Після 24 лютого, коли російська армія почала повномасштабне військове вторгнення на територію України, життя поділилось на «до» і «після». Не став винятком і український спорт, зокрема – футзал. Ще напередодні військового вторгнення росіян футзальне життя в Україні вирувало. Зокрема, 23 лютого в Івано-Франківську був зіграний матч Кубку України між івано-франківським «Ураганом» херсонським «Продексімом», за підсумками якого «Ураган» вийшов до вирішальної стадії змагань. Також 23 лютого в Івано-Франківську проходили матчі третього з’їзного туру чемпіонату України у віковій категорії U-15 серед команд Вищої ліги. І саме 24 лютого мали бути зіграні останні матчі цього з’їзного туру, після чого у березні мали відбутись вирішальні поєдинки цих змагань. Також 23 лютого відбулось засідання Конгресу Асоціації футзалу України, на який з’їхались представники регіональних Асоціацій. Але настало 24 лютого, яке стало початком нового етапу війни за Незалежність України, яку ця країна веде з зими 2014 року, коли Росією були окуповані Крим та частина Луганської та Донецької областей.
І тут потрібно повернутись у 2014 рік, щоб зрозуміти, з чим тоді зіштовхнувся український футзал. Через окупацію частини Луганської та Донецької областей не змогли приймати своїх суперників на своїх майданчиках такі клуби, як «ЛТК» (Луганськ) та «Єнакієвець» (Єнакієве), які грали в Екстра-лізі (головному дивізіоні українського футзалу), а також «Буран-Ресурс» (Донецьк), який грав у Першій лізі чемпіонату України з футзалу. Тому, кінцівка сезону 2013/2014 років була дограна у Черкасах. Окрім того, окупанти з Росії серйозно пошкодили Палац спорту «Дружба» – арену, на якій свого часу грав найтитулованіший футзальний клуб України – «Шахтар» (Донецьк). На цій арені у сезоні 2005/2006 «Шахтар» у півфіналі Кубку УЄФА приймав гранда іспанського та світового футзалу – команду «Бумеранг Інтерв’ю», яка нині називається «Мовістар Інтер». Варто додати, що на цій арені також проходив відомий легкоатлетичний турнір «Зірки жердини», який організовував знаменитий український спортсмен Сергій Бубка. Окрім того, на цій арені проводились міжнародні турніри з баскетболу, гандболу та хокею.




Також початок окупації Криму і Луганської та Донецької областей болісно відгукнувся і на дитячому футзалі. На всеукраїнських дитячо-юнацьких змаганнях з футзалу Донецьку область успішно представляли такі команди, як Академія «ЛТК» (Луганськ), «Стірол-ДЮСШ» (Горлівка), «Моноліт-ДЮСШ» (Амвросіївка), «НВК № 49-Надія» (Макіївка), ДЮСШ № 5 (Донецьк). Варто відзначити, що команди з Горлівки та Амвросіївки вдало представляли Україну на міжнародній арені – у їх активі були перемоги на престижному міжнародному турнірі «Costa Daurada Cup» в Іспанії, вихованці Академії «ЛТК» зараз грають у чемпіонаті України серед команд Екстра-ліги, а донецька ДЮСШ № 5 виховала таких гравців, як Сергій Дрьомов та Сергій Ситін, які свого часу були серед лідерів національної збірної України з футзалу. Через окупацію Росією Криму, Луганської та Донецької областей український футзал втратив багатьох перспективних гравців, які могли би зіграти за збірну України (U-19) на першому чемпіонаті Європи з футзалу серед 19-річних юнаків, який відбувся у 2019 році у столиці Латвії, Ризі.
Що стосується Криму, то свого часу він був представлений у чемпіонаті України з футзалу командою «ПФС» (Севастополь). Окрім того, в Алушті проходив Молодіжний Всеукраїнський турнір з футзалу у віковій категорії U-21.
