Молодіжна Екстра-ліга (U-19): чи є у неї перспективи?

У сезоні 2020/2021 р. р. був зіграний чемпіонат України (U-19), який мав би називатись «Молодіжна Екстра-ліга». Точніше, цей турнір і був проведений, але у ньому взяли участь лише три команди: КДЮСШ-1-МСК «Дніпро» (Черкаси), ДЮСШ «Хвиля» (Харків) та КІВС «Енергія» (Львів). Хоча, якщо чесно, були сподівання на те, що у цьому турнірі зіграє більша кількість команд. Але вже сталося так, як сталося.

На новий сезон покладались великі сподівання в контексті того, щоб залучити до МЕЛ якомога більше команд. Але поки що ніяких зрушень у цьому контексті немає. Хіба що можна згадати, що на онлайн-засіданні Комітету дитячо-юнацького футзалу АФУ було запропоновано, щоб зробити цьогорічний сезон МЕЛ (U-19), але з одним лише важливим пунктом: дозволити грати у чемпіонаті не тільки гравцям 2003-2004 років народження, які мали би грати у чемпіонаті, а і юнакам, які народились після 1 січня 2002 року народження. Тобто, фактично це вже був би чемпіонат МЕЛ (U-20). Але цьому є пояснення. Оскільки майбутній чемпіонат Європи (U-19), який не відбувся у 2021 році, але відбудеться у 2022 році, гратиметься серед юнаків саме 2002 року народження та молодше, то в інтересах збірної було запропоновано (до речі, саме автором цього матеріалу. – А. Т.), щоб у чемпіонаті Молодіжної Екстра-ліги грали не тільки «пізні гравці» 2002 року народження, а й ті футзалісти, які народились після 1 січня 2002 року народження. Однак, поки що немає відомостей про потенційних учасників МЕЛ (U-19) сезону 2021/2022 р. р. Лише відомо те, що чемпіонат МЕЛ має відбутись у Білозір’ї з 29 листопада по 2 грудня. Тобто, лише в один тур, як і минулого сезону. І наразі лише одна команда заявила про бажання взяти участь у новому чемпіонаті МЕЛ – це Коцюбинська ДЮСШ. Тому, наразі питання постає таким чином: чи буде взагалі у цьому сезоні проведена Молодіжна Екстра-ліга?

Перед тим, як відповісти на це питання, давайте перенесемось на п’ять років назад – у 2016 рік. Тоді у Харкові був розіграний чемпіонат України (U-19), у якому взяли участь чотири команди: харківські «Локомотив» та «Вега», сумський «СумДУ» та «Спартак-ЮВІКО» з Дніпра. Тоді чемпіонат України серед 19-річних був розкритикований та отримав незадовільну оцінку від АФУ. Однак, по факту це була лише перша спроба зробити чемпіонат серед 19-річних. До цього, щоправда, були «молодіжні ігри» серед 21-річних, які проходили в Алушті (ясна річ, що це було ще до анексії Криму. – А. Т.), але там був трохи інший формат. І, до речі, завдяки цьому чемпіонату України (U-19) вийшли «в люди» Олександр Сіріцький, Дмитро Бутов, Андрій Теряєв, брати Воронцови, Олег Виставний, Євген Пугач, Павло Скубченко, а Денис Зеленкевич вже тоді грав у Екстра-лізі за «ЛТК» (був, щоправда, і Дмитро Ментянник, але, на жаль, його кар’єра у вітчизняному професіональному футзалі була недовгою. – А. Т.). Тобто, деяка користь від цього чемпіонату таки була. І якби тоді чемпіонат України (U-19) продовжувався, то, можливо, це був би бодай би якийсь шанс врятувати для українського футзалу як мінімум два покоління – гравців 1999-2001 років народження. Хоча враховуючи те, що 80 % того кадрового потенціалу знаходилося на окупованих територіях Донеччини та Луганщини, про що ми вже казали, шанси на порятунок цих поколінь були мізерними. Тим не менш, якийсь механізм можна було би придумати, якби чемпіонат України (U-19) надалі продовжив своє існування. Тим більше, тоді ще теоретично можна було би залучити до чемпіонату України серед 19-річних такі команди, як «Ураган» (Івано-Франківськ), «Темп-ЗАЕС» (Енергодар), та й житомирське «Полісся» могло би заявити туди футзальну команду, тим більше якщо врахувати, що тоді у структурі «Полісся» вже відкривалося відділення футзалу. І, до речі, саме з «Полісся» вийшов майбутній гравець юніорської збірної України з футзалу Денис Бланк. Більше того – наразі існує така тенденція, що вихованці «Полісся», не знаходячи для себе перспектив у футболі, йдуть у футзал. Але це тема окремої розмови… Взагалі на той момент можна було би спробувати назбирати команд, наприклад шість, які після свого «випуску» з категорії U-17 могли би перейти у категорію U-19.

