Як ми вже повідомляли, 3 березня національна збірна України з футзалу в рамках підготовки до заключного поєдинку Основного раунду Європейської кваліфікаціх ЧС-2024 зіграє у Колобжезі товариську гру проти збірної Польщі. Пропонуємо Вашій увазі інтерв’ю спортивної редакції Української служби Польського радіо з головним тренером збірної України Олександром Косенком, у якому наставник «синьо-жовтих» розповів про підготовку до поєдинків проти збірних Польщі та Нідерландів, а також трохи розповів про своє нещодавнє призначення керманичем варшавської «Легії».  

– Олександре Петровичу, вже зовсім скоро, 3 березня, у Колобжезі відбудеться товариський матч між збірними Польщі та України. Розкажіть, будь ласка, як і де готується до цього матчу українська команда?
– 28 лютого наша збірна збирається у Колобжезі (інтерв’ю було зроблено за кілька днів до початку навчально-тренувального збору. – А. Т.), наступного дня розпочнемо невеличкий збір, проведемо 1 та 2 березня тренування, а також теоретичне заняття, а вже 3 березня у нас запланована товариська гра зі збірною Польщі. Це буде контрольна гра перед відбірковим матчем чемпіонату світу проти збірної Нідерландів. Потім у нас ще будуть тренування. 6 березня ми будемо вилітати у Нідерланди, і 8 березня ми гратимемо, думаю, ключову гру за перше місце у нашій групі проти збірної Нідерландів. Хоча ще почекаємо 3 березня, коли збірна Нідерландів зіграє з Косовом. Але будемо готуватися, як на вирішальну гру за перше місце. Зазначу, що збірна Косова теж ще не втратила шанси на вихід до Елітного раунду відбору. Взагалі там дуже цікава система, і навіть збірна Косова, яка не має ще жодного очка, все одно має шанси на прохід далі. Тому, все ще попереду.

– Як взагалі збірна живе останній рік у таких умовах, коли почалась повномасштабна війна?
– Більшість гравців залишилась в Україні. Дехто виїхав та підписав контракти з польськими командами. Ми домашні ігри збірної України у рамках Основного раунду відбору на чемпіонат світу приймали у Латвії. Ще раз хочу подякувати латвійським друзям за те, що надали нам таку можливість, щоб ми зіграли там. Зараз будемо проводити збір у Польщі перед грою з Нідерландами. Наразі проводиться чемпіонат України в цих умовах. Чемпіонат цікавий, ігри цікаві. Все це – завдяки нашим воїнам, які захищають нашу країну. Ще раз хочу їм подякувати за можливість нам займатися своєю справою. Хлопців, коли вони приїжджають у збірну, зайвий раз налаштовувати не треба. На будь-яку гру хлопці виходять з дуже великим бажанням принести бодай би якусь радість вболівальникам.

– Коли Ви були гравцем, то двічі ставали віцечемпіоном Європи. Нині українська футзальна збірна – теж одна з найкращих у Європі. Але про такі показники, які були ще за Вашої кар’єри гравця, можна мріяти? Чи буде ще таке?
– Я хочу сказати, що ми прикладатимемо для цього максимум зусиль. Усі повинні розуміти, що футзал розвивається, стає більше команд гарного рівня. А те, що можна очікувати чи не можна, то якщо не ставити перед собою таких завдань, ніколи їх не досягнеш. Хлопці мріють про це. Так, ми потрапили до півфіналу чемпіонату Європи. Я хочу сказати, що в Україні завжди був високий рівень гравців. Наш футзал прогресує та розвивається. Вирівнявся середній рівень футзалу, стала вище конкуренція. Навіть не можна передбачити результат у таких матчах, де є фаворит.

– На початку 2000-х років, понад 20 років тому, Вам випало на долю пограти у росії й пожити там. Ви навіть ставали найкращим гравцем Кубку росії та найкращим бомбардиром. Скажіть, будь ласка, чи залишились у Вас там контакти з тих часів? І чи є після початку повномасштабної війни якийсь фідбек звідти?
– Я виходив з ними на зв’язок. Точніше, вони самі писали мені та хотіли, щоб ця війна швидше закінчилася, висловлювали підтримку. Дійсно, я відчував, що вони хочуть, щоб ця війна якнайшвидше закінчилася.

– Але відкрито вони бояться висловлювати свою позицію?
– Як на мене, так.

– В Україні, коли Ви пішли вже на спортивну «пенсію», то очолили аматорський клуб «Вибір», і за чотири роки продемонстрували гарні результати: двічі виграли чемпіонат України з пляжного футболу та одного разу виграли чемпіонат Дніпра з футзалу. Як Ви так швидко перелаштувалися з гравця на тренера?
– Більшість гравців, коли грають, все одно подумки аналізують, що вони робитимуть, коли закінчуватимуть кар’єру. Я – не виняток. Я теж думав, що спробую стати тренером. Але – лише спробую. У мене не було такого, що я кров з носу стану тренером, і все. Я хотів спробувати. Якщо не буде виходити – значить, це не моє. Потім ми потихеньку щось почали вигравати. Формулу успіху ніхто не знає. Кожен готує то «блюдо» сам, і «інгридієнти» обирає на свій розсуд.

– Ви зовсім нещодавно стали тренером польської «Легії», і вже встигли здобути перемогу у варшавському дербі з «АСЗ УВ Даркомп». Які Ваші враження від польського чемпіонату, якщо його порівняти з українським?
– Я і раніше слідкував за польським чемпіонатом. Я можу сказати, що зараз польський футзал розвивається, стає більше команд, але все одно він ще не повністю професіональний. Багато хто з гравців має другу роботу. Але вже є багато легіонерів. Польські гравці прогресують завдяки легіонерам. На цей момент мені здається, що український чемпіонат сильніший, більш професіональний. Але польський чемпіонат намагається розвиватися, я це бачу. Є тут три-чотири дійсно професіональні команди. Зали тут гарні, і висвітлюється все добре.

– У мене є така підозра, що у Польщі зацікавленість глядачів до футзалу трохи більша, ніж в Україні, так як в Україні, окрім футболу, іншим видам спорту трохи менше уваги приділяється. Як з футзалом у Польщі – популярніший він серед уболівальників, ніж в Україні?
– Дійсно, люди ходять на ігри. Є зали більші, є зали менші, але вони, може, не завжди повністю, але заповнюються. Зацікавленість є. У деяких команд – платні входи.

– А яка система у «Легії»? У неї є власна школа?
– Так, є. Буквально перед крайньою нашою грою я був на матчі за участю юнацької команди «Легії», яка посіла третє місце у чемпіонаті (мається на увазі фінальний етап чемпіонату Польщі (U-15), який наприкінці січня приймала Устка, і там у матчі за третє місце вихованці «Легії» переграли господарів майданчику з рахунком 4:2. – А. Т.).

Артем ТЕРЕНТЬЄВ, «5х5»
Фото:
polskieradio.pl

Підтримати футзальний портал «5х5» на «Патреоні»

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.