Після 24 лютого, коли розпочалось повномасштабне військове вторгнення російської армії на територію України, фактично зупинилося спортивне життя, зокрема і футзальне. Трохи згодом Асоціацією футзалу України було оприлюднено рішення, що сезон офіційно вважається завершеним, а турнірні таблиці чемпіонатів України серед команд Екстра-ліги, Першої ліги, жіночої Вищої ліги, а також дитячо-юнацьких змагань, які були станом на 24 лютого, потрібно вважати остаточними, але без виявлення призерів. Таким чином, на першому місці опинився херсонський «Продексім» отримав право представляти Україну в Лізі чемпіонів УЄФА з футзалу сезону 2022/2023 років. Однак, на жаль, після того, як Херсон окупувала російська армія, а президент «Продексіму» (за сумісництвом – мер Херсону) Ігор Колихаєв був узятий у полон, стало зрозуміло, що навряд чи ця команда представить Україну в цьогорічній Лізі чемпіонів. Трохи згодом стало відомо, що замість херсонської команди у Лізі чемпіонів зіграє івано-франківський «Ураган», який станом на 24 лютого перебував на другій сходинці у турнірній таблиці чемпіонату України з футзалу серед команд Екстра-ліги.
На жаль, повномасштабне військове вторгнення Російської Федерації на територію України боляче вдарило не лише по «Продексіму». З футзальної мапи України зникли деякі клуби Екстра-ліги: АФФК «Суми» (Суми), «Viva Cup» (Харків), «ДЕ Трейдинг» (Миколаївка). Сподіваємося, що ці клуби зникли ненадовго. Так само як і ненадовго зникла харківська «Тесла», яка на момент початку повномасштабної військової агресії Росії була однією з провідних команд в українському жіночому футзалі. Також у тій чи іншій мірі припинили свою діяльність деякі клуби чемпіонату України серед команд Першої ліги та деякі аматорські колективи. Також через окупацію наразі не мають можливості займатися футзалом та брати участь у дитячо-юнацьких всеукраїнських вихованці деяких команд, зокрема – ДЮФК «Темп-ЗАЕС» (Енергодар) – однієї з найбільш успішних шкіл, яка подарувала українському футзалу чимало непоганих гравців, про що свідчить бодай би той факт, що троє воротарів цієї школи у різний час викликалися (або досі викликаються) до футзальної національної збірної України, яка наразі бореться за право зіграти на чемпіонаті світу у 2024 році. Окрім того, багато дітей, які займалися футзалом, наразі виїхали до інших країн. На жаль, після 24 лютого не обійшлося без втрат. Кілька гравців аматорських футзальних команд загинули або на війні, або під час ракетних обстрілів з боку російських агресорів. Окрім того, на війні загинув тренер команди Березнегуватської ДЮСШ (Миколаївська область) Юрій Блоха. Деякі дитячі тренери наразі служать у лавах Збройних Сил України.
Окремо варто сказати про те, що під час повномасштабної агресії, яку Росія нахабно називає «спеціальною військовою операцією», було пошкоджено багато об’єктів спортивної інфраструктури. Серед них – спортивні комплекси, в яких проходили футзальні змагання.
5 березня 2022 року спорткомплекс «Каразінський», який був однією з найстаріших спортивних арен Харкова, був знищений внаслідок ударів російської армії по столиці Слобожанщини. Свого часу на майданчику спорткомплексу «Каразінський» домашні матчі у рамках чемпіонату України з футзалу проводили такі харківські команди, як «Моноліт», «Viva Cup», «Tесла». Окрім того, він був домашнім майданчиком для футзальної команди ХНУ ім. В. Каразіна. Також цей майданчик був рідним для багатьох відомих в українському футзалі особистостей, які робили тут свої перші футзальні кроки. Також у спорткомплексі «Каразінський» проходили матчі Кубку ФК «Універ» – одного з найсильніших аматорських футзальних турнірів України.

Трохи згодом внаслідок ракетного обстрілу ушкодження отримала ще одна арена у Харкові – Палац спорту «Локомотив» ім. Г. Кірпи. Ця арена неодноразово приймала у себе матчі збірної України з футзалу, а також у сезоні 2013/2014 років там проходили матчі Основного раунду Кубку УЄФА з футзалу за участю харківського «Локомотива».