А далі, як відомо, була створена Друга ліга, однією з умов якої була участь у ній молодіжних команд клубів Екстра-ліги. Задумка була така, щоб потенційні гравці збірної України (U-19) могли би отримувати практику на всеукраїнському рівні, а також були би на виду у головного тренера збірної Віталія Одегова. При цьому, ці команди ще грали у місцевих чемпіонатах. Тобто, теоретично ігрова практика у цих хлопців була, проте на всеукраїнському рівні вона складала приблизно шість поєдинків, якщо команда не проходила у наступний етап змагань. І саме там, у Другій лізі, грали львівська «Енергія-2-ЛДУФК», івано-франківський «Ураган-2-КФВ», херсонський «Продексім-2», до складу якого, до речі, перейшли деякі гравці «Темпу». Також у той час була створена друга команда київського «ХІТа», у складі якої грали переважно гравці 1998-1999 років народження, але потім до неї стали залучатися гравці 2000-2001 років народження, які отримували виклики до юнацької збірної України. Ця команда, щоправда, грала у чемпіонаті Києва, а у Другій лізі, відповідно, не грала. Так само як і не грав хмельницький «Сокіл-2», який теж грав у хмельницькій Преміум-лізі. Тобто, теоретично з цих згаданих колективів можна було би ще тоді зробити Молодіжну Екстра-лігу. Так, можливо, деякі команди (той же «ХІТ-2», той же «Сокіл-2») не грали б там, але це був би перший крок до повноцінного чемпіонату України з футзалу (U-19). І зараз ми спробуємо розібрати всі плюси та мінуси цього турніру.

Плюси:

1. Ігрова практика для молодих гравців зайвою точно не буде.
2. Це спростить перехід молодих гравців від юнацького футзалу до дорослого.
3. В інтересах юніорської збірної цей турнір є дуже важливим, тим більше, що далеко не у всіх потенційних «збірників» буде достатньо ігрового часу в основних складах своїх команд.

Мінуси:

1. Перш за все, це фінансова складова, адже утримання команди U-19 – це додаткові витрати.
2. Небажання деяких клубів працювати з молоддю, адже у пріоритеті знаходиться результат основної команди.
3. Враховуючи те, що багато хто з молодих гравців після «випуску» з юнацького футзалу йде у заклади вищої освіти (і зазвичай – не у своєму регіоні), то юнацьким командам (переважно – ДЮСШ, які не входять до структур клубів Екстра-ліги чи Першої ліги) складно втримати свій «бойовий» склад для участі у чемпіонаті України (U-19).
4. У багатьох команд немає структури клубу, однією з причин відсутності структури є пункт 2.

А тепер давайте заглянемо у сусідні країни. У Білорусі вже кілька років існує чемпіонат країни (U-19), який почав функціонувати перед дебютом юніорської збірної Білорусі у рамках відбору на Євро (U-19). У Польщі вже давно існує чемпіонат країни у віковій категорії U-20, і приємно, що свого часу найкращим гравцем молодіжного чемпіонату Польщі був визнаний вихованець одеського «Локомотива», українець Максим Паутяк. У Словаччині також функціонує чемпіонат U-20, і новий сезон у ньому стартує наприкінці жовтня. У Чехії вже кілька років функціонує юніорська ліга, в якій грають команди у двох вікових категоріях – U-17 та U-19. Зайдемо трохи далі – у Словенії нещодавно розпочався чемпіонат країни у віковій категорії U-19. І в цій же категорії скоро розпочнеться чемпіонат у тій країні, збірна якої нещодавно стала чемпіоном світу, тобто – у Португалії. Звичайно, у цих чемпіонатах грає більшість молодіжних складів команд вищих дивізіонів своїх країн. У них налагоджена структура клубу, і зараз вона поступово вже дає свої плоди. Яскравий приклад – вихованці португальського «Спортінга» Томаш Пасу та Зікі Те, які навесні цього року допомогли «біло-зеленим» знову стати переможцями Ліги чемпіонів, а нещодавно стали чемпіонами світу у складі збірної Португалії. Тому, висновки робіть самі.

