Буквально днями побачила світ нова книжка мого авторитетного колеги Володимира Миленка «David mod Goliat: три історії про данське футбольне диво», в якій розповідається про три визначні перемоги футбольник «карликів» з Данії та Фарерських островів над грандами та міцними середняками європейського футболу (хто ще не замовив собі цю книгу – рекомендую. – А. Т.). І захотілось мені трохи пригадати одне протистояння з історії українського футзалу, яке теж цілком реально можна назвати протистоянням Давида та Голіафа, але на паркеті. Мається на увазі матч другого групового етапу чемпіонату світу з футзалу 1996 року, який проходив в Іспанії. Отже, 1 грудня 1996 року, Іспанія, матч групи «F» (другий груповий етап) Україна – Бразилія…
Перед тим, як розпочати ретроспективу цього матчу, варто нагадати шлях обох команд. Збірна України у першому груповому раунді грала у групі «А» в одній групі з господарями змагань, іспанцями, а також зі збірними Австралії та Єгипту. Обігравши австралійців (11:2) та єгиптян (10:3), підопічні Геннадія Лисенчука поступились «Червоній фурії» з рахунком 1:4, і з другого місця вийшли до групи «F», де, окрім бразильців, суперниками «синьо-жовтих» стали родоначальники футзалу, уругвайці, а також збірна Нідерландів. Що стосується дворазових чемпіонів світу, то підопічні Афонсо Араужо почали свій похід за третім чемпіонським титулом у групі «D». Суперниками «селесао» були збірні Бельгії, Ірану та Куби. Бразильці прогнозовано здобули три перемоги з трьох можливих (5:2 – над Бельгією, 18:0 – над Кубою та 8:3 – над Іраном) та вийшли до групи «F» другого групового раунду. Перед очною зустріччю українці зіграли внічию зі збірною Нідерландів (4:4), а збірна Бразилії переграла футзалістів з Уругваю (5:2). Тому, бразильці, в разі перемоги, могли достроково вийти до півфіналу з першого місця у групі. Чи згодна була з цим розкладом збірна України? Вочевидь, ні. Однак, було очевидно, що у поєдинку проти «бікампеонів» підопічні Геннадія Лисенчука були андердогами. Погодьтесь, що у протистоянні дебютанта чемпіонатів світу та чинного володаря титулу перевага ще до стартового свистка була саме за головним фаворитом турніру.
Перше слово в цьому поєдинку, як не дивно, було саме за українцями. Практично на самому початку гри Мельников пробивав по воротах Сержіньйо, але його удар був заблокований. Кількома миттєвостями пізніше ще один удар того ж таки Мельникова не влучив у ціль. Бразильці відповіли куди більш небезпечно, внаслідок чого Зозулі довелося вступати у гру після удару Фініньйо. А удар Маноеля Тобіаса прийняла на себе стійка. А ось коли на майданчику з’явилась друга четвірка української збірної, то їй вдалося на деякий час взяти гру під свій контроль. Більше того – трохи згодом підопічні Геннадія Лисенчука могли відкривати рахунок після того, як Москвичов, котрий перед цим буквально вийшов на зміну, отримав шикарний «черпак» зі своєї половини майданчику, першим дотиком прийняв м’яч, а другим – пробив з розвороту, але його удар не став результативним. Таким чином, за першими хвилинами матчу можна було справедливо сказати, що збірна України нічим не поступалася чинним чемпіонам світу, а подекуди навіть намагалася тримати гру під своїм контролем, що, ясна річ, не зовсім влаштовувало бразильців. І на 6-й хвилині бразильці показали, що не готові миритися з таким перебігом подій. Два дуже хороших моменти мав Чоко, але в першому з них бразильській «десятці» завадив Зозуля, а у другому епізоді гравець «Інтерв’ю Бумеранг» якимось чином непереправив м’яч з метра у ворота після прострілу Фініньйо. Тим не менш, незважаючи на те, що збірна Бразилії не змогла втілити ці моменти у голи, підопічним Геннадія Лисенчука потрібно було прислухатися до цих тривожних дзвіночків.
Однак, тривожні дзвінки були і для бразильської збірної. За першу половину першого тайму підопічні Афонсо Араужо сфолили лише двічі. Але саме другий фол став для бразильської збірної фатальним – Безуглий просто ідеально виконав штрафний, після чого збірна України несподівано для багатьох відкрила рахунок. Після цього пропущеного голу збірна Бразилії очікувано пішла вперед, але українці виявились готовими до цього. Більше того – вони давали зрозуміти, що їх контратаки не варто недооцінювати. Зокрема, одну з них організував Косенко, проте його зусиль було замало, а передача у вільну зону була перехоплена. У відповідь бразильські футзалісти організували швидкий випад, і тут вже Зозулі довелося показувати свою воротарську майстерність. Трохи пізніше Зозуля записав ще один «сейв» до свого активу, врятувавши свої ворота після удару Фініньйо. Однак, на 14-й хвилині голкіпер збірної України не зміг впоратися з більярдним ударом Маноеля Тобіаса після розіграшу кутового. Після цього бразильці поступово почали тиснути на ворота Зозулі, але голкіпер української збірної вдало діяв у «рамці», коли це було потрібно. До того ж, неможливо не відзначити те, як діяли українці у захисті – грамотно та дисципліновано. І це – незважаючи на солідну перевагу «бікампеонів» за ударами по воротах. У контексті дисципліни варто також додати, що наприкінці першого тайму бразильці «сиділи» на п’яти фолах, у чому теж є велика заслуга української збірної. Проте, до «пробивного» шостого фолу справа так і не дійшла. На останній хвилині першого тайму українці мали можливість вийти вперед, проте Москвичов не зміг завершити точним ударом класну триходівку. Бразильці ж мали два моменти на останніх секундах першої половини гри, але вдалі дії Зозулі звели нанівець зусилля підопічних Афонсо Араужо.
