчеві 6-метрові з’явився Замтарадзе. Проте, досвідчений російський воротар тричі пропустив м’ячі після ударів гравців збірної Аргентини, тому потім у ворота повернувся Путілов, який мало того, що відбив два удари поспіль, так ще і подарував своїй команді надію на перемогу, проте Чишкала не зміг вирвати перемогу для команди Сергія Скоровича. Тому, серія пенальті перейшла у стадію «до першого промаху». Що стосується збірної Аргентини, то вона теж міняла тактику заміни воротарів. І вона принесла успіх «альбі-селестес». Саме заміна Сармієнто на Фарача стала вирішальною. Фарач потягнув удар Ромуло, який зазвичай рідко дозволяв собі промахи з пенальті до цього моменту. І цей відбитий Фарачем удар Ромуло приніс збірній Аргентини путівку до чвертьфіналу.

РФС – Аргентина – 1:1 (по пенальті – 4:5)
Голи: Антошкін (35) – Куццоліно (25)
РФС: Путілов, Замтарадзе – Робіньо, Чишкала, Давидов, Афанасьєв – Ромуло, Ніязов, Абрамов, Асадов – Едер Ліма, Абрамович, Мілованов, Антошкін
Аргентина: Сармієнто, Фарач – Клаудіно, Басіле, Алан Бранді, Таборда – Куццоліно, Вапоракі, Борруто, Решіа – Сантос, Боло Алемані, Едельстейн, Стаццоне
Попередження: Давидов (3), Едер Ліма (29), Ніязов (45) – Борруто (3), Таборда (31), Стаццоне (33)
На 44-й хвилині Асадов (РФС) не реалізував 10-метровий (воротар)
Серія пенальті
Боло Алемані – 0:1
Абрамов – 0:1 (воротар)
Басіле – 0:2
Робіньо – 1:2
Едельстейн – 1:3
Едер Ліма – 2:3
Стаццоне – 2:3 (воротар)
Антошкін – 3:3
Куццоліно – 3:3 (воротар)
Чишкала – 3:3 (воротар)
Клаудіно – 3:4
Асадов – 4:4
Таборда – 4:5
Ромуло – 4:5 (воротар)

Артем ТЕРЕНТЬЄВ, «5х5»
Фото: Асоціація футболу Аргентини