А що ж у нас? А у нас, як вже було сказано вище, наразі чемпіонат планується лише в один тур, і поки що лише одна команда заявила про своє бажання взяти у ньому участь – це Коцюбинська ДЮСШ. А якби, наприклад, сюди додати ще кілька команд, то був би відносно цікавий чемпіонат, який можна було би зіграти в кілька турів (тобто, за туровою системою). А якщо додати той факт, що там могли би зіграти гравці 2002 року народження (тобто, це фактично був би минулорічний чемпіонат U-19), то вийшла би така картина. Додаємо до Коцюбинської ДЮСШ тих же черкащан з КДЮСШ-1-МСК-«Дніпро», ти ж же харків’ян з ДЮСШ «Хвиля» (між іншим, чинних чемпіонів МЕЛ. – А. Т.) та представників КІВС «Енергія» – це вже чотири команди. І сюди ж можна додати «золоту» команду рівненської ДЮСШ № 4, яка у минулому сезоні стала переможцем Юнацької Екстра-ліги. Звичайно, не залишимо ми без уваги й «Ураган», який теж теоретично міг би зіграти у МЕЛ, тим більше, що у нього є гравці, які підходять саме під цю вікову категорію. Можна було би, звичайно, згадати про об’єднану команду з Чорноморська та Роздільної, але без Щура та Заносія, які почнуть новий сезон у «Славуті», це вже буде явно не та команда. Хоча у самій «Славуті», до речі, зараз збирається непогана молода команда – на перспективу. І перехід туди «збірників» Заносія, Щура та Петросюка – це зайве тому підтвердження. До того ж, у самій Славуті є місцева ДЮСШ, деякі вихованці якої кілька років тому змогли продовжити свій розвиток у «Соколі». Чи можна внести «Славуту» до числа потенційних учасників МЕЛ? Поки що лише теоретично. Також теоретично ми могли би зараз подумати й про можливу участь молодіжної команди АФФК «Суми», яка могла би складатися з молодих представників футзальних команд двох сумських університетів – СумДУ та СДПУ. Але знову ж таки – це поки що розмови з розряду теорій. І, звичайно, не будемо забувати про «Сокіл», хоча він і знаходиться у непростих стосунках з АФУ. Але у контексті нашого матеріалу неможливо не згадати про те, що свого часу у структурі хмельницького клубу була сильна та перспективна команда 2002-2003 років народження, яка навіть ставала чемпіоном України у своїй віковій категорії та брала участь у першому сезоні Юнацької Екстра-ліги. Найяскравіші гравці того складу – Владислав Первєєв, який вже давно грає в «основі» «Сокола», а також Артур Гринь, який у складі «Helpex» був визнаний найкращим воротарем крайнього Всеукраїнського фіналу АФЛУ, а також Ідріс Омарі. Тобто, теоретично десь команд вісім, а то і десять для участі у чемпіонаті Молодіжної Екстра-ліги можна було би назбирати та зіграти кілька з’зних турів, а не один. Але чи назбирається така кількість команд зараз? Є великі сумніви щодо цього.

Є ще один момент, який теж може не дати можливості відбутися чемпіонату Молодіжної Екстра-ліги у цьому сезоні. Річ у тім, що багато хто з тих гравців, які могли би у цьому сезоні зіграти в МЕЛ, наразі вже грають у PARIMATCH Екстра-лізі або у Першій лізі. І не просто грають, а виходять на провідні ролі у своїх командах. Тому, не факт, що тренери основних складів цих команд захочуть відпускати своїх молодих лідерів грати у МЕЛ. І це, звичайно, не найкращий аргумент на користь Молодіжної Екстра-ліги.

І якщо у цьому сезоні МЕЛ не буде проведена у цьому сезоні, то вже зараз потрібно думати над тим, щоб провести МЕЛ у наступному сезоні – 2022/2023 р. р. Тому що МЕЛ – це одна з тих ланок, якої не вистачає для функціонування повноцінної структури змагань під егідою АФУ. Окрім того, МЕЛ дасть нам можливість не загубити перспективну молодь, яка вже на підході. І керівникам команд PARIMATCH Екстра-ліги потрібно теж про це думати. Так, можна зрозуміти, коли збирається команда для того, щоб дати необхідний результат зараз. Але все-таки потрібно думати і про тих, хто може приносити результат вже завтра. І це насправді важливо.

Артем ТЕРЕНТЬЄВ, «5х5»