Українцям вдалося приголомшити своїх опонентів з Бразилії на початку другого тайму. Все почалося з того, що Москвичов змусив Чоко сфолити на собі біля кутової позначки. А вже розіграш штрафного був просто ідеальним. Косенко знайшов передачею на дальній стійці абсолютно неприкритого Москалюка, і той переправив м’яч у ворота Сержіньйо. Так «синьо-жовті» вдруге по ходу матчу вийшли вперед. А вже за кілька миттєвостей бразильці могли зрівняти рахунок, проте Зозуля відбив дальній удар Маноеля Тобіаса. Однак, вже в одній з наступних атак «бікампеони» таки зрівняли рахунок. Це сталося після помилки капітана української збірної Тараса Вонярхи, чим скористався Чоко, який перехопив м’яч та віддав пас на Вандера Яковіно, а капітан збірної Бразилії, який у другому таймі вже мав трохи більше ігрового часу, ніж у першій 20-хвилинці, став автором голу у ворота Зозулі.
Обмінявшись голами, обидві команди продовжили шукати щастя біля чужих воріт. Щоправда, варто сказати, що українці якщо і робили атаки, то здебільшого – позиційні, з тривалим контролем м’яча. І подекуди саме за рахунок цього контролю підопічні Геннадія Лисенчука не давали своїм опонентам створювати моменти у відповідь. Не забували «синьо-жовті» й турбувати Сержіньйо. Зокрема, в одному з епізодів Безуглий прийняв м’яч на «стовпа», розвернувся та пробив, але не влучив у ворота. Натомість, бразильці діяли за рахунок гострих швидких атак, а також залучали «дальню артилерію». Про це свідчив момент у виконанні Маноеля Тобіаса – м’яч після його удару струсанув поперечку воріт Зозулі. Після цього обидві команди кілька хвилин радували глядачів відкритим футзалом, який цілком реально міг принести успіх збірній України, але Сергій Усаковський змарнував вихід віч-на-віч з Сержіньйо.
Бразильці могли схилити шальки терезів на скою користь після екватору другого тайму, коли після стрімкого випаду Сандріньйо не замкнув дальню стійку після випаду Марсіо. Той же Сандріньйо через кілька миттєвостей міг забити після розіграшу кутового ударом метрів з чотирьох, але Зозуля врятував українську збірну від голу. Такі моменти стверджували одне: Бразилія робитиме все для того, щоб вирвати перемогу в матчі з непоступливими українцями. Але ж ці самі українці теж не тільки думали про оборону – брати Усаковські організували класну контратаку на ворота Сержіньйо, але Сергій не зміг втілити у гол класний розрізний пас Юрія. Той же Сергій Усаковський трохи згодом мав ще один момент, але надто зблизився з бразильським воротарем, який не дозволив себе обіграти. Бразильці на такі випади відповіли потужним ударом у поперечину у виконання Сандріньйо, який у ці хвилини був, мабуть, найактивнішим гравцем збірної Бразилії.
Зрештою, під кінець гри бразильці збільшили свій тиск, і воротареві збірної України іноді доводилося серйозно працювати, щоб не пропустити втретє. Хоча в деяких епізодах не обійшлося без фарту. На останній хвилині гри Маноель Тобіас опинився у штрафному майданчику, перед цим позбавившись опіки Москвичова, і пробив впритул, але влучив у стійку. Вочевидь, якби «п’ятірці» бразильської збірної вдалося тоді відзначитись, то навряд чи в української збірної було би багато часу на те, щоб відігратися. Однак, фінальна сирена зафіксувала нічию – 2:2.
Зазначимо, що це була єдина нічия збірної Бразилії на чемпіонаті світу 1996 року в Іспанії. І приємно, що саме збірна України стала тоді єдиною командою, яка відібрала очки у «бікампеонів», котрі після перемоги у фінальному поєдинку над господарями турніру перейменувались на «трикампеонів». Що стосується збірної України, то вона фінішувала на другому місці у групі «F», і у півфіналі поступилася іспанцям з таким же рахунком, як і в матчі першого групового раунду – 1:4. А в матчі за третє місце підопічні Геннадія Лисенчука поступилися своїм північним сусідам з рахунком 2:3 та фінішували на четвертому місці. І це четверте місце досі залишається найкращим результатом збірної України з футзалу. Це вже потім, у 2001 та у 2003 роках, збірна України – з Москвичовим, Косенком, Мельниковим та Безуглим у складі – стане срібним призером чемпіонатів Європи з футзалу. А поки українським футзальним Давидам, які зіграли внічию з бразильськими Голіафами, аплодували як іспанські вболівальники, які протягом матчу кричали «Ucrania! Ucrania!» (особливо у другому таймі. – А. Т.), так і бразильські, які віддавали належне команді, котра дала гідний бій чемпіонам світу.
Україна – Бразилія – 2:2
Голи: Безуглий (10), Москалюк (22) – Маноель Тобіас (14), Вандер Яковіно (24)
Україна: Зозуля – Косенко, Мельников, Москалюк, Москвичов – Вонярха, Безуглий, Ю. Усаковський, С. Усаковський
Бразилія: Сержіньйо – Фініньйо, Даніло, Маноель Тобіас, Чоко – Вандер Яковіно, Важіньйо, Марсіо, Сандріньйо
Пропонуємо Вашій увазі повне відео цього матчу.
Артем ТЕРЕНТЬЄВ, «5х5»