Олександр БУРКОВСЬКИЙ: «Не кожний день виграєш чемпіонат України»

Наставник ФК «Гопри» (Гола Пристань) Олександр Бурковський підбив підсумки минулого сезону у Вищій лізі (U-15), поділився враженнями від нововведень в форматі змагань, чемпіонство в категорії U-13, розповів про інші вікові групи в клубі та роботу під час карантину.

– Олександре Григоровичу, цього річ формат проведення чемпіонату України (U-15) зазнав значних змін. Розкажіть про ці зміни, а також сподобався чи ні цей формат?
– Минулого року грали в конференціях за територіальним принципом і це давало змогу приймати участь більшій кількості команд взагалі. Цього року було створено Вищу та Першу ліги. У Вищій лізі грало 10 команд, а Перша ліга була розподілена на дві групи.

Формат змагань цього річ набагато кращий. Чемпіонат України у Вищий лізі пройшов у два кола. Кожна команда мала змогу зіграти по дві гри між собою за чемпіонат, що давало змогу аналізувати ігри з суперниками та давало право на помилку. Крім цього, хочу відзначити організацію проведення змагань, яка була на високому рівні, починаючи з керівництва ДЮФ АФУ і завершуючи суддівством.

– Як загалом оціните рівень чемпіонату?
– Рівень чемпіонату, в цілому, був високим за винятком окремих ігор. По-перше – команди до Вищої ліги, як я розумію, вибирались не випадково, по-друге –  кількість команд була обмежена, тож практично кожна гра була напруженою, і до останнього не було відомо, хто переможе. Це підвищило рівень чемпіонату України і команд зокрема.

– На кожному етапі Вашим виконавцям довелось зіграти 4-5 ігор. Наскільки складно психологічно та фізично підготувати юних футболістів до таких навантажень?
– По-перше – ми не мали постійної ігрової практики, по друге – участь в змаганнях приймала команда 2006 р. н., вік гравців, в основному, 14 років, і тому підготувати команду фізично і психологічно було дуже нелегко. Перед початком чемпіонату ми ставили завдання втрутитись у боротьбу за медалі, але, на жаль, деякі причини не дали нам змоги боротись за високі місця. Формат по одній грі в день давав змогу відновитись до наступної гри, і лише на останні ігри треба було налаштовувати хлопців .

– Під час останнього туру в Херсоні відбулось теоретичне заняття з тренерами команд під керівництвом головного тренера молодіжної збірної України Віталія Одегова, а з воротарями команд було практичне заняття під керівництвом тренера воротарів Олексія Сагайдаченка, якому допомагали діючи воротарі національної збірної України Кирило Ципун та Юрій Савенко. Ваші враження, що нового для себе Ви дізнались, чи потрібно в подальшому проводити такі заняття?
– Враження від занять з тренерами самі позитивні. Як для мене особисто, то я звернув увагу на декілька футзальних нюансів ведення гри. Для юних воротарів були проведені практичні заняття, що повинно стати додатковим стимулом і гарною школою в їх подальшій футзальній чи футбольній кар`єрі. Був цілий ряд хороших вправ, такі заняття і надалі треба проводити.

– Перейдемо до вікової категорії U-13 де Ваші хлопці стали чемпіонами України! Наскільки складний був шлях до чемпіонства?
– Стати чемпіоном України просто не буває. Кожна команда ставить за мету перемогу в турнірі. У Конференції «Південь» ми набрали рівну кількість очок, але зайняли друге місце, поступившись команді «Флагман» з Одеси за додатковими показниками та потрапили до фіналу. У фіналі, у своїй групі, ми теж набрали рівну кількість очок, але стали другими, також за додатковими показниками поступившись команді «ДЮСШ-RESPECT» з смт. Маневичі. Найважчими були ігри в стиках. У цих іграх давалася взнаки втома, і рівень суперників був вищий. У 1/4 фіналу мінімальна перемога над командою «Юніор» з смт. Пісочин. Дуже цікава і динамічна гра була у півфіналі з потужним колективом «Явір-Олімп» зі Сміли. Ми виграли з рахунком 7:3, хоча рахунок не відображає напруженості гри та сили суперника. Тож, шлях до чемпіонства був важким і тернистим. А гра у фіналі, проти команди ДЮСШ № 4 з Рівного, говорить сама за себе. Програючи по ходу гри двічі 0:1, 1:2 ми зрівняли рахунок, і тільки в серії пенальті вирвали перемогу, ставши чемпіонами України.

– Які емоції Ви відчули коли стали чемпіонами України з футзалу? Які «преміальні» отримали хлопці? Як святкували перемогу?
– Враження та емоції зашкалювали. Не кожен день виграєш чемпіонат України. В нашому кошику багато нагород, але чемпіонами України з футзалу ми стали вперше. Преміальних, звісно, ніхто не отримав. Якщо чесно, то була дуже велика втома після виснажливого фіналу. Після нагородження, як я і обіцяв хлопцям, пішли в піцерію, де з соком та піцею святкували перемогу.

