Як відомо, сьогодні о 23.45 за київським часом національна жіноча збірна України зіграє півфінальний матч «Фіналу чотирьох» чемпіонату Європи проти збірної Португалії. Можливо, якби перший жіночий чемпіонат Європи вперше відбувся кілька років тому, а не зараз, то, мабуть, однією з головних зірок була би легенда українського жіночого футзалу, найкраща футзалістка світу за версією авторитетного сайту FutsalPlanet.com Аліна Горобець. Однак, цього на жаль, не сталось. Тим не менш, кореспондент сайту «5х5» вирішив поспілкуватися з Аліною, яка висловила свою думку про перспективи «синьо-жовтих» у грі з Португалією.
– Аліно, сьогодні жіноча збірна України гратиме з Португалією у «Фіналі чотирьох» чемпіонату Європи. Що можеш сказати про цю, безумовно, історичну подію?
– По-перше, я хочу привітати нашу збірну, всіх, хто причетний до футзалу і зокрема всіх, хто від щирого серця вболіває за Україну з тим, що нарешті сталося те, чого ми всі давно чекали. Вперше в історії жіночого футзалу проводиться Євро, і Україна, вигравши групу, потрапила у фінальну частину цих змагань. Можу сказати, що це є свято для українського жіночого футзалу, і ми всі вболіватимемо за нашу збірну.
– Що можеш розповісти про шанси нашої команди у грі зі збірною Португалії?
– Я не хочу зараз робити якісь прогнози. Я знаю, що збірна Португалії на даний час – міцний горішок, і дехто навіть вважає її фаворитом змагань. Але я знаю і те, що наші дівчата теж сильні, і вони будуть, я вірю в це, робити все, щоб сьогодні отримати перемогу. Адже, по суті, саме сьогоднішній матч є вирішальним, і всі це розуміють.
– З деякими з наших дівчат ти свого часу грала у збірній, зокрема – з Форсюк та Титовою. Досвід цих гравців – це один з козирів нинішньої збірної?
– Думаю, що досвід Тітової та Форсюк однозначно буде козирем і допоможе нашій збірній. Обидві Юлі зіграли вже не один офіційний матч за збірну на такому рівні, тому, впевнена, вони зможуть допомагати не лише грою на майданчику, а й морально, підбадьорюючи та даючи дієві поради дівчатам по збірній.
– Відомо, що у цьому складі збірної України є деякі твої вихованки, у яких ти була тренером. Можеш про них детально розповісти – якими вони були?
– Так, Ви праві. У цій збірній є мої вихованки. Це Ірина Дубицька та Олена Павленко. Певний час я ще тренувала Ганну Шульгу, але саме Іра та Олена прийшли до мене з самого початку своєї спортивної кар’єри. Олена була дуже здібною, в неї майже все виходило вже з першого тренування. Пам’ятаю, я дала їй на першому тренуванні спробувати обіграти фішки, щоб побачити, що вона взагалі може. Вона без проблем обіграла всі фішки, хоча до цього ніде не грала у футбол. Думаю, це талант, і техніка Олени, дійсно, вражає. За Іру можу сказати, що вона страшно не любила програвати, коли її команда на тренуванні програвала, вона дуже засмучувалася. Іра – також талант, але Іра і трудяга. Жага бути першою і перемагати допомогла і допомагає Ірі бути на висоті у футзалі. Я бажаю і Ірі, і Олені використати свої сильні сторони, щоб сьогодні допомогти нашій збірній.
– Те покоління збірної України, коли разом грали ти, Форсюк, Титова, Мельничук, Шеремет, багато хто називає найкращим в історії українського футзалу, однак у той час не було офіційних чемпіонатів Європи серед жінок. Нинішнє покоління вже зіграє у «Фіналі чотирьох» жіночого Євро. Які, на твою думку, перспективи у цього покоління національної жіночої збірної України?
– Велике «дякую» за комплімент. Якщо це думка не однієї людини, то можливо так і є. Ми їздили на неофіційний чемпіонат світу, де, я вважаю, показували непоганий результат. Але часи змінюються. Це вже історія. Ми зараз маємо оновлену збірну, в якій є і досвідчені гравці, і новачки. Також у збірній змінився головний тренер. Я сподіваюсь, що Євро це лише початок і далі буде більше офіційних змагань для нашої збірної. Перспектива у нашої збірної звичайно є, зараз і відношення до збірної зовсім інше, але чи буде наша збірна у лідерах серед світових або хоча б європейських збірних, покаже лише час. Після цього євро всі інші збірні, які не потрапили до фінальної частини, будуть працювати з більшою силою. Щоб бути на висоті, нашій збірній потрібно буде працювати ще краще.
– Цьогоріч буде десять років з того моменту, як ти стала найкращою футзалісткою світу за версією авторитетного порталу FutsalPlanet.com. Як ти вважаєш, чи стались у нашому жіночому футзалі якісь зміни за цей час?
– Дякую за цікаве запитання. Навіть не задумувалася, що вже минуло десять років. Так, звичайно, у нашому українському футзалі відбулися зміни. За ці роки відбулася ротація клубів, які грають у внутрішньому чемпіонаті країни. Підросла талановита молодь і створилася молодіжна збірна. Приємно знати, що на офіційні змагання їздили молодіжна та студентська збірні, а національна збірна зараз знаходиться на «Фіналі чотирьох». Приємно, що відношення до збірної з боку Асоціації футзалу України покращилося і зараз на збори, екіпіровку, товариські зустрічі та виїзди на змагання виділяються кошти. Раніше цього або не було, або було дуже мало. Бажаю нашому футзалу лише прогресувати, а нашій збірній – бути лідером на світовій арені.
Артем ТЕРЕНТЬЄВ, «5х5»
Фото: Ігор СУПКАРЬОВ