9 червня 2022 року російські ракети знищили Льодовий палац спорту у Сєвєродонецьку. На цій арені свої домашні матчі у рамках чемпіонату України серед команд Екстра-ліги проводив «ДЕ Трейдинг» з Миколаївки. Також там приймали своїх суперниць по жіночому чемпіонату України з футзалу «Кобра» (Білокуракіне) та «Луганочка» (Луганська область). Окрім того, там проводились практично всі матчі чемпіонату Луганської області з футзалу. Фактично після того, як у 2014 році Росія окупувала Луганськ, внаслідок чого стало неможливим проведення всеукраїнських футзальних змагань у спорткомплексі «Старт» та «ЛТК-Арені», саме Льодовий палац спорту у Сєвєродонецьку був головним центром футзальних баталій на тій території Луганської області, яка була під контролем України. Наразі Сєвєродонецьк окупований Російською Федерацією.

Це, звичайно, не всі факти руйнування української спортивної інфраструктури. Зокрема, можна також згадати потрапляння російських ракет на стадіони у Чернігові, а також ушкодження льодової арени «Айсберг» у Кременчуці та серйозні руйнування спорткомплексу «Авангард» у Києві, для відновлення якого нещодавно був проведений благодійний баскетбольний матч.
Але наразі новий футзальний сезон в Україні все-таки стартував (про це ми поговоримо трохи нижче). Та все-таки є деякі перепони. На жаль, деякі матчі чемпіонату України серед команд України вже переривалися повітряними тривогами. Вперше це сталося 24 вересня, коли матч третього туру чемпіонату України з футзалу серед команд футзальної VBET Екстра-ліги між командами «Рятувальник» (Ромни) – МСК «Харків» (Харків) було перервано через повітряну тривогу. Через це обидві команди-учасниці поєдинку були змушені пройти в укриття. Зазначимо, що це вже був далеко не перший прецедент, коли повітряна тривога перериває спортивний захід. На День Незалежності України, 24 серпня, повітряна тривога тричі переривала матч футбольної VBET Ліги у Львові. Через це матч сумарно тривав близько трьох годин. Трохи згодом такі ж ситуації повторювались під час футбольних, хокейних та футзальних матчів. Зокрема, варто згадати той факт, що через повітряну тривогу, яка була 22 вересня, був перерваний стартовий матч VBET чемпіонату Києва з футзалу, в якому грали команди «SkyUp Futsal» та «АГРОМАТ». Цей поєдинок був перерваний на 8-й хвилині за рахунку 1:1, і тепер він буде дограний трохи пізніше. У той же день через влучання російської ракети в об’єкт енергетичної структури у Хмельницькій області та відсутність світла не відбувся матч шостого туру чемпіонату України між командами «Сокіл» (Хмельницький) та «Енергія» (Львів). Також через масовані ракетні обстріли, які протягом жовтня відбувались по всій території України, не був зіграний всеукраїнський футзальний турнір серед жіночих команд «Разом до Перемоги!», який мав би фактично відкрити новий сезон в українському жіночому футзалі. Сюди також важливо додати, що наразі через ракетні обстріли страждають ще кілька українських міст з великими футзальними традиціями: Одеса, яка подарувала Україні таку команду, як ФК «Локомотив» (Одеса), котрий був 3-разовим чемпіоном України, Запоріжжя, яке свого часу було представлене у Вищій лізі чемпіонату України з футзалу одразу трьома командами, та Дніпро (колишній Дніпропетровськ), у якому базувався один з перших футзальних клубів України – «Механізатор». Також треба додати, що саме у Дніпрі народився один з культових футзалістів 90-х років минулого століття, який, на жаль, прийняв російське громадянство – Костянтин Єрьоменко.