– Розкажіть будь-ласка про інші вікові категорії, які у Вас є у клубі.
– Наш клуб з невеличкого міста Гола Пристань Херсонської області, яке розташоване на півдні України, з населенням всього 14 тисяч. У нашому клубі також займаються юнаки 2009, 2010, 2011, 2012 р. н. Крім цього, наші юнаки 2009 р. н. також брали участь у чемпіонаті України з футзалу (U-11) та потрапили також до фінальної частини, але посіли десяте місце серед шістнадцяти команд.

– Як розвивається дитячо-юнацький футзал у Вашому регіоні?
– У нашому регіоні проводиться дитячо-юнацький чемпіонат з футзалу в різних вікових категоріях. Завдяки Голові ХОФФ Олексієві Юрійовичу Левченку та голові Комітету ДЮФ ХОФФ Заурові Ослановичу Курбанову, чемпіонат проводиться поетапно, в три етапи з фінальною частиною. Їх заслуга, що вони намагаються розвивати та популяризувати дитячий футзал у Херсонській області на власному ентузіазмі, залучаючи багато команд з регіону.

– Чи є у Вашої команди спонсори, які надають допомогу?
– На привеликий жаль, мецената ми не маємо. Була зустріч з керівництвом херсонського «Продексіма», і були домовленості про співпрацю, але далі домовленостей справа не пішла (наскільки відомо «5х5», у керівництва «мельників» була трохи інша позиція щодо цього питання – ми про це якось поговоримо в одному з матеріалів. – А. Т.). Один сезон ми виступали як команда «Гопри-Продексім» та стали бронзовими призерами чемпіонату України, а також бронзовими призерами Кубку України з футзалу, але допомоги ми не отримали. Міська рада допомагає з транспортом, але цих коштів не вистачає для того, щоб брати участь у змаганнях різного рівня і в повному обсязі, що ми плануємо на рік, тому основне навантаження лягає на батьків. За що всім батькам велике «спасибі».

– Окрім чемпіонату України з футзалу, Ваша команда ще десь бере участь?
– Ми беремо участь в усіх змаганнях, на які вистачає нам сил, часу і коштів. Це всі обласні змагання ХОФФ з футболу та футзалу, а також турніри, товариські ігри, Всеукраїнські змагання «Шкіряний м’яч» і «Золотий Колос України». Брали участь і в міжнародному турнірі з футболу, який проходив у Болгарії.

– Поділіться думками, що би Ви покращили у наступному сезоні в чемпіонатах та Кубках України. Також скажіть кілька слів про сайт Комітету ДЮФ АФУ, чого ще не вистачає на ньому?
– Трохи відступлю від запитання і додам за покращення. На мою думку, було б краще, щоб команди FAVBET Екстра-ліги обов’язково мали свої юнацькі команди та піклувались про дитячий футзал. Це – по-перше. По-друге – було б гарно, щоб юнацькі збірні України формувались раніше, наприклад з U-15 (наскільки мені відомо, така збірна України дійсно формується. Інша справа, що деякі з тих гравців, які могли би у наступному сезоні грати за збірну U-15, вже гратимуть у віковій категорії U-17, тому, на мою думку, тут вже варто звертати увагу на тих, хто перейде з категорії U-13. – А. Т.). Це був би прорив для розвитку в дитячому футзалі та великий стимул для молодшого покоління працювати і працювати.

Окремо хочу подякувати президенту АФУ Сергієві Васильовичу Владику за його безцінний внесок у розвиток дитячо-юнацького футзалу. Крім цього, хочу подякувати Максимові Чубінському та Юрієві Кондратьєву за організацію всіх турнірів, їх трансляцію під егідою АФУ, та велика подяка коментатору, який працював на матчах, Артемові Терентьєву, який своїм голосом та футзальними знаннями підвищує інтерес з боку батьків та вболівальників.

Що стосується покращення чемпіонатів, то, на жаль, в першу чергу треба дивитись у фінансову частину. Більшість команд не має меценатів та існує за кошти батьків, треба шукати золоту середину між розвитком та бюджетним варіантом. За сайт велика подяка, це дуже важлива річ. На даний момент все добре, але ще трохи стабільності не вистачає і, я так розумію, часу для розміщення інформації..

– Як Ви працюєте з вихованцями під час карантину?
– Під час карантину працюємо дистанційно. Пишу в групу вправи та прошу дітей присилати відео роботи. Всі діти вже скучили за тренуваннями у загальній групі.

– І наостанок, традиційно, Ваші побажання нашим юним футзалістам, батькам та тренерам.
– Всім, насамперед, бажаю міцного здоров’я в цей непростий час. Юним футзалістам – досягти своєї мети, бути працьовитими, і бажаю їм підсилити команди FAVBET Екстра-ліги. Батькам та тренерам – терпіння і наснаги, щоб усі Ваші бажання та мрії здійснились. Стабільності, миру і тепла в наші оселі.

За матеріалами офіційного сайту Комітету ДЮФ АФУ