Європейські університетські ігри – 2022. Чоловіки. ХНУ ім. Каразіна – Белградський університет – 5:0

Не хотілося, звичайно, писати про політику, але, мабуть, доведеться, оскільки матч між ХНУ ім. В. Каразіна мав не тільки турнірний підтекст, а й політичний. Адже відомо, що серби однозначно підтримують Росію, яка з 2014 року окуповує території України. Тому, на жаль, без політики тут не обійтись. Якщо ж казати про спортивну складову цього поєдинку, то зустрічались фактично прямі конкуренти за перше місце у групі «В». Тому, я гра мала бути важливою та принциповою для обох команд.

Було зрозуміло, що обидві команди намагатимуться використовувати свої сильні сторони. Зокрема, серби традиційно сподівались на те, що їм допоможе, так би мовити, командна перевага у габаритах. Однак, прорахунок балканців був у тому, що їх опоненти були до цього готові. Більше того – «каразінці» не поступались у силовій боротьбі. До того ж, у «каразінців» була перевага не тільки у командній швидкості, а й у лаві запасних. І все це мало спрацювати саме на користь української команди під час матчу.

Українцям вдалося забити на 6-й хвилині після того, як харків’яни розіграли аут, внаслідок чого пішла передача на Масленнікова. Однак, її перервав Мосіч, який став автором автоголу (щоправда, суддя-ініорматор оголосив автором голу саме представника української команди. – А. Т.). Звісно, серби не погодились на такий перебіг подій та почали одразу відповідати своїми спробами. Зокрема, хороший момент був у Йововича, проте Козлов був до цього готовим. Трохи пізніше голкіпер «каразінців» ще кілька разів виручив своїх партнерів по команді, І ці дії українського воротаря додали впевненості харків’янам, які трохи згодом підкріпили це другим голом, який забив Лебідь після класної розрізної передачі. Це не сподобалося наставнику белградців Мілану Граховацу, який одразу взяв тайм-аут. Але по факту він мало що змінив, тому що було помітно, що балканські футзалісти почали нервувати. Щоправда, при цьому вони не фолили багато разів, як це зазвичай буває, але по їх діях було видно, що вони не сприймали той факт, що рахунок вже 2:0 на користь ХНУ ім. В. Каразіна. Єдине, що у такій ситуації серби могли запропонувати, так це тиск на ворота Козлова та силовий футзал по всьому майданчику. Але підопічні Віталія Чернишова та Юрія Петренка виявились до цього готовими та запропонували більш швидку гру, проти якої у белградських студентів не завжди знаходились аргументи. Тому, і виникали моменти у Лебедя, Пугача, Терентьєва. Але головним аргументом, якому серби не змогли нічого протиставити, став гол Станіслава Моспана який ще більше додав упевненості «каразінцям». Щоправда, серби, варто віддати їм належне, намагались до перерви «розмочити» Козлова, однак ворота української команди залишились на замку.

Незважаючи на те, що рахунок був 3:0 на користь «каразінців», початок другого тайму навряд чи можна їм занести до активу, адже підопічні Віталія Чернишова та Юрія Петренка привезли собі три фоли протягом однієї хвилини. Щоправда, дуже скоро Лебідь фактично виправився за всю команду, перехопивши м’яч у Ніколчича та одразу пробивши по воротах Поледіци – 4:0. Якщо до цього у сербів були якісь надії на порятунок, то тепер вони почали танути. Тим більше, що після четвертого забитого голу українці заграли ще впевненіше, і могли не раз збільшити свою перевагу. Дуже хороший момент був на 25-й хвилині у Васильєва, проте м’яч після його удару струсанув поперечину. Також непогані моменти мали Станіслав Моспан та Зміївський, але, на щастя для сербів, і на жаль для українців, рахунок не змінився.

Чи атакували серби протягом другого тайму? Так, у них були непогані моменти, але Козлов здебільшого вдало грав Козлов. Щоправда, був один епізод, коли Козлов міг пропустити, але його   .підстрахував Моспан. Тим не менш, ближче до екватору другого тайму балканці активізувались, проте їх активність не принесла бажаних результатів. А коли ж друга 20-хвилинка перетнула свою середину, то стало помітно, що «каразінці» почали іноді віддавати ініціативу суперникам, щоб мати свої моменти у контргрі. І такі тактичні ходи могли принести результат на 31-й хвилині, коли мав забивати Пугач, але не реалізував хороший момент. Трохи пізніше Зміївський віддавав хорошу передачу на Владислава Моспана, але той не зміг переправити м’яч у ворота. Варто сказати, що протягом кількох хвилин ця зв’язка спрацювала двічі, але м’яч у ворота Поледіци так і не влетів.

На 34-й хвилині «каразінці» отримали п’ятий командний фол, і серби тут же почали ще і випускати п’ятого польового. Однак, успіху ці рішення від наставника сербів Мілана Граховаца не мали. Харків’яни ж продовжували створювати свої моменти, але подекуди їм не вистачало ідеального останнього пасу. А іноді харків’яни марнували свої моменти у дуже ефектному стилі. Перш за все, це стосується Лебедя, який не забив у падінні через себе.

На останній хвилині вже харків’яни почали грати вперед, але лише для того, щоб вбити решту часу до фінальної сирени. І підопічні Віталія Чернишова не просто вбили час, а ще і забили за 18 секунд до кінця матчу, перемігши сербів з «аргентино-ямайським» рахунком. Окрім того, цією перемогою українці забезпечили собі вихід у чвертьфінал.    

ХНУ ім. В. Каразіна (Україна) – Белградський університет (Сербія) – 5:0
Голи: Мосіч (6 – автогол), Лебідь (12, 22), С. Моспан (18), В. Моспан (40)
ХНУ ім. В. Каразіна (Україна): Козлов – Малишко, Лебідь, Масленніков, Терентьєв – С. Моспан, В. Моспан, Скубченко, Пугач – Васильєв, Зміївський  Лутай, Калашник
Белградський університет: Поледіца – Мосіч, Йовович, Ніколчич, Томіч – Мандіч, Вучетіч, Врбнчанін, Бачанек
Попередження: Йовович (14)

Артем ТЕРЕНТЬЄВ, «5х5»