Наставник ДЮСШ Шполянської ОТГ Оксана Хапатько підбила підсумки минулого сезону в чемпіонаті України серед команд Першої Ліги (U-17), поділилась враженнями від формату змагань, інші вікові групи та роботу з гравцями під час карантину.
– Оксано Володимирівно, розкажіть, будь-ласка, про чемпіонат України (U-17) у Першій Лізі. Що вдалось чи не вдалося зробити? Яку мету Ви ставили перед початком сезону?
– Рішення про участь в Чемпіонаті України U-17 далося мені нелегко, адже змагання такого рівня для нас були дебютними. Ми не знали ні рівень гри суперників, ні те, як ми себе покажемо в іграх. Зважаючи на це, метою ставили перед собою – участь, отримання досвіду та ігрової практики. Однозначно можу сказати, що даний чемпіонат згуртував команду та деяким вихованцям допоміг остаточно визначитись з направленням діяльності в житті.
– Як загалом оціните рівень чемпіонату?
– Як кажуть, усе пізнається в порівнянні. До цього сезону в мене не було досвіду виступів на чемпіонатах України. Брали участь у різноманітних турнірах з футзалу. Тому, рівень даного чемпіонату мене позитивно здивував. Все було чітко, зрозуміло, організовано. Звичайно, рівень команд був дуже високим. Особливо вразила гра цьогорічних чемпіонів, ФК «Угорники».
– Ви на даний час є єдиною представницею-тренером в чоловічому футзалі. Розкажіть, чи важко працювати з хлопцями?
– На початку своєї роботи тренером працювала як з дівчатками, так і з юнаками. Для себе зробила висновки, що з хлопцями працювати легше. Ми з ними вже багато чого пройшли разом. Були різні ситуації, як приємні, так і не зовсім. Але завжди обговорюємо це та знаходимо правильне рішення. Вони прислухаються до мене, а я до них.
– На скільки складно психологічно та фізично підготувати Ваших вихованців на ігри чемпіонату України?
– Підготувати команду належним чином до чемпіонату, на жаль, не було можливості, оскільки рішення про участь було ледь не в останній момент. Наша команда виступала у чемпіонаті Черкаської області з футболу, та щойно закінчилось перше коло, ми поїхали до Коломиї. Належних спортивних залів чи комплексів у нашому містечку нема, тому виходили з того, що маємо. Психологічно налаштовувати команду було не зовсім складно, адже кожен з вихованців мав неймовірне бажання та мотивацію для участі. Звичайно, команда не показала себе на 100%, але загалом я задоволена іграми. З кожним туром вони ставали впевненішими у собі.
– Ваш клуб вперше брав участь у чемпіонаті України з футзалу. Розкажіть детальніше про структуру клубу, хто ще працює в ній, і взагалі про ДЮСШ Шполянської ОТГ.
– Футзального клубу в нас немає. Ми представляли дитячо-юнацьку спортивну школу Шполянської ОТГ. Наша ДЮСШ має двох тренерів дівчат з футзалу, які виступають у чемпіонаті України по 2007 – 2008 р. н. та трьох тренерів з футболу (я одна з них). Основними змаганнями для них є чемпіонат області в усіх вікових групах. Взимку беремо участь в різних турнірах з футзалу. Тож, минулої зими я прийняла рішення не шукати ніяких турнірів, а спробувати наші сили в чемпіонаті України.
– Розкажіть, будь-ласка, про розвиток дитячо-юнацького футзалу у вашому регіоні.
– У нашому регіоні багато уваги приділяють футзалу. Проводяться чемпіонати та Кубки області, але по молодшим віковим категоріям. Це, звичайно, дуже радує, адже росте молоде покоління футзалістів. На початку березня планувалось розпочати чемпіонат Черкаської області з футзалу серед юнаків (U-17). Ці змагання серед старшої вікової групи мали відбутись вперше в області, але у зв’язку з національним карантином усе скасувалось.
– Чи є у Вашій команді меценати, які надають допомогу?
– Меценатів наша команда не має. Все фінансування йде виключно від міської ради. Очільник Шполянської міської громади Сергій Володимирович Кравченко приділяє багато уваги спорту, і саме завдяки йому ми змогли взяти участь у чемпіонаті, за що ми безмежно вдячні!
– Які плани у Вашої команди на наступний сезон?
– Я в ДЮСШ працюю тренером за сумісництвом. Не зовсім просто поєднувати дві роботи. Щодо наступного року, ще остаточно не вирішила чи продовжу свою діяльність тренерем-викладачем… Напевне, це був єдиний сезон за нашої участі. Майже вся команда 2003 року, і тому вони випускники закладів загальної середньої освіти. У них наразі в пріоритеті вступ до ВУЗу та навчання. Я хочу подякувати кожному члену команди за пройдений шлях, за ті емоції, пережиті разом, за ті труднощі, що долали також разом!
– Поділіться думками, що би Ви покращили в наступному сезоні у чемпіонатах та Кубках України? Також скажіть кілька слів про сайт Комітету ДЮФ АФУ, чого ще не вистачає на ньому?
– Як я вже сказала вище, формат проведення даних змагань є досить пристойними. Дуже велика кількість команд-учасниць, що дуже радує. Спостерігала за проведенням чемпіонату та Кубку України (U-15). Хотіла б запропонувати переглянути можливість відеотрансляції на відбіркових етапах. Можливо без коментатора (якщо це накладно), але відео гри має бути. Це дуже допомагає як тренеру, так і гравцям переглянути матчі зі сторони та зробити певні висновки. Також, думаю, це оцінили б і вболівальники. Сайт, як на мене, чудовий. Слідкую за всіма дописами та новинами, що там публікуються. Хочеться окремо виділити роботу під час карантину. Наразі публікуються дуже цікаві матеріали – це неймовірна праця! Дякую вам за це.
– Як Ви працюєте з вихованцями під час карантину?
– Працюємо з вихованцями дистанційно. Всі тренування спрямовані на збереження фізичної форми.
– Ну, і наостанок, Ваші побажання нашім юним футзалістам, батькам та тренерам.
– Тренерам, батькам, спортсменам бажаю терпіння в цей нелегкий для всіх час! Займайтесь спортом, адже спорт – це здоров’я.
За матеріалами офіційного сайту Комітету дитячо-юнацького футзалу АФУ