Однак, разом з тим, є і позитивні моменти. Завдяки організованим навчально-тренувальним зборам жіночій національній збірній України з футзалу вдалося підготуватися до «Фіналу чотирьох» Євро-2022, який відбувався з 1 по 3 липня у португальському Гондомарі, і там українська збірна здобула бронзові медалі. Окрім того, буквально нещодавно жіноча збірна України потрапила до «Фіналу чотирьох» Євро-2023 серед жінок (наразі ще невідомо, де відбуватиметься цей турнір. – А. Т.). Так само вдалося підготуватися збірній України (U-19) до матчів відбіркового етапу, а потім – і фінальної стадії турніру. Як результат – юніорська збірна України на Євро-2022 (U-19), який з 4 по 10 вересня проходив у іспанському Хаені, вийшла до півфіналу турніру. Чоловіча студентська збірна України здобула друге місце на чемпіонаті світу з футзалу серед студентів у Португалії. А жіноча футзальна команда Харківського Національного економічного університету ім. С. Кузнеця стала срібним призером футзального турніру в рамках Європейських Університетських Ігор, які проходили у польській Лодзі. Все це свідчить про те, що незважаючи на військовий стан в Україні, її представники роблять усе для того, щоб примножити славні футзальні традиції українського футзалу.




Також неможливо не відзначити те, як українські футзалісти об’єдналися заради допомоги Збройним Силам України. Все почалося з того, що капітан львівської «Енергії» Тарас Кузь виставив свою ігрову футболку на благодійний аукціон. Практично тут же його підтримав воротар збірної України Кирило Ципун, який теж виставив свій лот. І після того гравці багатьох українських команд, а також вболівальники виставляли свої лоти для того, щоб збирати гроші на підтримку Збройних Сил України, а також людей, які залишились або без житла, або в окупації. Ці благодійні аукціони тривають і досі. Тут важливо зазначити, що ініціативу української футзальної спільноти підтримали і в інших країнах. Зокрема, у Польщі за ініціативи сайту futsal–polska.pl був організований благодійний «Аукціон українських футболок», участь у якому взяли українські легіонери, які наразі виступають у чемпіонаті Польщі з футзалу. Усі виручені кошти були передані українському гравцеві Романові Вахулі, який займається волонтерською діяльністю. Також свій аукціон організувала збірна Грузії з футзалу, виставивши на продаж ігрові футболки. Кошти від аукціону були передані на допомогу Збройним Силам України.
Наразі вже стартував чемпіонат України з футзалу серед команд VBEТ Екстра-ліги, що є дуже важливим, зокрема, і для підготовки гравців національної збірної України до відбіркових матчів чемпіонату світу. Також у багатьох регіонах України також вже розпочинається новий футзальний сезон, а десь він вже йде. Окрім того, є надія, що незабаром стартують змагання у жіночому та дитячо-юнацькому футзалі. Щоправда, тут потрібно розуміти, що через від’їзд практично всіх футзалісток жіночої національної збірної України до зарубіжних чемпіонатів, рівень чемпіонату України серед жінок у новому сезоні буде слабким. Те ж саме стосується і дитячо-юнацьких чемпіонатів України. Однак, наразі важливо буде саме те, що вони розпочнуться та будуть дограні до кінця. І це буде ще один важливий фактор на користь українського футзалу, який, незважаючи на всі перешкоди, пов’язані з війною, все-таки живе. До того ж, треба додати, що у 2023 році український футзал офіційно святкуватиме своє 30-річчя. Тому, якщо цей найскладніший в історії українського футзалу сезон буде зіграний до кінця, то це буде дуже символічним переходом до нової історії цього виду спорту, який в Україні є наймасовішим (варто лише подивитись на кількість команд, які грають у регіональних чемпіонатах, щоб це зрозуміти. – А. Т.). Однак, усі розуміють, що по-справжньому нова історія українського футзалу розпочнеться лише після перемоги України проти російських окупантів. І дуже хочеться вірити, що після цього не тільки буде відновлення пошкодженої спортивної інфраструктури, а і повернення України до когорти топових футзальних країн, як це було на початку ХХІ століття, коли збірна України з футзалу двічі ставала срібним призером чемпіонату Європи, а чемпіонат України з футзалу буде таким же топовим, як чемпіонати Іспанії, Португалії та Італії. На це і сподіваємось.
Артем ТЕРЕНТЬЄВ, «5х5»
Фото: Роман ЦУПРУК, ua.tribuna.com, novosti.dn.ua, «Главком», 62.ua, «5х5», «Українська правда», УЄФА, ФІСУ, ЄУСА